Новий порядок бронювання: знайомимося

Небезпечні фактори

Перше, що потрібно розуміти: оформлені підприємствами відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації є чинними протягом строку, на який вони надані, але не довше ніж до 28.02.2025.

Чи можна буде перебронювати заброньованих працівників до цієї дати? Фахівці Мінекономіки обіцяють, що так. Проте якщо ця обіцянка не буде реалізована і всі ринуться бронювати працівників 01.03.2025, то… м’яко кажучи, «система» ляже, а виживуть ті, в кого сталеві нерви.

Друге. Щоб мати можливість бронювати (і перебронювати) військовозобов’язаних й надалі, звичайне підприємство повинно бути визначене критично важливим:

— для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань в особливий період (далі — критично важливе підприємство для ЗСУ) або

— для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі — критично важливе підприємство для економіки). Про зміни в критеріях критичності для таких підприємств читайте у статті «Оновлено критерії критичності» // «Податки & бухоблік», 2024, № 96. При цьому з усних роз’яснень фахівців Мінекономіки випливає, що наявна у підприємства критичність є чинною протягом строку, на який вона надана, але не довше ніж до 28.02.2025.

Увага! Якщо критично важливе підприємство для економіки збереться зараз бронювати працівників, то йому потрібно спершу оновити свою критичність з урахуванням нових критеріїв. Фахівці Мінекономіки в усних консультаціях запевняють, що забронювати нових працівників зі старою критичністю не вийде. Також нова критичність потрібна буде для перебронювання працівників з наявною бронню, якщо цю функцію реалізують.

Ну й третє. КМУ відкоригував механізм бронювання. З 01.12.2024 бронюватимемо військовозобов’язаних за оновленим Порядком № 76*. Про нього говоримо далі.

* Порядок бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, затверджений постановою КМУ від 27.01.2023 № 76 (в редакції постанови КМУ від 22.11.2024 № 1332).

Кого можна забронювати з 01.12.2024?

Критично важливе підприємство має змогу забронювати військовозобов’язаних, які підлягають призову на військову службу, та є:

— кінцевими бенефіціарними власниками такого підприємства і не перебувають з ним у трудових відносинах;

— найманими працівниками.

Щодо членів наглядової ради, то підприємство може їх забронювати, якщо воно:

— має стратегічне значення для економіки та безпеки держави і вартість активів такого підприємства за даними останньої фінансової звітності або річний розмір чистого доходу якого перевищує 200 млн грн, або

— є особливо важливим для економіки, а вартість активів такого підприємства за даними останньої фінансової звітності перевищує 2 млрд грн або річний розмір його чистого доходу перевищує 1,5 млрд грн.

Такі військовозобов’язані підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.

Зверніть увагу! Забронювати можна тільки тих військовозобов’язаних, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

Водночас

Виняток (тобто вимога щодо зарплати не працює):

— державні та комунальні підприємства;

— господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 % акцій (часток) належать державі або перебувають у комунальній власності;

— господарські товариства, більше 50 % акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави або комунальної власності в яких становить 100 %.

Таким чином, якщо говоримо про найманих працівників, то критично важливе підприємство для ЗСУ чи економіки може забронювати як основного працівника, так і сумісника, якщо:

1) такий працівник підлягає призову на військову службу під час мобілізації та

2) у кожному місяці останнього звітного кварталу його нарахована зарплата (тобто «грязна» сума) дорівнювала або була вище 20000 грн. Цю магічну цифру отримуємо, помножуючи мінзарплату (8000 грн) на коефіцієнт 2,5 (див. абзац третій п. 8 Порядку № 76).

Що включати до складу зарплати для цілей порівняння? Відповіді на це запитання Порядок № 76 не дає. Якщо відштовхуватися від того, що перевірка буде за Об’єднаним звітом, то до зарплати логічно включати ті ж самі виплати, які є зарплатою для ЄСВ-цілей. Проте як бути з лікарняними, які знаходяться за фондом оплати праці? Тут потрібні чіткі роз’яснення Мінекономіки.

Але однозначно найбезпроблемніший заброньований працівник — це той, хто не хворіє та не ходить у відпустки за свій рахунок. В іншому випадку слід подумати над впровадженням «компенсуючих» зарплатних виплат, які дозволять утримати зарплату заброньованого працівника на відмітці в 20000 грн у форс-мажорних обставинах.

Щодо працівників з неповним робочим часом, зокрема й сумісників, то для них ніяких послаблень. Нарахована зарплата за місць має бути не нижче 20000 грн.

Щодо працівників-новачків.

Відповідно якщо ви прийняли працівника на роботу в листопаді, то забронювати його у грудні не зможете, оскільки у нього немає 3 місяців кварталу із зарплатою не нижче 20000 грн. Але за рахунок працівників-новачків можна забронювати інших працівників, за якими виконуються наведені вище вимоги.

Що там з лімітами на бронювання?

Лімітів щодо бронювання кінцевих бенефіціарних власників, що не є найманими працівниками підприємства, та членів наглядових рад не встановлено. Інша справа — наймані працівники.

У загальному випадку,

Водночас якщо на такому підприємстві є тільки один військовозобов’язаний працівник, п. 13 Порядку № 76 дозволяє його забронювати повністю, а не на 50 % ☺.

Також обмеження в 50 % не діє для підприємств, перелічених в абзацах сьомому — чотирнадцятому п. 5 Порядку № 76. Вони можуть забронювати всіх своїх військовозобов’язаних працівників. До таких підприємств віднесено, зокрема, підприємства паливно-енергетичного комплексу та їх підрядні організації, а також підприємства оборонно-промислового комплексу.

