29.06.2023
Через специфіку роботи на безперервно діючих підприємствах та в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт не може бути додержана встановлена для певної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу. За таких умов за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації допускається запровадження підсумованого обліку робочого часу (ст. 61 КЗпП). Наприклад, при організації праці охоронників, диспетчерів аварійних служб, робітників на виробництвах, що працюють цілодобово тощо.
Порядок та умови застосування підсумованого обліку робочого часу наведено в Методрекомендаціях № 138*.
При підсумованому обліку робота працівників регулюється графіками роботи (змінності). Графіки роботи (змінності) розробляються таким чином, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин, передбаченого ст. 50 та 51 КЗпП. Якщо ж роботодавець у період дії воєнного стану збільшив тривалість робочого часу для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури, відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 2136*, то графіки розробляємо з урахуванням такої збільшеної норми.
* Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ.
Таким чином,
при підсумованому обліку виконання норми тривалості робочого часу контролюють не за день чи за тиждень, а за обліковий період
Якої ж тривалості може бути обліковий період? Його встановлюють у колективному договорі і він може дорівнювати, зокрема, місяцю, кварталу, півріччю, року тощо.
За підсумованого обліку роботодавець з початку облікового періоду за кожним працівником щоденно наростаючим підсумком веде облік відпрацьованого робочого часу. Після закінчення облікового періоду визначає правові наслідки проведеного обліку: дотримання встановленої норми робочого часу в обліковому періоді, наявність годин, відпрацьованих понад установлену норму.
Відповідно до п. 10 Методрекомендацій № 138
оплату всіх надурочних годин за підсумованим обліком робочого часу проводять у кінці облікового періоду
У разі, коли обліковий період дорівнює місяцю, то працівникові щомісяця нараховують усі зарплатні виплати, в тому числі й оплату надурочних годин за їх наявності. Якщо обліковий період більше місяця (квартал, півріччя, рік тощо), то надурочні години підраховують та оплачують разом із зарплатою за останній місяць облікового періоду.
Якщо ж працівник з підсумованим обліком робочого часу звільняється до закінчення облікового періоду, то надурочні години підраховують й оплачують при звільненні (див. лист Мінсоцполітики від 04.03.2019 № 248/0/206-19).
Отже, спочатку поговоримо про те, як правильно визначити кількість надурочних годин.
Загальна кількість надурочних годин за обліковий період дорівнює різниці між фактично відпрацьованим часом і нормою годин за цей період (абзац третій п. 12 Методрекомендацій № 138). Тож діємо так.
Крок 1. Визначаємо загальну кількість фактично відпрацьованих годин за обліковий період. Це просто, підраховуємо їх за табелем обліку робочого часу.
Крок 2. Визначаємо норму робочого часу за обліковий період. Тут є секрет, про який розповімо нижче ☺.
Крок 3. Порівнюємо кількість фактично відпрацьованих годин за обліковий період з нормою годин за цей період. Якщо кількість фактично відпрацьованих годин перевищує норму, маємо надурочні години.
Та повернемося до норми робочого часу, про яку говорили в кроці 2. Її визначаємо залежно від того, чи повністю відпрацьований обліковий період.
Обліковий період відпрацьований повністю. Якщо працівник відпрацював обліковий період повністю, то норма годин дорівнює календарній нормі робочого часу за обліковий період (див. приклад 1).
Календарна норма робочого часу за обліковий період передбачає повне використання робочого часу працівником з підсумованим обліком робочого часу
За загальним правилом календарну норму робочого часу за обліковий період розраховують за календарем:
— або 5-денного робочого тижня з рівною тривалістю кожного робочого дня та скороченням напередодні святкових і неробочих днів (за їх наявності) на 1 годину та з вихідними днями в суботу і неділю,
— або 6-денного робочого тижня і 7-годинного робочого дня (або відповідного скороченого робочого дня) зі скороченням напередодні вихідних днів робочого часу до 5 годин, а напередодні святкових і неробочих днів (за їх наявності) — на 1 годину.
