Нові реквізити ПН та зміни в експортному забезпеченні ПДВ с/г продукції: огляд змін

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану» від 09.05.2024 № 3706-IX.

Про що Закон

Левова частка змін прийнятого Закону стосується режиму експортного забезпечення ПДВ для окремих видів с/г продукції. Зміни є досить суттєвими.

Крім того, є зміни щодо трансфертного ціноутворення та КІК. Зокрема,

Докладніше про це див. у статті «КІК-штрафи тимчасово не застосовуються» // «Податки & бухоблік», 2024, № 50).

Поміж вищеназваних змін закралися ще деякі зміни, які стосуються значно більшого кола платників. Зокрема, зміни передбачають нові реквізити для податкової накладної (ПН), яка складається на експортні операції «звичайними» експортерами, а також є деякі уточнення стосовно операційного дня для реєстрації ПН під час воєнного стану.

Закон набуде чинності (у більшій частині) з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування (на дату підготовки матеріалу Закон ще офіційно не опубліковано, але, скоріше за все, це відбудеться найближчими днями).

Експортна ПН

Унесено зміни п. 201.1 ПКУ, який визначає обов’язкові реквізити ПН. Але

При цьому ці зміни запроваджуються на постійній основі і стосуються всіх експортерів (а не лише режиму експортного забезпечення).

Одиниця виміру в експортній ПН. Визначено, що в ПН на експортну операцію мають бути зазначені ті одиниці виміру, які застосовуються при оформленні митної декларації на такі товари. Ця вимога не діє для попередньої (забезпечувальної) ПН, яку складають при експорті с/г продукції, на яку поширюється режим експортного забезпечення ПДВ (про це зазначимо ще окремо далі).

Нові реквізити експортної ПН. В експортній ПН стануть обов’язковими наступні реквізити:

— дата та номер митної декларації (МД);

— дата та номер договору (контракту). При цьому у ПН, що складається за операціями з вивезення товарів за межі митної території України на підставі форвардного контракту, зазначається відповідна відмітка про форвардний контракт. Зверніть увагу, реквізити договору потрібно буде заповнюється тільки в ПН на експортні операції. На всі інші операції (постачання на території України) зазначати реквізити договору в ПН не потрібно.

Отже, незабаром на нас очікують чергові зміни у формі ПН.

Операційний день для реєстрації ПН під час воєнного стану

Підкориговано «перехідний» п. 69.18 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, який визначає тривалість операційного дня для реєстрації ПН під час воєнного стану.

Як і було передбачено раніше, операційний день триває в робочі дні з 8 години до 20 години. А операційний день, на який припадає граничний строк реєстрації ПН/РК, триває з 0:00 до 24:00. Але є уточнення стосовно того, в який день здійснюється реєстрація ПН і направляється квитанція, якщо ПН направлена на реєстрацію в день, на який припадає граничний строк реєстрації ПН. Реєстрація такої ПН і направлення квитанції про її прийняття або неприйняття здійснюватиметься не пізніше наступного операційного дня з дня подання ПН на реєстрацію.

Вочевидь тут мається на увазі те, що безпосередньо реєстрація ПН в цьому випадку може відбуватися наступним операційним днем, але датою реєстрації все одно буде дата подання ПН на реєстрацію.

Те ж саме стосується РК.

Експортне забезпечення окремих видів с/г продукції

Тут передбачені важливі зміни. Із Закону про ЗЕД* виключається ст. 19¹, яка встановлювала раніше діючий механізм режиму експортного забезпечення окремих видів с/г продукції під час воєнного стану. І вводиться новий порядок та умови дії режиму експортного забезпечення (ст. 19² Закону про ЗЕД) та встановлюються нові особливості оподаткування ПДВ таких операцій (новий п. 97 підрозд. 2 розд. XX ПКУ замість старого п. 91 підрозд. 2 розд. XX ПКУ).

* Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 № 959-XII.

Як і раніше, Кабміну під час воєнного стану надається можливість на тимчасовій основі запроваджувати режим експортного забезпечення окремих видів с/г продукції.

