31.10.2022
Героєм нашої розмови буде ст. 1251 ПКУ. Саме нею встановлена відповідальність за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати. Розглянемо, до чого слід готуватися податковому агенту, який допустив таке правопорушення.
Ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі ПДФО/ВЗ податковим агентом до або під час виплати доходу фізособі загрожує штрафом у розмірі 10 % суми податку/збору, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 1251.1 ПКУ).
Проте якщо такі дії вчинені умисно:
— штраф складе 25 % % суми податку/збору, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 1251.2 ПКУ);
— вдруге протягом 1095 календарних днів — штраф 50 % суми податку/збору, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 1251.3 ПКУ);
— втретє та більше протягом 1095 календарних днів — штраф 75 % суми податку/збору, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 1251.4 ПКУ).
Тобто розмір штрафних санкцій за вчинення умисного правопорушення (пп. 1251.2 — 1251.4 ПКУ) обчислюють виходячи з кількості допущених правопорушень протягом 1095 календарних днів. Кожен установлений податківцями факт умисної несплати податку до або під час виплати доходу є податковим правопорушенням. При цьому необхідною умовою притягнення податкового агента до фінвідповідальності за пп. 1251.2 — 1251.4 ПКУ є встановлення контролюючими органами його вини (п. 109.3 ПКУ).
Податковий агент не утримав та не сплатив ПДФО/ВЗ до або під час виплати доходу фізособі, наприклад, тому що помилково класифікував такий дохід, як неоподатковуваний. В такому випадку саме на нього покладається:
1) відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання (боргу), що виникає внаслідок вчинення таких дій;
2) обов’язок щодо погашення такого податкового боргу (у тому числі пені).
Тобто
саме податковий агент за свій рахунок повинен сплатити загублені суми ПДФО і ВЗ до бюджету з цих доходів
А ось фізсоба-отримувач доходу звільнена від обов’язку погасити таку суму податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, установлених розд. IV ПКУ.
Та повернемося до податкового агента. З якої суми йому утримувати ПДФО/ВЗ: з «чистої» виплаченої чи може збільшувати її на якісь коефіцієнти? У випадку, що розглядається, базою оподаткування буде фактично виплачена фізособі сума доходу. Це справедливо й для ПДФО. Річ у тім, що ПКУ вимагає застосовувати натуральний коефіцієнт, визначений п. 164.5 ПКУ, у двох випадках, а саме при визначенні бази оподаткування ПДФО:
1) доходів, нарахованих (наданих) у натуральній формі;
2) коштів, надміру витрачених на відрядження та/або під звіт і не повернених у встановлені ПКУ строки.
Далі розглянемо, чи буде штраф, якщо виправити помилку самостійно.
Почнемо з ситуації, коли помилку, що пов’язана з ненарахуванням, неутриманням, несплатою ПДФО, податковий агент виявляє самостійно під час проведення перерахунку за п. 169.4 ПКУ. Якщо знайдену помилку він виправить в наступних податкових періодах протягом податкового року, то ні фінансова відповідальність згідно з пунктами ст. 1251 ПКУ, ні самоштраф застосовуватися не повинні (див. останні абзаци п. 50.1 та ст. 1251 ПКУ).
Зауважимо, що перерахунок ПДФО може бути як добровільним, так і обов’язковим. Проте в будь-якому випадку, щоб уникнути штрафів, недостатньо провести перерахунок, наприклад, у листопаді чи грудні 2022 року. Потрібно ще встигнути сплатити до бюджету суму недоплати ПДФО до кінця грудня 2022 року.
На жаль, з військовим збором (ВЗ) такий самий фокус прокрутити не вийде. Щодо ВЗ проведення перерахунку не передбачено ПКУ.
А якщо перерахунок не варіант, бо, наприклад, не утримали ВЗ або ж помилку не виправлено до завершення податкового року, проте податковий агент виявив та виправляє її самостійно пізніше з застосуванням самоштрафу? Чи буде в такому випадку штраф за ст. 1251 ПКУ? Податківці наполягають, що так (див. роз’яснення в категорії 103.26 БЗ та в категорії 126.06 БЗ).
Крім того, до податкового агента буде застосована відповідальність відповідно до ст. 119 ПКУ, якщо помилки, які самостійно виправляються, призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань, відображених в Податковому розрахунку (див. статтю «Об’єднаний звіт та штраф за ст. 119 ПКУ» // «Податки & бухоблік», 2022, № 82).