Увага! Навіть якщо для вашого підприємства діє ліміт у 50 %, знайте, що за окремим рішенням Міністра оборони кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може бути збільшена.

Як порахувати ліміт?

За загальним правилом кількість військовозобов’язаних працівників обчислюють станом на 18.05.2024. Якщо у вас зросла кількість військовозобов’язаних порівняно з тією, що була на 18.05.2024, або ж ваше підприємство утворено після 18.05.2024, кількість військовозобов’язаних обчислюєте станом на дату подання списків.

При підрахунку 50 % ліміту до загальної кількості військовозобов’язаних звичайні підприємства враховують всіх військовозобов’язаних працівників, які підлягають бронюванню, у тому числі й тих, які заброньовані відповідно до Порядку № 45* (за їх наявності), окрім:

1) жінок-військовозобов’язаних;

2) працюючих у вас за сумісництвом посадових осіб органів місцевого самоврядування та держслужбовців, що перелічені в абзацах третьому — шостому п. 5 Порядку № 76 (за наявності таких).

* Порядок бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями відповідно до переліків посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, затверджений постановою КМУ від 04.02.2015 № 45.

Так, наприклад, якщо на критично важливому підприємстві працює 20 військовозобов’язаних працівників, які підлягають бронюванню, в тому числі 8 жінок-військовозобов’язаних, то ліміт бронювання воно порахує так:

(20 - 8) х 50 : 100 = 6 (осіб).

Чому не враховуємо жінок? Скоріш за все тому, що жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час у добровільному порядку. Тож їх бронювати не має сенсу.

Спосіб бронювання

Тут маємо революційні зміни.

Водночас якщо у критично важливого підприємства немає коду ЄДРПОУ або технічної можливості формування списку засобами Порталу Дія, воно подає список військовозобов’язаних на бронювання до того держоргану, який прийняв рішення про визначення його критично важливим (п. 26 Порядку № 76).

При бронюванні керуємося оновленим Порядком № 76. А ось Порядок бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, затверджений постановою КМУ від 05.06.2024 № 650, з 01.12.2024 втратить чинність.

Бронювати зможуть підприємства, які є в Єдиному переліку органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій для бронювання військовозобов’язаних (далі — Єдиний перелік).

Підприємство до цього переліку вносить той орган, який визнав його критично важливим. Тож якщо критичність є, а вас в Єдиному переліку немає, знаєте, кого «підганяти».

Ваше підприємство є в Єдиному переліку? Тоді на Порталі Дія потрібно буде сформувати та підписати список військовозобов’язаних до бронювання. Обробка списку відбуватиметься протягом 72 годин. Оформлення відстрочки та переведення військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік на строк дії відстрочки здійснюється автоматично у разі, якщо він:

1) перебуває у трудових відносинах з критично важливим підприємством, яке подавало його на бронювання;

2) має нараховану зарплату за кожний місяць останнього звітного періоду (кварталу) не нижче 20000 грн. Виняток — працівники державних і комунальних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 % акцій (часток) належать державі або перебувають у комунальній власності, та господарських товариств, більше 50 % акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави або комунальної власності в яких становить 100 %;

3) перебуває на військовому обліку;

4) уточнив свої персональні дані, зазначені в п. 2 розд. ІІ Закону України від 11.04.2024 № 3633-ІХ. Зверніть увагу, що

5) не перебуває в розшуку.

Звісно, що перший та другий критерії, наведені вище та необхідні для успішного оформлення відстрочки, стосуються найманих працівників.

А як бути, наприклад, з кінцевими бенефіціарними власниками? Обіцяють, що проблем з їх бронюванням через Дію не буде. Що ж поживемо — побачимо.

Відстрочка: строк дії та підстави втрати

Заброньовані військовозобов’язані отримують відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Строк дії відстрочки. Він не може перевищувати:

— строку дії контракту (договору) на поставку товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань — для військовозобов’язаних, що бронюються критично важливими для ЗСУ підприємствами;

— 12 місяців — для військовозобов’язаних, що бронюються критично важливими для економіки підприємствами.

Анулювання. Надана відстрочка підлягає анулюванню в разі:

1) закінчення строку її дії;

2) завершення критично важливим підприємством виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань;

3) позбавлення підприємства статусу критично важливого;

4) ліквідації підприємства;

5) звільнення військовозобов’язаного з підприємства (крім звільнення з посади з подальшим призначенням на іншу посаду в межах одного підприємства);

6) тимчасового припинення дії трудового договору військовозобов’язаного з критично важливим підприємством;

7) обґрунтованого подання керівника критично важливого підприємства, але не частіше ніж один раз на місяць засобами Порталу Дія;

8) надання відстрочки з інших причин, визначених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.93 № 3543-XII;

9) невідповідності військовозобов’язаного умові щодо розміру його зарплати за місяць. Простіше кажучи, падіння зарплати нижче відмітки в 20000 грн в будь-якому місяці загрожує втратою відстрочки.

Анулювання відстрочки та переведення військовозобов’язаного на загальний військовий облік здійснюватиметься засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів в автоматичному режимі, якщо такий військовозобов’язаний перебуває у трудових відносинах з підприємством та має бронь від цього підприємства.

Продовжуємо слідкувати за змінами. У випадку появи роз’яснень щодо бронювання обов’язково вас із ними ознайомимо.