Тут варто звернути увагу на те, що норми, про які ми далі будемо говорити,

а будуть діяти після того, як КМУ запровадить режим експортного забезпечення окремих видів с/г продукції. При цьому, як визначено Законом № 3706, запровадити він його може не раніше, ніж буде прийнято всі необхідні підзаконні нормативні документи, а також після забезпечення можливості обробки інформації, визначеної цим Законом, в інформаційно-комунікаційних системах центральних органів виконавчої влади (п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3706).

Далі коротко про суть змін.

Яких с/г товарів стосується режим експортного забезпечення? Експорту (вивезення за межі митної території України) товарів, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД: 0409 00 00 00 (мед натуральний), 0802 31 00 00 (горіхи волоські у шкаралупі), 0802 32 00 00 (горіхи волоські без шкаралупи), 1001 (пшениця і суміш пшениці та жита (меслин)), 1002 (жито), 1003 (ячмінь), 1004 (овес), 1005 (кукурудза), 1201 (соєві боби), 1205 (насіння ріпаку або кользи), 1206 00 (насіння соняшнику), 1507 (олія соєва), 1512 (олія соняшникова), 1514 (олія ріпакова (із ріпака або кользи) або гірчична), 2306 (макуха та інші тверді відходи і залишки, одержані під час добування рослинних або мікробних жирів і олій, за винятком відходів соєвої та арахісової олії).

При цьому не буде поширюватися цей режим на товари:

1) що вивозяться як припаси транспортними засобами комерційного призначення відповідно до ст. 229 Митного кодексу України;

2) включених до товарних підкатегорій 1001 91 10 00, 1002 10 00 00, 1003 10 00 00, 1004 10 00 00, 1005 10 13 00, 1005 10 15 00, 1005 10 18 00, 1201 10 00 00, 1205 10 10 00, 1206 00 10 00 згідно з УКТ ЗЕД (насіння для сівби), які здійснюються платниками ПДВ у супроводі фітосанітарного сертифіката.

Обмеження та заборони. Експорт с/г товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення, можуть здійснювати лише платники ПДВ. При цьому

експорт дозволений за умови, що експортна ціна (ціна, яка зазначена у ЗЕД-контракті), є не нижчою, ніж мінімально допустимі експортні ціни

Також на період дії режиму експортного забезпечення, запровадженого КМУ, за операціями з експорту с/г товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення, забороняється: зарахування зустрічних вимог; використання рахунків резидентів, відкритих за кордоном, для отримання грошових коштів від нерезидентів; використання інших форм грошових розрахунків з нерезидентом, що не передбачають рух коштів в іноземній валюті з-за кордону на рахунки резидентів в Україні. КМУ при цьому має право встановлювати винятки та/або особливості запровадження такої заборони для окремих видів товарів.

Особливості оподаткування ПДВ. Новим п. 97 підрозд. 2 розд. XX установлені особливості оподаткування ПДВ операцій експорту с/г товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення:

1) передбачається складання та реєстрація «попередньої» ПН на експорт таких товарів (п. 97.1 підрозд. 2 розд. XX ПКУ). При цьому

Тобто вона буде складатися не за даними митної декларації, а за договірними даними.

База оподаткування для експорту таких товарів — це договірна (контрактна) вартість, але не менше ніж мінімально допустимі експортні ціни, визначені за офіційним курсом НБУ, що діє на 0 годин дня реєстрації ПН (п. 97.3 підрозд. 2 розд. XX). При цьому сама експортна операція має бути відображена не в періоді складання ПН, а в періоді, на який припадає дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України (п. 97.5 підрозд. 2 розд. XX ПКУ). Важливим тут є наступне:

— така ПН має складатися окремо на кожний товар (на кожний код УКТ ЗЕД — окрема ПН);

— ПН має бути зареєстрована в ЄРПН до початку митного оформлення і

При цьому Кабмін повинен визначити окремі ознаки безумовної реєстрації для таких ПН. При визначенні ознак безумовної реєстрації будуть використовуватися дані системи простежуваності сільськогосподарської продукції Державного аграрного реєстру (пп. 5 та 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3706) (поки що введення цієї системи простежуваності тільки планується);

