25.07.2024
Отже, маємо ситуацію, коли товар спочатку було ввезено на митну територію України в митному режимі імпорту (з оформленням імпортної митної декларації та зі сплатою всіх належних митних платежів), а тепер планується його продаж іншому нерезиденту з вивозом за межі митної території України.
Щоб визначити, яка ставка ПДВ застосовуватиметься до операції вивозу, спочатку потрібно розуміти, в якому митному режимі здійснюватиметься вивезення товарів. Це буде звичайний експорт чи може реекспорт?
Звернемося до визначень митних режимів реекспорту та експорту.
Реекспорт — це митний режим, відповідно до якого товари, що були раніше ввезені на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивозяться за межі митної території України без сплати вивізного мита та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (ст. 85 МКУ).
У Законі про ЗЕД* сказано, що термін «реекспорт (реекспорт товарів)» означає продаж іноземним суб’єктам господарської діяльності та вивезення за межі України товарів, що були раніше імпортовані на територію України.
* Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 № 959-XII.
Але! Тут слід звернути увагу на ст. 86 МКУ, що визначає, в яких випадках може бути застосовний митний режим реекспорту. Так ось, для випадку коли
товар вже був поміщений у митний режим імпорту (як у нашій ситуації), митний режим реекспорту може застосовуватися тільки в одному випадку — якщо товар повертається нерезиденту — стороні ЗЕД-договору, згідно з яким ці товари поміщувалися в режим імпорту, у зв’язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов договору (п. 5 ст. 86 МКУ)
І то, за умови, що таке повернення здійснюється протягом 6 місяців з дати поміщення їх у митний режим імпорту.
Крім того, відповідно до ст. 87 МКУ застосування митного режиму реекспорту можливе за умови ідентифікації митним органом товарів, заявлених у цей режим, як таких, що були раніше ввезені на митну територію України. Для забезпечення ідентифікації товарів, що реекспортуються, можуть застосовуватися засоби, передбачені ч. 2 і 3 ст. 326 МКУ.
У нашому ж випадку товар не повертається тому самому нерезиденту, він буде відвантажуватися іншому нерезиденту за зовсім іншим ЗЕД-договором та, ймовірніше, за іншою вартістю. Крім того, тут важко довести, що вивозяться саме ті товари, які були імпортовані. А отже, умови митного режиму реекспорту для нашого випадку не виконуються.
Тому тут застосовний митний режим експорту.
Відповідно до ст. 82 МКУ експорт (остаточне вивезення) — це митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов’язань щодо їх зворотного ввезення. Тут можуть виникнути сумніви стосовно того, а чи будуть вважатися в нашому випадку раніше імпортовані товари українськими? Щодо цього треба зазначити, що відповідно до п.п. 61 п. 1 ст. 4 МКУ товари, ввезені на митну територію України та випущені для вільного обігу на цій території, вважаються українськими товарами. А вільний обіг — обіг товарів, який здійснюється без обмежень з боку митних органів України (п.п. 6 п. 1 ст. 4 МКУ).
Тобто товари, які були розмитнені в митному режимі імпорту, є випущеними у вільний обіг, і для митних цілей вони вже після розмитнення вважаються українськими. А значить, вони потім можуть бути поміщені в митний режим експорту.
Отже, в нашому випадку тут буде звичайна операція експорту товарів з оформленням експортної митної декларації.
А до вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі експорту застосовується ставка ПДВ 0 % (п.п. «а» п.п. 195.1.1 ПКУ, п. 206.4 ПКУ). Оскільки це ПДВ-оподатковувана операція, то право на імпортний податковий кредит за товаром зберігається (нараховувати компенсуючі податкові зобов’язання за п. 198.5 ПКУ не потрібно). Датою виникнення експортних податкових зобов’язань за ставкою 0 % є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог МКУ. А базою оподаткування — договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в такій митній декларації (більше деталей знайдете у статті «Експорт товарів: ПДВ-облік» // «Податки & бухоблік», 2024, № 35).
Також декілька слід зазначимо стосовно того, які податкові наслідки були б, якщо б раніше імпортовані товари вивозилися в митному режимі реекспорту (поверталися нерезиденту у зв’язку з неналежним виконанням умов договору). В такому разі передбачено повернення суми ввізного мита, сплаченого при імпорті (ст. 89 МКУ). А ось якщо імпортовані товари будуть, як у нашому випадку, вивозитися в митному режимі експорту, то, звичайно, ніякого повернення раніше сплаченого ввізного мита не буде. Що стосується ПДВ, то вивезення товарів у митному режимі реекспорту на підставі п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ (повернення товару нерезиденту у зв’язку з неналежним виконанням умов договору) або на підставі п. 3 ч. 1 ст. 86 МКУ (щодо товарів у вигляді продуктів їх переробки) оподатковується за ставкою ПДВ 0 %. При цьому оскільки це ПДВ-оподатковувана операція, то право на імпортний податковий кредит зберігається. А ось якщо реекспорт відбувається з інших підстав, то така операція звільняється від ПДВ (п. 206.5 ПКУ). У цьому випадку оскільки це звільнена від ПДВ-операція, то у періоді, на який припадає таке звільнення, імпортний податковий кредит потрібно буде компенсувати відповідно до п. 198.5 ПКУ, виходячи з митної вартості товарів, розрахованої при їх ввезенні на митну території України (див. лист ДПСУ від 31.10.2022 № 1785/ІПК/99-00-21-03-02-06).