ФОП чи юрособа: що краще вибрати?

У деяких випадках обирати не доведеться. Законодавець усе вирішив за бізнесмена. Наприклад, якщо ви захочете займатися переробкою (не плутати з заготівлею) металобрухту, то доведеться реєструвати юридичну особу. Такі вимоги Закону України «Про металобрухт» від 05.05.99 № 619-XIV.

Та для більшості видів госпдіяльності (скажімо так, найпоширеніших) таких жорстких правил немає. Хоча на специфіку бізнесу все одно доведеться зважати. Подекуди достатньо зареєструвати ФОП і не морочити голову з юридичною особою. Або ж навпаки, юрособа — буде найбільш сприятливим варіантом. Усе залежатиме від схеми роботи, організації бізнесу та сфери діяльності.

На нашу думку, для того, щоб визначитися, треба відповісти для себе на такі запитання:

1. Бізнес засновуємо самостійно або з бізнес-партнерами?

2. Яка сфера діяльності?

3. Який приблизно обсяг доходів може бути від цієї діяльності? Які приблизно витрати?

4. Хто наші майбутні контрагенти? Кому ми будемо продавати/надавати послуги?

5. Чи плануємо мати найманих працівників?

6. У якому обсязі ми та наші бізнес-партнери (якщо такі, звісно, є ☺) готові нести відповідальність за «косяки» у госпдіяльності?

Зараз розкажемо, як ці запитання пов’язані з ФОП чи юрособою.

Від чого відштовхуватися, коли обираємо?

Самостійно/з бізнес-партнерами. Коли створення бізнесу відбувається у команді (тобто збираються декілька осіб та вирішують спільно здійснювати госпдіяльність), то найбільш зрозумілим варіантом є реєстрація саме юрособи.

Звісно, це може бути і конгломерат ФОП. Відносини між такими підприємцями можна врегулювати, наприклад, договором про спільну діяльність. Однак юрособа все ж — це відносно більш простий варіант.

Якщо ви самостійно ведете справи, то, в принципі, може бути достатньо й ФОП. Однак слід ураховувати й інші критерії.

Сфера діяльності. Як ми сказали вище, у деяких випадках законодавець прямо передбачає вимоги до організаційно-правової форми. Зокрема, у деяких випадках можна виключно працювати як юридична особа (ті ж ломбарди).

Також

Логіка така: ФОП зазвичай працюють на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок). Усе тому, що на загальній системі підприємцям складніше перебувати через відсутність необхідної кількості документально підтверджених витрат, які б могли зменшити суму податків. У свою чергу, єдиний податок не дозволяє займатися виробництвом, експортом/імпортом або продажем підакцизки. ФОП-єдиноподатник може тільки продавати у роздріб ПММ в ємностях до 20 літрів, пиво, сидр, пері (без додання спирту) та столові вина (п.п. 3 п.п. 291.5.1 ПКУ).

Обсяг доходів/витрат. Це запитання допоможе вам приблизно зорієнтуватися у першу чергу з системою оподаткування: загальна або спрощена. А це вплине на обрання форми: чи то ФОП, чи то юридична особа.

Нагадаємо, що у платників на спрощенці (групи 1, 2 та 3) є обмеження щодо річного обсягу доходу. У 2024 році він складає (п. 291.4 ПКУ):

— 1185700 грн (група 1 — для ФОП);

— 5921400 грн (група 2 — для ФОП);

— 8285700 грн (група 3 — для ФОП та юросіб)**.

** Обсяги прив’язані до мінзарплати, встановленої законом про держбюджет станом на 1 січня відповідного податкового (звітного) року.

Також варто прикинути суми витрат, які можуть бути враховані на загальній системі для визначення суми ПДФО + військового збору + ЄСВ*** (для ФОП) або податку на прибуток (для юрособи).

*** Втім ФОП може не сплачувати ЄСВ під час дії воєнного стану в Україні та протягом 12 місяців після його скасування.

Однак якщо ви розумієте, що вам світить загальна система оподаткування, то краще все-таки обрати юрособу, ніж ФОП. Хоча ФОП на загальній системі теж існують ☺.

Майбутні контрагенти. По-перше, якщо ми надаватимемо послуги нерезидентам, то варто знати, що іноді на практиці ФОП викликає у останніх недовіру. Більше довіряють юрособам. Хоча підкреслимо: іноді. Нічого протизаконного у співпраці ФОП та нерезидентів немає.

Тим не менш, по-друге, пам’ятайте:

До категорії «населення» вони не включаються (виходимо з роз’яснення податківців у категорії БЗ 107.05 БЗ), і спрощенцями нерезиденти бути не можуть (п.п. 291.5.7 ПКУ). Тому у цьому випадку варто або реєструвати ФОП на групі 3, або реєструватися юрособою (єдиноподатником чи на загальній системі оподаткування).

Наймані працівники. ФОП однозначно може працювати сам, може брати найманих працівників або ж працювати з іншими особами на умовах договору цивільно-правового характеру (хоча щодо останнього є нюанси). Виняток лише один: підприємці на групі 1 спрощенки (п.п. 1 п. 291.4 ПКУ). Вони не мають права брати найманих працівників. В інших випадках ФОП сам вирішує: упорається він з роботою самостійно чи ні.

