22.09.2022
Державні підприємства, у разі переходу зі сплати податку на прибуток підприємств на сплату спецЄП, зобов’язані сплачувати до бюджету держдивіденди та подавати Розрахунок частини чистого прибутку чи дивідендів на держчастку
Цілком логічний висновок. Держдивіденди — це платіж, обов’язок сплачувати який не залежить від системи оподаткування, обраної підприємством. Єдине, від чого залежить цей обов’язок, — форма власності підприємства. Тобто або державне унітарне підприємство, або підприємство, у статутному капіталі якого держава має частку (див. ст. 11 і 111 Закону № 185).
Звичайно, комусь бачити єдиноподатника у статусі платника держдивідендів —незвично. У мирний час більшість платників держдивідендів не вписувалися у вимогу щодо максимальної частки в статутному капіталі, яка належить неплатникам єдиного податку (п.п. 291.5.5 ПКУ). Перебувати на групі 3 ЄП могли тільки підприємства з держчасткою до 25 %. Також цей статус могли мати платники сільськогосподарської групи 4.
Але для платників спецЄП вищезазначених обмежень немає. Тож вони цілком можуть перебувати на спрощеній системі. Але і сплату держдивідендів для них ніхто не скасовував. Відтак, вони мають подавати і Розрахунок, в якому визначається розмір держдивідендів. Разом із фінансовою звітністю (п. 46.2 ПКУ).
Розрахунок подається наростаючим підсумком за квартал, півріччя і три квартали протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду (п.п. 49.18.2 ПКУ). І протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.6 ПКУ). Такої ж думки і податківці (БЗ 102.09).
Державні підприємства — платники спецЄП звільняються від сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів
Також цілком слушний висновок. Наразі у п.п. 57.11.2 ПКУ чітко прописано: обов’язок сплачувати дивідендний авансовий внесок не поширюється на платників єдиного податку. І платники спецЄП тут не виняток. До того ж із пп. 9.11, 9.12 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ випливає, що платники спецЄП не є платниками податку на прибуток.
Менше з тим, дивідендний авансовий внесок, який залишився непогашеним на момент переходу на спецЄП, не згоряє у зв’язку з переходом на спецЄП. Ці суми можна використати, коли сплату податку на прибуток буде відновлено. Зазначене правило прямо встановлено п. 9.12 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ.
Отже, можна резюмувати, що платник спецЄП — державне підприємство — сплачує держдивіденди, але не сплачує з них дивідендний авансовий внесок.