23.05.2022
Скасування чи хоча б відтермінування РРО/ПРРО для ФОП на час дії воєнного стану не впровадили. Як воно було (нормативне регулювання) станом на 24.02.2022, так воно є і зараз. Тому навіть на період воєнного стану повною мірою залишається обов’язок використовувати РРО/ПРРО (що попередньо зареєстрований у податківців) у тих випадках, коли цього вимагає Закон про РРО.
Втім законодавець все ж таки не залишив без уваги обставини, в яких ми зараз перебуваємо. Детальніше про що читайте далі.
В п. 12 розд. ІІ Закону про РРО прописали, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог Закону про РРО не застосовуються, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів.
Декілька зауважень з цього приводу.
1. Це звільнення стосується всіх суб’єктів господарювання — як ФОП, так і юросіб.
2. Немає обмеження якоюсь територією — наприклад, де ведуться/велися бойові дії. Тобто стосується всієї території України.
3. Стосується всіх вимог Закону про РРО. Тобто не лише власне застосування РРО/ПРРО. Вимог щодо ведення обліку товарних запасів ФОП теж стосується.
4. Звільнення сформульовано доволі невдало. Сказано, що на період воєнного стану санкції не застосовуються. А що потім? Можуть пізніше бути застосовані санкції за порушення, вчинені під час воєнного стану?
Розуміємо це так, що по факту:
— під час воєнного стану тимчасово заблоковано можливість накладати санкції за порушення вимог Закону про РРО як за «воєнні», так і за «довоєнні» порушення;
— «воєнні» порушення звільнені від санкцій назавжди. Тобто і пізніше за ці порушення оштрафувати буде не можна.
Зрозуміло все це з урахуванням виключення для санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів.
Втім, якщо дотримуватися вимог Закону про РРО вам об’єктивно нічого не заважає, то краще не порушувати! Чому — читайте далі.
5. Є і такий небезпечний нюанс. Податківцям у повному обсязі відновили право проводити фактичні перевірки. Стосуватися вони, як розуміємо, можуть і питань виконання Закону про РРО. Так ось у чому проблема.
Є такий собі п. 69.2 підрозд. 10 розділу ХХ ПКУ, згідно з яким у разі виявлення порушень за результатами фактичних перевірок штрафи застосовуються, а вимоги законодавства щодо зупинення штрафів на період воєнного стану або карантину не застосовуються!
Раніше ми розуміли це так, що штрафи податківці накладатимуть саме на тих, хто порушує порядок здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів (винятковий випадок з п. 12 розд. ІІ Закону про РРО).
Також штрафуватимуть за результатами фактичних перевірок тих, хто порушує вимоги у частині забезпечення можливості покупцю/замовнику розрахуватися картою.
Та й податківці, судячи із «непрямих ознак», схилялися саме до такої версії.
Але ось чи не змінить ситуацію останнє оновлення п. 69.2 підрозд. 10 розділу ХХ ПКУ (Законом № 2260)? Чи не «заспівають пісню» податківці, що якщо конкретному ФОП війна не заважає виконувати вимоги Закону про РРО (він не перебуває під впливом форс-мажорних обставин), то штрафи згідно із Законом про РРО за результатами дозволених у воєнний час перевірок можуть бути застосовані?
Вважаємо, що не повинні. Але повторюємо ще раз: якщо немає об’єктивних перешкод для виконання вимог Закону про РРО, то їх краще виконувати.
6. Щодо адмінштрафів (за ст. 1551 КпАП) прямого звільнення немає! Втім якщо вини особи немає, то не може бути і адмінштрафу (ст. 9 КпАП). Детальніше — у статті «Адмінштрафи за порушення РРО-законодавства: подробиці для ФОПів» цього номеру.
У період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером податківців наразі дозволено (на період дії правового режиму воєнного/надзвичайного стану або обставин непереборної сили) використовувати ПРРО в режимі офлайн з використанням фіскальних номерів із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, більше ніж 36 годин безперервно/168 годин протягом календарного місяця (п. 13 розд. II Закону про РРО).
Більш того у період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером податківців ПРРО можна використовувати навіть без отриманого в контролюючому органі діапазону фіскальних номерів (п. 13 розд. II Закону про РРО).
Нагадаємо, що ще на початку цього року КМУ дещо оновив правила для тих, хто може замість РРО/ПРРО використовувати Книгу обліку розрахункових операцій (КУРО) та розрахункові книжки (РК), які попередньо зареєстровані у податковій.
Зокрема, в це коло потрапили ФОП-єдиноподатники, які здійснюють роздрібну торгівлю на території села чи селища (за умови виконання деяких вимог).
Окрім них, з КУРО з РК замість РРО/ПРРО можуть працювати також інші ФОП та юрособи, діяльність яких відповідає умовам постанови / Переліку № 1336 (ср. ).
Чи є для таких суб’єктів якісь послаблення на час дії воєнного стану?