Щодо юросіб ситуація трохи складніше. Зокрема, йдеться про керівника юрособи. Як правило, з ним укладають саме трудовий договір (контракт). А оскільки юрособа не може бути без директора аж ніяк, то існування принаймні одного найманого працівника більш вірогідне. Так, є інші способи оформлення відносин з директором****. Однак іноді вони викликають запитання у контролюючих органів.

**** Детально про це читайте у статті «Чи можна директору не виплачувати зарплату?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 75.

Отже, якщо ви зовсім не хочете бути пов’язані з найманими працівниками, то можна обрати ФОП. Звісно, варто враховувати й інші критерії.

Відповідальність. ФОП відповідає за будь-якими боргами усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення за законом (ч. 2 ст. 128 ГКУ). Наприклад, підприємець заборгував гроші комусь зі своїх клієнтів. Якщо останній піде до суду та буде стягувати ці кошти у примусовому порядку, то погасити борг можуть за рахунок автомобіля ФОП, який він придбав як звичайна фізособа для особистого використання.

Крім того, якщо ФОП «закрити», то його борги нікуди не зникають (гл. 50 ЦКУ, п.п. 14.1.11 ПКУ). У цьому випадку нестиме відповідальність вже фізособа, яка мала цей статус до припинення. Хіба що ФОП припиниться через процедуру банкрутства (хоча у цій процедурі є свої нюанси та складнощі).

У юридичних осіб ситуація інакша. Учасники ТОВ/власники ПП/акціонери АТ не несуть відповідальність за боргами своєї юрособи (ч. 3 ст. 96 ЦКУ). Остання несе відповідальність у межах свого майна (ч. 1, 2 ст. 96 ЦКУ). Тобто якщо у юрособи, наприклад, виникне борг перед її постачальником, то погашати його будуть за рахунок коштів і майна, які належать саме юрособі. Особисте майно учасників/власників/акціонерів не чіпатимуть. Така сама ситуація відбуватиметься у разі, якщо юридичну особу будуть ліквідовувати.

Є, звісно, щодо юросіб винятки. Однак вони достатньо специфічні і не так часто зустрічаються. Тому на них не будемо зупинятися.

Важливі нюанси щодо юросіб

Статут. Статут (засновницький договір) — це один з основних документів для юрособи. Саме статутом керується юрособа у своїй діяльності (не рахуючи, звісно, купу законів та інших документів). У ФОП такого документа немає.

Багато хто до статуту ставиться недбало. Не радимо так робити і виписувати цей документ з увагою до деталей. Якщо ж і використовувати типові шаблони, то ретельно їх вичитувати.

Також, наприклад, для товариства з обмеженою відповідальністю (далі — ТОВ) існує модельний статут. Це затверджений постановою КМУ документ. Тобто його не створюють самостійно від початку і до кінця. У випадку з модельним статутом у учасників ТОВ є можливість лише обрати одну із запропонованих редакцій певних пунктів. Цей документ шукайте у постанові КМУ від 27.03.2019 № 367. Під час держреєстрації того ж ТОВ ви приймаєте рішення або працювати на підставі цього модельного статуту, або на підставі «саморобного» установчого документа.

Статутний капітал. Статутний капітал — це кошти або майно, якими «скидуються» ті, хто створює юридичну особу. І одразу запам’ятайте:

Статутний або складений (для деяких форм юросіб) капітал створюється практично кожною юрособою. Принаймні у найпопулярніших формах — ТОВ та ПП статутні капітали є. Як правило, за розміром статкапіталу визначають те, чи платоспроможна юрособа. Хоча на практиці буває всяке: маленький статкапітал ще не означає стовідсотково, що юрособа неплатоспроможна.

Тим не менш, занижувати його не варто. Це може викликати у майбутньому складнощі. Наприклад, пов’язані з чистими активами.

Також для певних юросіб законодавство встановлює мінімальний розмір статутного капіталу. Приміром, для акціонерних товариств з 01.01.2024 він складає 1420000 грн*.

* Тобто 200 розмірів мінзарплати, що діє на день створення (реєстрації) акціонерного товариства (див. ч. 1 ст. 16 Закону України «Про акціонерні товариства» від 27.07.2022 № 2465-IX).

Однак для популярних ТОВ та приватних підприємств мінімальний розмір статкапіталу не встановлений. Тобто може бути, умовно, і 1 грн. Але так робити не варто, бо це може принести певні складнощі. Наприклад, як ми сказали вище, з чистими активами.

Саме статкапітал розподіляється на частки між учасниками/власниками/акціонерами. Цей розподіл визначає, зокрема, те, який вплив учасники/власники/акціонери мають на управління підприємством. Від цього також залежить розмір дивідендів.

До речі, не рекомендуємо у ТОВ або приватному підприємстві здійснювати розподіл 50 % на 50 % між двома засновниками. Якщо виникне конфлікт між ними або ж з одним засновником щось трапиться, то це може заблокувати діяльність усього товариства.

ФОП чи юрособа: плюси та мінуси форм

Наприкінці підсумуємо усе, що сказали вище, та додамо дещо. Поговоримо про плюси та мінуси ФОП та юросіб.

Плюси-мінуси ФОП та юросіб