Обраний варіант розрахунку календарної норми треба зафіксувати в колдоговорі та використовувати при складанні графіків роботи (змінності).
Обліковий період відпрацьований неповністю. Якщо працівник в обліковому періоді був звільнений від виконання трудових обов’язків у зв’язку з відпусткою, виконанням державних або громадських обов’язків, тимчасовою непрацездатністю тощо, то для підрахунку надурочних годин нормою робочого часу за обліковий період вважають не календарну, а розрахункову норму робочого часу (п. 12 Методрекомендацій № 138, лист Мінсоцполітики від 02.07.2018 № 1139/0/101-18/28). Аналогічно діють й у разі, коли працівника прийнято на роботу протягом облікового періоду або він звільняється до закінчення облікового періоду і через це такий працівник не відпрацював обліковий період повністю.
Розрахункову норму знаходимо так: з календарної норми тривалості робочого часу, розрахованої за відповідним календарем 5- чи 6-денного робочого тижня, виключаємо час, коли працівник був відсутній за цим же календарем (див. приклад 2).
Розглянемо на прикладах.
Приклад 1. Обліковий період відпрацьований повністю. На підприємстві обліковий період дорівнює кварталу. Календарна норма робочого часу за 2 квартал 2023 року, розрахована за календарем 5-денного робочого тижня, — 520 годин (160квітень + 184травень + 176червень). Працівник відпрацював 2 квартал повністю. Кількість фактично відпрацьованих годин згідно з табелем — 526 (164квітень + 184травень + 178червень).
Кількість фактично відпрацьованих годин в обліковому періоді (2 кварталі 2023 року) за умовами прикладу — 526.
Оскільки обліковий період відпрацьований працівником повністю, то для підрахунку надурочних годин використовуємо календарну норму робочого часу за обліковий період — 520 годин.
Кількість надурочних годин складе: 526 - 520 = 6 (год).
Приклад 2. Обліковий період відпрацьований неповністю. На підприємстві обліковий період дорівнює календарному місяцю. Календарна норма робочого часу на червень 2023 року, розрахована за календарем 5-денного робочого тижня, — 176 годин. Графік роботи працівника — «два через два» (два дні працює — два відпочиває). У червні працівник згідно з графіком повинен був відпрацювати 176 годин, але через виконання обов’язків за контрактом добровольця тероборони (з 26 по 30 червня) фактично відпрацював 143 години, що й було відображено в табелі (див. рис. 1).
Кількість фактично відпрацьованих годин в обліковому періоді — червні 2023 року відповідно до умов прикладу — 143 години.
У зв’язку із тим, що працівник в обліковому періоді був звільнений від виконання трудових обов’язків, то для підрахунку надурочних годин треба визначити розрахункову норму робочого часу.
Згідно з табелем працівник у червні пропустив 3 робочих дні (26, 29, 30 червня) й не відпрацював 33 години. Проте при визначенні розрахункової норми не використовують ані дані графіка виходу на роботу, ані дані табеля обліку робочого часу працівника. Оскільки календарну норму робочого часу визначають за календарем 5- чи 6-денного робочого тижня, то і «викошувати» невідпрацьований час слід за тим же календарем, за яким рахували норму.
За умовами прикладу, календарна норма робочого часу була визначена за календарем 5-денного робочого тижня. Період відсутності працівника «накладаємо» на цей календар (див. рис. 2).
За графіком 5-денного робочого тижня на період виконання працівником обов’язків за контрактом добровольця тероборони припали робочі дні з 26 по 30 червня по 8 годин кожний (усього 40 годин). Тож з урахуванням часу, не відпрацьованого працівником в обліковому періоді, розрахункова норма на обліковий період — червень 2023 року дорівнює: 176 - 40 = 136 (год).
Кількість надурочних годин за обліковий період складає: 143 - 136 = 7 (год).
А чи є якісь обмеження щодо кількості надурочних робіт? Відповідно до ст. 65 КЗпП надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника 4 годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік. Однак на період дії воєнного стану це обмеження скасоване (ч. 6 ст. 6 Закону № 2136). Проте роботодавець і надалі повинен вести облік таких робіт за кожним працівником.