Лише у частині відповідальності, про що йшла мова у першому розділі даної статті.
Також для них є наступний нюанс. Вони мають щомісячно звітувати податківцям за ф. № ЗВР-1. Так от щодо цього звіту, оскільки він не є податковим, працює правило з п. 1 Закону № 2115. Що це правило передбачає?
Що я якщо ви не можете своєчасно подати відповідну звітність — нічого страшного. Головне подати її протягом 3 місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності.
Ніяких вольностей нікому тут на період воєнного стану не дали. Тож виконуємо вже знайомі всім вимоги (п. 12 ст. 3 Закону про РРО, та Порядку № 496).
Втім штрафне звільнення (про яке йшлося на початку статті) покриває у тому числі і санкцію за ст. 20 Закону про РРО (за продаж необлікованого товару, ненадання документів на товар). Тобто цього штрафу бути не повинно. З нюансами, про які ми казали вище!
Одразу зазначимо, що саме для ПРРО питання токенів не актуальне. Оскільки для ПРРО дозволяється використовувати як кваліфікований, так і удосконалений електронний підпис/печатку (див. ст. 3 Закону про РРО). А удосконалений електронний підпис/печатку не обов’язково зберігати на захищеному носії.
А от для подачі звітності, реєстрації ПРРО тощо питання актуальне.
Втім доки діє карантин (до 31.05.2022, якщо не буде чергового продовження), тимчасово дозволяється «використання електронних підписів чи печаток, що базуються на сертифікатах відкритого ключа, виданих кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг без відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки» (п. п. 6 п. 24 постанови № 1236).
Простіше кажучи, до 31.05.2022 можна спокійно використовувати електронні підписи/печатки, згенеровані на звичайні флешки тощо.
Додамо до цього ще два важливих моменти.
1. Постановою КМУ від 17.03.2022 № 300 передбачена можливість автоматичного формування нових сертифікати раніше засвідчених відкритих ключів для користувачів електронних довірчих послуг віддалено, без особистої присутності таких користувачів.
Податківці вже звітують, що сертифікати користувачів КНЕДП ІДД ДПС, термін яких завершується, буде автоматично перевипущено ними (за один день до закінчення строку чинності старих сертифікатів) ще на один рік. При цьому особистий ключ користувача не змінюється.
Тобто дію електронного підпису/печатки, якщо вони закінчуються, буде автоматично продовжено на рік.
2. Коли вже діло дійде до того, що знадобляться електронні підписи/печатки на захищених носіях, то діючи підписи /печатки можна буде дистанційно перегенерувати з подальшим їх зберіганням у «хмарі» чи у захищеному носієві ключової інформації.
Як видати чек РРО, якщо закінчилася стрічка?
Якщо у вас закінчилася стрічка для друку чеків РРО, та придбати її немає можливості, то рекомендація Держпродспоживслужби:
— надсилати електронні чеки на наданий споживачем абонентський номер чи e-mail;
— розмістити на видному місці об’яву щодо того, що фіскальні чеки видаються в електронному вигляді.
Втім розуміємо, що у в електронній формі видати чек можуть лише ті РРО, в яких це передбачено програмним забезпеченням.
Як бути якщо РРО робити цього «не вміє», порекомендувати складно.
Тобто мова про ситуацію, коли якесь місце торгівлі ми тимчасово «покинули». А РРО чи ПРРО, що були на нього зареєстровані, хочемо використовувати в іншому (новому) місці.
У такому разі слід:
— через подання ф. № 20-ОПП змінити відомості про «покинутий» об’єкт. Присвоїти йому стан, наприклад, «тимчасово не експлуатується»;
— подати форму № 20-ОПП з новим місцем торгівлі (послуг) тощо.
Що далі? У випадку:
— з ПРРО слід подати реєстраційну заяву по ф. № 1-ПРРО (ідентифікатор форми в електронному кабінеті J/F 1316604). Подаємо її з позначкою «Перереєстрація»;
— з апаратним РРО слід подати реєстраційну заяву ф. № 1-РРО (ідентифікатор форми в електронному кабінеті J/F1311405).Подаємо з позначкою «Перереєстрація у зв’язку із …»). Також слід подати реєстраційне посвідчення.
Якщо у вас є електронний підпис, все можна подати в електронному вигляді.
Також ви можете отримати реєстраційне посвідчення на РРО в електронній формі (в Електронному кабінеті), або його копію на e-mail. Для цього в реєстраційній заяві вкажіть спосіб отримання документа: на електронну пошту, в Електронному кабінеті, або безпосередньо в контролюючому органі.
Всі заяви формально слід подавати в податкову за основним місцем обліку суб’єкта господарювання.
Втім якщо контактуємо з податківцями не дистанційно, то зараз податківці зазначають, що надання адміністративних послуг, виконання інших функцій сервісного обслуговування здійснюється органами ДПС незалежно від місця обліку платника податків.