11.07.2024
* www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/797659.html
Нагадаємо, Законом № 3706 (набув чинності з 01.07.2024) до ПКУ додано новий п.п. 97 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, який визначає особливості оподаткування ПДВ експорту товарів, до яких під час дії воєнного стану (ВС) застосовується режим експортного забезпечення ПДВ. При цьому насамперед податківці звертають увагу на те, що
новий п.п. 97 підрозд. 2 розд. XX ПКУ застосовуватиметься тільки після того, як Кабмін прийме рішення про запровадження експортного забезпечення ПДВ
А Кабмін має право його запровадити не раніше ніж буде прийнято всі необхідні підзаконні нормативні документи, а також після забезпечення можливості обробки інформації, визначеної Законом № 3706, в інформаційно-комунікаційних системах центральних органів виконавчої влади.
Отже, можна сказати, що
це роз’яснення податківців на перспективу (застосовувати його будемо тоді, коли Кабмін запровадить режим експортного забезпечення ПДВ щодо окремих видів с/г товарів)
Важливі загальні моменти, на які звертають увагу податківці:
1) перелік товарів, щодо яких застосовується режим експортного забезпечення, визначено абз. 2 ст. 192 Закону про ЗЕД*. Зокрема, до них належать низка зернових та олійних культур (пшениця, жито, ячмінь, овес, кукурудза, соя, ріпак, соняшник), рослинні олії (соняшникова, соєва, ріпакова, гірчична) та відходи, одержані при їх виробництві (в т. ч. макуха), мед та горіхи волоські (див. більш детально у статті «Нові реквізити ПН та зміни в експортному забезпеченні ПДВ с/г продукції: огляд змін» // «Податки & бухоблік», 2024, № 50);
* Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 № 959-XII.
2) експорт товарів, щодо яких запроваджено режим експортного забезпечення ПДВ, може здійснюватися лише зареєстрованими платниками ПДВ. Неплатникам ПДВ здійснювати експорт окремих видів товарів у період дії режиму експортного забезпечення ПДВ забороняється;
3) експорт товарів, щодо яких діє режим експортного забезпечення ПДВ, здійснюється лише за умови, що
передбачені ЗЕД-договором ціни не нижчі мінімально допустимих експортних цін на такі товари
Інформація про мінімально допустимі експортні ціни розміщуватиметься на офіційному вебсайті Мінагрополітики.
Щоб вивезти товар за межі України (до експорту якого запроваджено режим експортного забезпечення ПДВ), обов’язково ще
до початку митного оформлення товару скласти та зареєструвати в ЄРПН попередню (забезпечувальну) ПН. Без цієї зареєстрованої ПН не можна буде здійснити митне оформлення товару
Митне оформлення товару можна буде здійснити тільки в межах обсягу операції, зазначеної в ПН (з урахуванням РК, який може бути зареєстрований до такої ПН теж до початку митного оформлення товару).
Важливі моменти щодо такої ПН:
1) у ПН може бути зазначено тільки один товар за одним кодом згідно з УКТ ЗЕД. Тобто під кожний товар (кожен код УКТ ЗЕД) має бути до початку митного оформлення зареєстрована окрема ПН. При цьому варто звернути увагу, що відповідно до п. 935 розд. XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МКУ під кожну попередню (забезпечувальну) ПН потім має бути складена і окрема МД, до якої обов’язково вносяться відомості про дату та номер відповідної ПН;
2) одиниця виміру товарів у такій ПН має бути зазначена в кілограмах;
3) у ПН має бути вказано дату та номер договору (контракту) на вивезення товарів. У ПН, що складається за операціями з вивезення товарів на підставі форвардного контракту, зазначається відповідна відмітка про форвардний контракт;
4) ставка ПДВ у такій ПН залежить від відсотка повернення валютної виручки в Україну, отриманої від експорту таких товарів. Цей відсоток розраховуватиметься за даними операцій експорту таких (до яких застосовується режим експортного забезпечення) товарів, здійснених платником протягом 12 останніх календарних місяців, за якими вже закінчилися граничні строки розрахунків. Одразу ставку 0 % можна застосовувати, коли частка неповерненої виручки з-за кордону не перевищує 20 %.
