Продаж Е-контенту споживачам: яким документом закривати послуги?

Тут одразу зазначимо, що

Тобто чек РРО/ПРРО замовнику видавати/надсилати не потрібно. Це пояснюється тим, що:

1) є пряма норма в Законі про РРО (п. 14 ст. 9), в якій сказано, що РРО/ПРРО не застосовують під час розрахунків за послуги в разі їх проведення винятково (!) за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів. За роз’ясненням НБУ, до систем дистанційного обслуговування належать, зокрема, Приват24, Ощад24/7 тощо. До «сервісів переказу коштів», на думку НБУ, можна віднести сервіси банків (LiqPay тощо) та/або небанківських фінансових установ (Portmone, iPay, WayforPay, EasyPay тощо). Про це, зокрема, йдеться й у листі ГУ ДПС у м. Києві від 28.04.2022 № 450/ІПК/26-15-07-07-01-07;

2) якщо місце здійснення розрахунків визначити неможливо (наприклад, отримання споживачем комп’ютерних програм, електронних книжок, довідок, висновків, експертних оцінок, договорів тощо виключно в електронній формі), то у такому випадку операція не є розрахунковою. А отже, і застосування РРО/ПРРО є необов’язковим (лист ДПСУ від 31.01.2020 № 397/6/99-00-05-4-01-06/ІПК).

До речі, перелічені підстави є автономними. Тобто якщо виконуються умови підстави «1», то можемо спиратися на неї. Не виконуються, — можемо спиратися на підставу «2», про що детальніше у статті «Не визначено місце продажу — що з РРО?» // «Податки & бухоблік», 2021, № 100.

Який тоді документ надавати замовнику на підтвердження надання послуги?

Послуга з надання доступу до електронних/аудіо книжок підпадає під дію Закону про електронну комерцію* (послуга надається дистанційно з використанням інформаційно-комунікаційних систем).

* Закон України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VIII.

Тож проаналізуємо цей документ. У ньому є вимоги щодо отримання покупцем (замовником, споживачем) підтвердження:

— вчинення електронного правочину (ст. 11);

— факту отримання коштів (ст. 13).

Так, у п. 11 ст. 11 Закону про електронну комерцію сказано, що покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов’язку передати покупцеві товар.

Разом з тим в цьому ж пункті сказано, що дія цього положення не поширюється на електронні правочини, пов’язані з одноразовим наданням інформаційних електронних послуг, оплата яких здійснюється дистанційно.

В нашому випадку і має місце разова послуга (покупець замовив книжку, отримав доступ до неї і послуга вважається наданою). Тут немає тривалого надання послуг. І оплачується послуга дистанційно.

З цього випливає, що надавати документ покупцю, який підвереджує факт надання послуги і її прийняття покупцем, не обов’язково.

Щодо підтвердження оплати, то в п. 3 ст. 13 Закону про електронну комерцію сказано, що продавець (виконавець, постачальник), оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку.

Тож формально все може обмежитися наданням платнику коштів квитанції про сплату послуги оператором платіжної системи.

Які підтвердження надання цих послуг будуть у продавця (надавача послуг)?

Як правило, послуга з надання доступу до електронних/аудіо книжок надається так. Покупець (замовник) перераховує оплату через платіжні системи (послуга завжди надається на умовах попередньої оплати). Після цього у покупця в особистому кабінеті автоматично з’являється посилання на скачування цієї книги. І з цього моменту (як покупець отримав посилання на книгу) — послуга вважається наданою. Тобто, фактично:

Продавцю потрібно:

1) мати Договір оферти на сайті, в якому будуть прописані умови надання послуги;

2) підтвердження приєднання покупця до цього договору (оформлення ним замовлення);

3) факт оплати покупцем послуги (в документі про оплату повинні бути дані, за якими можна ідентифікувати замовлення, — наприклад, номер замовлення).

Доходи від надання послуг потрібно визнавати за фактом отримання оплати від покупця (що буде видно за випискою банку). І ніякими додатковими документами факт їх надання можна не підтверджувати (достатньо мати підтвердження, що в Особистому кабінеті покупця був факт замовлення послуги і покупець отримав посилання на завантаження книги).