Плата за вхід у торговельну мережу: як облікувати?

Природа платежів за вхід

При вході в торговельну мережу найбільш поширеними є такі види платежів:

— за вхід постачальника в торговельну мережу;

— за вхід товару в торговельну мережу (чи в окремий магазин мережі);

— за розміщення товару на полиці супермаркету (наприклад, за розміщення на «золотих полицях» — на рівні очей або на «срібних полицях» — на рівні рук).

Такі платежі за вхід можуть сплачуватися одночасно, окремо або в комбінаціях.

Що стосується періодичності здійснення, то, зазвичай, платіж за вхід постачальника в торговельну мережу — разовий; за вхід товару в торговельну мережу (чи в окремий магазин) — може бути як разовим, так і періодичним; за розміщення товару на полиці — періодичний.

У чому правова природа цих платежів?

По суті, платіж за вхід у торговельну мережу — це плата за право постачальника укладати договори постачання із цією мережею. Платіж за вхід товару в торговельну мережу (чи в окремий магазин) — за право постачати певний (саме цей) товар. А платіж за розміщення товару на полиці супермаркету — за право розмістити товар у визначеному місці на певній полиці супермаркету (тобто отримати в користування полицю на певний строк — за аналогією з орендою). Хоча ще плату за розміщення товару на полиці супермаркету можна розцінювати і як послуги мерчандайзингу. Таким чином,

Зазвичай, умови надання таких послуг прописує мережа. Тоді як постачальник не має можливості запропонувати свої умови договору, а може лише приєднатися до договору, запропонованого мережею. Тому договір з торговельною мережею має ознаки договору приєднання (ст. 634 ЦКУ).

Як облікувати ці платежі?

Бухгалтерський облік

За здійснення будь-якого вхідного платежу постачальник (продавець), як зазначалося, отримує певні привілеї (права). І якщо строк договору з торговельною мережею перевищує 1 рік, то з’являється питання: а чи треба такі привілеї (права) облікувати в обліку як нематеріальний актив (НМА)? Адже до інших НМА згідно з п. 5 НП(С)БО 8 «Нематеріальні активи» зараховують: права на здійснення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо.

Проте в цьому випадку важливе те, що плата за вхід у торговельну мережу є не чим іншим, як витратами, пов’язаними з просуванням товару на ринку. А як обумовлено п. 9 НП(С)БО 8 «Нематеріальні активи», витрати на рекламу і просування продукції на ринку не визнаються НМА, а підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, у якому вони були здійснені (понесені). Тому

Тож строк договору тут не важливий (тобто в бухобліку об’єкт НМА в цьому випадку не формують). А плату за вхід у торговельну мережу обліковують у бухобліку на рахунку 93 «Витрати на збут» — як інші витрати на збут (абз. 13 п. 19 НП(С)БО 16 «Витрати»).

Хіба що якщо за розміщення товару на полиці, скажімо, встановлена щомісячна плата і такий платіж внесли авансом за тривалий період (наприклад, за квартал, пів року, рік), то розподіляти витрати між місяцями треба з використанням рахунка 39 «Витрати майбутніх періодів».

При цьому не варто забувати, що всі витрати в бухобліку мають бути належним чином підтверджені документально: договором, актами наданих послуг, платіжними документами та ін.

Податковий облік

Податок на прибуток. У податковоприбутковому обліку витрати на вхід у торговельну мережу відобразяться за бухобліковими правилами. Жодних податкових різниць при цьому не виникне (розд. III ПКУ не передбачено). Тому і в малодохідників, і у високодохідників

ПДВ. У ПДВ-обліку до послуг, зокрема, належить досягнення домовленості утримуватися від певної дії або від конкуренції з третьою особою або надання дозволу на будь-яку дію за умови укладення договору (п.п. «а» п.п. 14.1.185 ПКУ). А платежі за вхід у торговельну мережу можна вважати наданням дозволу на дії, оскільки: (1) платіж за вхід у торговельну мережу — дозволяє постачальникові робити ділові пропозиції про постачання товару торговельній мережі (супермаркету); (2) платіж за вхід товару — дозволяє постачальникові постачати цей товар; (3) платіж за розміщення на полиці — дозволяє постачальникові розміщувати товар у визначеному місці супермаркету тощо. Тому

І оскільки місце постачання таких послуг перебуває на митній території України, то послуги є об’єктом оподаткування ПДВ за ставкою 20 %. Тому торговельна мережа повинна з таких послуг скласти і зареєструвати на постачальника податкову накладну (ПН). А постачальник, у свою чергу, на підставі такої ПН у загальному порядку зможе відобразити податковий кредит (ПК).

В обліку операції відобразяться таким чином.

Облік платежів за вхід у торговельну мережу