— в такій ПН кількісні одиниці мають бути зазначені тільки в кілограмах;

— квитанція щодо прийняття / неприйняття або зупинення цієї ПН може надходити аж протягом трьох операційних днів з дня подання ПН на реєстрацію;

— вивезення відповідних товарів після складення такої «попередньої» ПН не вважатиметься окремою оподатковуваною операцією;

2) ставка ПДВ для експорту с/г товарів, для яких діє режим експортного забезпечення,

При цьому цей відсоток буде розрахуватися за даними операцій експорту таких товарів, здійснених платником протягом 12 останніх календарних місяців, за якими вже завершилися граничні строки розрахунків. Сам механізм розрахунку цього відсотка буде окремо затверджено КМУ. Так ось, якщо відсоток повернення валютної виручки складає:

— 80 % та більше, то до експорту застосовується ставка ПДВ 0 %;

— менше 80 %, то буде застосовуватися підвищена ставка ПДВ 14 % або 20 % (як при постачанні на митній території України) з можливістю потім відкоригувати ПН і податкові зобов’язання з ПДВ до ставки 0 % після повернення за операцією валютної виручки в Україну;

3) РК до «попередньої» ПН, зокрема, потрібно буде скласти для того, щоб привести дані такої ПН у відповідність із даними митної декларації.

А платники, які застосували підвищену ставку ПДВ (тобто в яких відсоток повернення виручки склав менше 80 %), мають право після завершення розрахунків за операцією скласти РК до «попередньої» ПН, щоб скоригувати раніше нараховані ПДВ-зобов’язання до ставки 0 %.

Але знову повторимо: для того щоб це могло запрацювати, Кабміну треба ще підготувати і прийняти відповідні нормативні документи.

Також зазначимо, що Закон № 3706 є взаємопов’язаним із нещодавно прийнятим Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану» від 09.05.2024 № 3707-ІХ.

Ставка орендної плати за землю держ- і комунальної власності

Додано новий п.п. 288.5.6 ПКУ, який фактично дублює приписи ст. 120¹ ЗКУ. Так, для АТ, ТОВ, 100 % акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення держпідприємства і є його правонаступником, за землі с/г призначення, передані в оренду відповідно до ст. 120¹ ЗКУ (тобто передані в оренду такому АТ, ТОВ), розмір орендної плати становить не менше 12 % НГО земельної ділянки, а якщо НГО не проведено — не менше 12 % НГО одиниці площі ріллі по АР Крим або області.

Також виключено п. 288.6 ПКУ, відповідно до якого плата за суборенду земельних ділянок державної і комунальної власності не мала перевищувати орендної плати. Втім тут слід бути уважним. Фактично цю норму законодавець просто перемістив до ст. 8 Закону № 161*, де продублював заборону, але із єдиним винятком — для підприємств, про які йшлося у абзаці вище**.

* Закон України «Про оренду землі» від 06.10.98 № 161-XIV.

** У випадках «передачі в суборенду земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, яка перебуває в оренді акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення такого державного підприємства, на конкурентних засадах».

До речі, тут цікаво, що у свій час податківці відзначали (роз’яснення в категорії 111.07 БЗ, було чинним до 01.01.2023), що на них не покладено обов’язку щодо виконання функцій з контролю за розміром плати, визначеним договором суборенди землі, а також застосування та стягнення сум штрафних санкцій за перевищення такої плати розміру орендної плати.

Необ’єктні операції для ПДВ

Із переліку операцій, які не є об’єктом оподаткування ПДВ, виключено постачання негашених поштових марок України, електронних марок, конвертів або листівок з негашеними поштовими марками України (зміни до п.п. 196.1.4 ПКУ). Ця зміна набирає чинності з 01.10.2024.

Держдивіденди

Установлено, що господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, набуті в результаті примусового відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану відповідно до Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», та акціонером (учасником) яких є господарське товариство, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, сплачують дивіденди безпосередньо до держбюджету України у строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним (п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3706).