24.06.2024
Якщо відповісти коротко на запитання у заголовку, то не кожен діючий військовий має право бути директором юрособи. Тепер давайте заглиблюватися у деталі. Чому ж так?
Говоритимемо про норми Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Зокрема, звертаємо увагу на те, що:
— Закон № 1700 поширюється, зокрема, на військових посадових осіб ЗСУ, Держспецзв’язку та інших утворених відповідно до законів військових формувань.
Однак зверніть увагу! Закон № 1700 одночасно з цим не поширюється на:
а) строковиків;
б) курсантів вищих військових навчальних закладів;
в) курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути;
г) курсантів воєнних кафедр / факультетів та відділень військової підготовки.
Такі правила встановлено у п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700;
— особам, які потрапляють у п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700 (зокрема, де знаходяться наші військові посадові особи ЗСУ та ін.), забороняється (ч. 1 ст. 25 Закону № 1700):
1) займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України;
2) входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України, крім випадку, передбаченого абз. 1 ч. 2 ст. 25 Закону № 1700*.
* У цій нормі йдеться про строк, протягом якого особа, яка займається діяльністю, несумісною з її посадою, має припинити займатися такою (тобто несумісною) діяльністю. Про це розкажемо трохи пізніше.
Увага! Тут так само є винятки. Це випадки, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді).
Нагадаємо, що директор або член дирекції ТОВ, приватного підприємства або ж акціонерного товариства — це виконавчий орган юрособи (наприклад, для ТОВ див. ч. 4, 5 ст. 39 Закону про ТОВ*, для АТ — ч. 3 ст. 81 Закону про АТ**).
* Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII.
** Закон України «Про акціонерні товариства» від 27.07.2022 № 2465-IX.
Звідси проміжні висновки:
військовим посадовим особам ЗСУ та інших військових формувань заборонено бути директорами підприємницьких комерційних (тобто недержавних чи некомунальних) юросіб. Окрім, звісно, винятків, про які ми зазначили вище
Проте якщо такий військовослужбовець все-таки займає посаду директора чи члена / голови дирекції, але фактично не здійснює повноважень за цією посадою (тобто за ним просто зберігається місце роботи в силу ст. 119 КЗпП), то це не буде порушенням заборони з ч. 1 ст. 25 Закону № 1700 на суміщення діяльності (див. приклад 5 п. 14.5 Методрекомендацій № 2*).
Військовими посадовими особами ЗСУ та інших законних військових формувань є не усі підряд військові. То хто це такі?
Військові посадові особи — це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов’язків згідно із законодавством (ч. 12 ст. 6 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» від 25.03.92 № 2232-XII).
Тобто, як зазначає НАЗК у п.п. 9.5.1 Методрекомендацій № 2,
йдеться лише про військовослужбовців, які за своїм службовим становищем є начальниками
Що означає «організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські обов’язки»?
Відповідь знаходимо, зокрема, у п. 25 Роз’яснення НАЗК від 29.12.2021 № 11.
Адміністративно-господарські функції (обов’язки) — це обов’язки з управління або розпорядження державним, комунальним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в різному обсязі є у начальників планово-господарських, постачальницьких, фінансових відділів і служб, їхніх заступників, керівників відділів підприємств тощо.
Організаційно-розпорядчі функції (обов’язки) — це обов’язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, комунальних підприємств, установ, організацій, структурних підрозділів, їхні заступники, особи, які керують ділянками робіт.
Наприклад, військовою посадовою особою ЗСУ можна назвати командира роти.
Наслідки. Якщо ігнорувати норми щодо суміщення військової посади та посади директора (голови / члена дирекції) юрособи, то:
1) ризики несе саме така особа. Зокрема, до директора-військової посадової особи можуть застосувати адмінштраф за ст. 1724 КУпАП.
У разі одночасного зайняття військової посади та посади у виконавчих органах юрособи-прибутківця загрожує штраф від 5100 до 8500 грн із конфіскацією отриманого доходу від такої діяльності (ч. 2 ст. 1724 КУпАП). Повторне таке порушення (якщо протягом року до порушника вже застосовували цей штраф) тягнутиме за собою штраф від 8500 до 13600 грн + конфіскацію отриманого доходу чи винагороди + позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на 1 рік (ч. 3 ст. 1724 КУпАП).
Притягують до відповідальності за ст. 1724 КУпАП суди (ст. 221 КУпАП) на підставі протоколів, складених представниками Нацполіції, НАЗК та прокурорами (ст. 255 КУпАП).
Тут пам’ятаймо, що звичайне збереження посади за військовослужбовцем у силу ст. 119 КЗпП без фактичного виконання директорських обов’язків не є порушенням (про що ми вже сказали вище);
2) ризики несе юрособа. Зокрема, договори та інші правочини, підписані директором — військовою посадовою особою можуть визнаватися недійсними в силу ч. 2 ст. 67 Закону № 1700. Проте врахуйте: недійсність у цьому випадку доводитиметься через суд згідно з ч. 3 ст. 215 ЦКУ, оскільки такі правочини все ще є оспорюваними.
Що робити? Припустимо, що директор виконує свої обов’язки незважаючи на те, що він є діючим військовослужбовцем (наприклад, дистанційно)*. І ось він стає військовою посадовою особою.
* До речі, вам у пригоді може стати стаття «Директора мобілізують: як підготуватися?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 51.
У цьому випадку у такого директора є 15 робочих днів з дня призначення (обрання) на посаду для того, щоб вчинити дії, спрямовані на припинення виконання його повноважень в юрособі. У цей період при цьому забороняється брати участь у діяльності та прийнятті рішень, а також отримувати будь-які доходи (винагороду тощо) у зв’язку з перебуванням на посаді директора юрособи. Про це зазначено у ч. 2 ст. 25 Закону № 1700.
За великим рахунком, директору не обов’язково звільнятися. Йдеться лише про те, що йому потрібно фактично припинити здійснювати свої повноваження (при цьому за ним зберігатиметься посада в силу ст. 119 КЗпП, якщо між директором та юрособою є трудові відносини). Виходимо усе з того самого прикладу 5 п. 14.5 Методрекомендацій № 2. Тож треба буде передати повноваження директора іншій особі (можна застосувати алгоритм зі статті «Директор у відпустку, відрядження чи на лікарняний: хто за нього?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 51).
Зауважимо: у питаннях щодо суміщення є дуже багато нюансів, про які НАЗК регулярно надає роз’яснення. Тож якщо є якісь запитання, то можна звернутися з інформаційним запитом до НАЗК* або почитати їх різноманітні рекомендації.
* Запит можна надіслати у письмовому (контактні дані див. за посиланням: sies.gov.ua/zvernennya-gromadyan) або електронному вигляді (див. за посиланням: sies.gov.ua/elektronne-zvernennya).