ПДВ за первинкою: відображаємо в бухобліку

Податкові зобов’язання

Насамперед, нагадаємо, що:

— поки ПН/РК не реєструються (однак їх реєстрацію обіцяють незабаром відновити, див. новину buhgalter911.com/uk/news/news-1065162.html), при цьому

— усі незареєстрованні через воєнний стан ПН/РК необхідно буде зареєструвати протягом 6 місяців після закінчення ВС (п. 32² підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Причому їх потрібно буде реєструвати за новою формою (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 17.01.2022 № 15), про що ДПСУ проінформує платників додатково (БЗ 101.16). При цьому, незважаючи на післявоєнну реєстрацію таких ПН/РК, їх потрібно буде складати датою першої події!

Однак, як відомо,

Щоправда, якщо ПЗ задекларовані, а ПН не зареєстровані, то після подання декларації виникне ЕПеревищ (і зменшиться ліміт). Тому щоб при післявоєнній реєстрації ПН/РК повторно не витрачати ліміт (а зареєструвати їх за рахунок ЕПеревищ, що виникло, п. 200¹.9 ПКУ), податківці рекомендують дані про них фіксувати в таблиці 1.1 додатка Д1 до декларації з ПДВ (див. роз’яснення tax.gov.ua/media-tsentr/novini/576814.html). Тому протягом воєнного стану платникові (постачальнику) за першою подією варто все ж складати ПН (і наводити дані про них у таблиці 1.1 додатка Д1 і подавати такий додаток разом з декларацією). Тим більше, що так потім їх простіше буде направляти на реєстрацію й не заплутатися в ПЗ. А також можна обмінюватися примірниками незареєстрованних ПН із покупцями.

А що ж у бухобліку?

Нагадаємо, що Інструкцію з бухобліку ПДВ скасовано. Тому питання бухобліку підприємство має право вирішувати самостійно. Однак, враховуючи, що ПЗ фактично проходять два етапи (спершу їх відображають за первинкою, потім доведеться реєструвати ПН), уважаємо, що в обліку допоможуть субрахунки. У зв’язку із цим з оглядкою на Інструкцію № 291* для ПЗ можна завести, наприклад, такі субрахунки:

— 643 «Розрахунки з ПЗ»;

— 641/ПДВ «ПЗ, підтверджені зареєстрованими ПН (РК)»;

— 641/2 «ПЗ, не підтверджені ПН (РК)».

* Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.99 № 291.

Причому такий облік краще вести в розрізі контрагентів, щоб у післявоєнний період легше було звірити дані.

Уважаємо, що оскільки ПН/РК поки не реєструються, то при поверненнях, зменшенні ціни та ін. відкоригувати (зменшити) ПЗ з ПДВ постачальник може на підставі первинки. Суворо кажучи, у п. 32² підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ говориться насамперед про податковий кредит. Тому якщо зменшувати ПЗ за первинкою платник не наважується, він може чекати на реєстрацію РК. Водночас, податківці займають тут неформальну позицію й допускають можливість формування протягом ВС за первинкою не тільки ПК, але й ПЗ (БЗ 101.24).

Облік ПЗ з ПДВ може бути таким:

Таблиця 1. Облік воєнних ПЗ з ПДВ

Податковий кредит

А що з ПК?

Оскільки ПН/РК поки не можна зареєструвати, то до кінця воєнного стану платникам дозволено показувати ПК без зареєстрованих ПН/РК — на підставі первинки (п. 32² підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Тобто формувати його на підставі первинки, що підтверджує першу подію (оплату/одержання): накладних, актів виконаних робіт / наданих послуг, платіжних доручень, виписки банку, чеків РРО, а також, на наш погляд, бухдовідки, самоакта або інших документів (з усіма реквізитами первинного документа зі ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-ХIV).

Причому (як і звичайний ПК) такий ПК потрібно розшифровувати в таблиці 2.1 додатка Д1 до декларації з ПДВ. А також податківці рекомендують покупцеві за наявності можливості показувати його в скаржному додатку Д7 до декларації з ПДВ, запевняючи, що постачальник від цього не постраждає й не буде притягнутий до якої-небудь відповідальності (див. роз’яснення tax.gov.ua/media-tsentr/novini/576814.html). Щоправда, врахуйте:

На це буде відведено півроку. І якщо протягом 6 місяців після ВС ПН постачальником:

— зареєстрована (тобто ПК підтверджений) — то ПК, раніше відображений за первинкою, зберігається (з ним нічого робити не потрібно — і, скажімо, його не потрібно перекидати з періоду ВС у післявоєнний період реєстрації ПН);

— не зареєстрована (тобто ПК уважається не підтвердженим) — то ПК, раніше відображений за первинкою, потрібно зняти — відкоригувати за допомогою УР без 3 % самоштрафу. Хоча якщо постачальник зможе зареєструвати ПН пізніше (після закінчення півроку), уважаємо, що платник має право показати ПК (у межах 365 днів, продовжених на час ВС*).

* Нагадаємо, що з 01.01.2022 строк відображення ПК скорочено з 1095 до 365 днів (п. 198.6 ПКУ). Однак через припинення строків на воєнному стані (п. 102.9, п.п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ) перебіг 365-денного ПК-строку зупиняється. Тож, по суті, до 365 днів додається весь період ВС. А за старими ПН (з датою складання до 01.01.2022) ПК може бути відображений протягом 365 днів з 01.01.2022 (плюс строк ВС) і за умови, що з дати складання не пройшло 1095 днів (плюс строк ВС) (п. 80 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, лист ДПСУ від 10.01.2022 № 227/7/99-00-21-03-02-07).

Утім, знайте: показувати ПК за первинкою — право, а не обов’язок. Тому якщо немає бажання, ПК за первинкою можна взагалі не відображати, а формувати його вже після ВС на підставі зареєстрованих ПН (за загальними правилами: у періоді реєстрації ПН або пізніше протягом 365 днів, збільшених на строк дії ВС). Тут потрібно зважити «за» і «проти».

З одного боку, ПК, відображений за первинкою (без ПН), не дасть жодного збільшення до регліміту (його не збільшить). Та й завжди є ризик нереєстрації постачальником ПН після ВС (а виходить, і необхідності подальших ПК-коригувань). З іншого боку, показаний ПК допоможе все-таки зменшити податок до сплати.

Якщо наважтесь, то виникне питання: як відображати ПК за первинкою в бухобліку?

Тому що такий ПК передбачає не тільки відображення, але й подальше післявоєнне підтвердження, уважаємо, без субрахунків тут не обійтися. При цьому для обліку військового ПК можна відкрити, наприклад, такі субрахунки:

— 641/2 «ПК за первиоккою без ПН»;

— 641/ПДВ «ПК, підтверджений зареєстрованою ПН»;

— 644/1 «ПК не підтверджений».

Вести облік краще в розрізі контрагентів (постачальників), адже так у післявоєнний період з ними легше буде звірити дані. Тоді в бухгалтерському обліку ПК на підставі первинки відобразиться так:

Таблиця 2. Облік військового ПК на підставі первинки