04.03.2024

Одиниця виміру «грн»: як складати розрахунок коригування

У тому випадку, коли одиницю виміру постачання складно визначити, бухгалтери при складанні податкової накладної іноді вдаються до такої одиниці виміру, як «грн». З одного боку, це досить зручно, з іншого, може спричинити низку помилкових дій, які здатні призвести, як мінімум, до втрати податкового кредиту покупцем. Давайте обговоримо одну доволі поширену помилку, яка ґрунтована на помилковому припущенні, що гр. 6 «Кількість (об’єм, обсяг)» податкової накладної з «грн» завжди має дорівнювати «1».

Аванс і ПН з одиницею виміру «грн»

Здебільшого, такі казуси відбуваються при постачанні робіт, коли первісно сторони визначили одну вартість, але під час виконання контракту з’ясовується, що вартість робіт змінюється (зазвичай, у більший бік).

Давайте змоделюємо ситуацію: сторони домовилися, що вартість робіт становить 2500 грн (у т. ч. ПДВ — 416,67 грн). Виконавцеві замовник спочатку перераховує частковий аванс, потім виконавець здає роботи і сторони підписують акт, але виходячи з іншої, відкоригованої загальної вартості. І вже після цього замовник платить залишок. Припустимо, що аванс становив 50 % (1250 грн, у т. ч. ПДВ — 208,33 грн), а остаточна вартість робіт становила 3000 грн (у т. ч. ПДВ — 500 грн).

Бухгалтер, ґрунтуючись на даних первинки, вирішив виписати ПН з одиницею виміру «грн». При цьому він вважав, що в ПН з такою одиницею виміру в гр. 6 треба завжди ставити одну і ту ж цифру — одиницю. А ось до «цінової» гр. 7 заносять відсоток від вартості послуги, зазначеної в договорі. Пояснюють це звичайно тим, що одиниця виміру «грн» не може мати дробового значення. У результаті бухгалтер склав дві ПН, і в першій, і в другій кількість проставив «1», а ось ціна постачання різна: в першій він вийшов на 1250 грн, а в другій на інші — 1750 грн У результаті — 3000 грн. Перша ПН на аванс виглядала так.