З обчисленням кількості надурочних робіт визначилися. Переходимо до розмови про їх оплату.
Порядок оплати надурочних годин під час війни не зазнав змін. Тож роботу в надурочний час оплачують таким чином (ст. 106 КЗпП):
— при почасовій оплаті праці (установлено оклад, тарифну ставку (місячну чи годинну) — у подвійному розмірі годинної ставки;
— при відрядній системі оплати праці виплачують доплату в розмірі 100 % тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплату праці якого здійснюють за погодинною системою, за всі відпрацьовані надурочні години.
Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу або якихось додаткових годин відпочинку замість оплати надурочних не допускається
Найлегший варіант обчислення оплати надурочних, безумовно, у випадку встановлення працівникові годинної тарифної ставки. В такому разі беремо її розмір на кінець облікового періоду, множимо на 2 й на кількість надурочних годин. Усе! Суму оплати надурочної роботи визначили.
А ось якщо працівникові встановлено місячну тарифну ставку чи оклад, то для того, щоб визначити годинну ставку, потрібно врахувати ще й тривалість облікового періоду.
Обліковий період — місяць. У такому випадку годинну тарифну ставку знаходимо, розділивши оклад /місячну тарифну ставку на календарну норму тривалості робочого часу у тому місяці (обліковому періоді), за який визначаємо оплату надурочних годин.
Приклад 3. На підприємстві обліковий період дорівнює календарному місяцю. Календарна норма робочого часу на обліковий період — червень 2023 року, розрахована за календарем 5-денного робочого тижня, — 176 годин. У червні працівник відпрацював 11 годин надурочно. Його оклад — 6500 грн.
Для оплати надурочних годин розрахуємо годинну тарифну ставку:
6500 : 176 = 36,93 (грн/год).
Оплата надурочних годин дорівнює:
36,93 х 2 х 11 = 812,46 (грн).
Зверніть увагу! У працівника оклад (6500 грн) нижчий за мінзарплату, що діє у червні 2023 року (6700 грн). Однак
у розрахунку оплати надурочних годин бере участь саме оклад (місячна тарифна ставка) працівника незалежно від його розміру, а не мінзарплата
Обліковий період перевищує місяць. Якщо обліковий період перевищує місяць, то для визначення годинної ставки для оплати надурочних годин діємо таким чином (див. лист Мінсоцполітики від 04.03.2019 № 248/0/206-19).
Крок 1. Розраховуємо середньомісячне число годин за обліковий період. Для цього треба розділити календарну норму робочого часу за обліковий період на кількість місяців в обліковому періоді.
Крок 2. Оклад (місячну тарифну ставку) працівника, установлений в останньому місяці облікового періоду, ділимо на середньомісячну кількість годин за обліковий період й знаходимо годинну ставку.
Приклад 4. На підприємстві обліковий період дорівнює півріччю. Календарна норма робочого часу за 1-ше півріччя 2023 року, розрахована за календарем 5-денного робочого тижня, — 1040 годин (176січень + 160лютий + 184березень + 160квітень + 184травень + 176червень). Відповідно до графіка виходу на роботу працівник відпрацював за обліковий період 1084 год. Оклад працівника в останньому місяці облікового періоду (червні) — 10000 грн.
Розрахуємо середньомісячне число годин за обліковий період — 1-ше півріччя 2023 року. Для цього календарну норму, установлену на цей період, ділимо на 6 (кількість календарних місяців в обліковому періоді):
1040 : 6 = 173,33 (год/міс.).
Годинна тарифна ставка дорівнює:
10000 : 173,33 = 57,69 (грн/год),
Кількість надурочних годин за обліковий період:
1084 - 1040 = 44 (год).
Сума оплати надурочних годин за обліковий період:
44 х 2 х 57,69 = 5076,72 (грн).
Впевнені, що закриття облікового періоду не становитиме для вас особливих труднощів.