Якщо відсоток неповерненої виручки перевищує 20 %, то спочатку застосовуватиметься підвищена ставка ПДВ 14 % або 20 % (як при постачанні на митній території України) з можливістю потім відкоригувати ПН і податкові зобов’язання з ПДВ до ставки 0 % після завершення розрахунків за операцією
5) така ПН проходитиме через блокувальний моніторинг. При цьому Кабмін повинен визначити окремі ознаки безумовної реєстрації для таких ПН. При визначенні таких ознак використовуватимуться дані системи простежуваності сільськогосподарської продукції Державного аграрного реєстру;
6) ПН має бути зареєстрована не раніше ніж за 30 к. дн. до початку митного оформлення товарів. Якщо з дати реєстрації ПН минуло 30 к. дн. і протягом такого періоду не оформлено МД, реєстрація такої ПН скасовується;
7) вивезення товарів після складання забезпечувальної ПН не вважатиметься окремою оподатковуваною операцією (тобто складати ще одну ПН за загальними «експортними» ПДВ-правилами не потрібно).
Також податківці звернули увагу на те, що сама експортна операція має бути відображена не в періоді складання ПН, а в декларації періоду, на який припадає дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України. Відповідна норма закріплена в п.п. 97.5 підрозд. 2 розд. XX ПКУ (ср. ).
Податківці визначили, в яких випадках і на яких етапах до забезпечувальної ПН може складатися РК.
РК_1. Перший випадок, коли може складатися такий РК, — це коли ще до початку митного оформлення товарів відбулися якісь зміни в кількісних або вартісних показниках. Такий РК може бути складено як на збільшення, так і на зменшення вартості та/або кількості товару.
Цей РК можна скласти і зареєструвати в ЄРПН виключно до початку митного оформлення товарів, і він проходитиме блокувальний моніторинг (як і забезпечувальна ПН).
РК_2. Може бути складений вже після митного оформлення товарів для того, щоб привести у відповідність дані МД та забезпечувальної ПН (з урахуванням РК_1, якщо він складався до ПН).
На цьому етапі ми ще не можемо скоригувати ставку ПДВ (якщо в забезпечувальній ПН довелося застосуватися підвищену ставку 20 % або 14 % замість 0 %).
РК_2 може бути складений тільки на зменшення суми операції, зазначеної в ПН. Збільшити таким РК обсяг операції ми не можемо. Тобто митне оформлення може бути здійснене тільки в межах операції, яка зазначена в забезпечувальній ПН (з урахуванням РК_1 до такої ПН, який ще складався і реєструвався до початку митного оформлення товарів).
Такий РК не проходить блокувальний моніторинг.
РК_3. Це той РК, який вже складається на зміну ставки ПДВ з 20 % (14 %) на 0 %.
Він складається вже після митного оформлення товарів і після того, як банк проінформує ДПС про завершення розрахунків за експортною операцією.
Що вважається завершенням розрахунків за експортною операцією, перелічено в п.п. 97.3 підрозд. 2 розд. XX ПКУ.
Отримане від банку повідомлення направляється платнику через електронний кабінет платника податків.
Скласти такий РК можна буде тільки
після отримання в електронному кабінеті повідомлення про завершення розрахунків за вказаною експортною операцією
Таким РК можуть бути скориговані лише ставка ПДВ і сума ПДВ.
Такий РК не підлягає блокувальному моніторингу.
Є поодинокі винятки, до яких не застосовується режим експортного забезпечення ПДВ. Не поширюватиметься цей режим на товари:
1) що вивозяться як припаси транспортними засобами комерційного призначення відповідно до ст. 229 МКУ;
2) включені до товарних підкатегорій 1001 91 10 00, 1002 10 00 00, 1003 10 00 00, 1004 10 00 00, 1005 10 13 00, 1005 10 15 00, 1005 10 18 00, 1201 10 00 00, 1205 10 10 00, 1206 00 10 00 згідно з УКТ ЗЕД (насіння для сівби), які здійснюються платниками ПДВ у супроводі фітосанітарного сертифіката.