31.10.2024
zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42047
Висновок документа
Під час перевірки (у тому числі й у зв’язку з припиненням підприємницької діяльності) ФОП має надати податківцям-контролерам усі документи, пов’язані з предметом перевірки, у тому числі виписки зі своїх рахунків, відкритих як для здійснення підприємницької діяльності, так і для власних потреб
Запитання. Банки (інші фінустанови) надають податківцям інформацію про відкриття / закриття всіх рахунків ФОП, навіть відкритих для особистих потреб (п. 69.2 ПКУ).
Тобто податківці знають про всі банківські рахунки ФОП. Якщо і може залишитися поза увагою податківців, то лише той «цивільній» (тобто непідприємницький) банківський рахунок, який був відкритий ще до держреєстрації ФОП. Або якщо ФОП в порушення законодавства не повідомив банк про свій ФОП-статус. Хоча теж не факт*.
* Перевірити, які рахунки відомі податківцям, можна в Електронному кабінеті у вкладці «Облікові дані платника» — «Дані про банківські рахунки».
Втім інформація про відкриття / закриття рахунку — це добре. Але ж податківцям значно більше хочеться дізнатися про рух коштів по тих рахунках. Чи часом не ховає там ФОП який-небудь дохід від пильного ока фіскалів?
Своє бачення вони виклали у відповіді на таке запитання в БЗ: «Чи має ФОП при проведенні документальних перевірок (у т. ч. у зв’язку з припиненням підприємницької діяльності) надавати виписки зі своїх рахунків, що відкриті для власних потреб?».
Відповідь. Так от, фіскали вважають, що ФОП має надати їм банківські виписки за всіма своїми рахунками. Ну а там уже буде така жадана для них інформація про всі надходження, навіть на «громадянські» рахунки ФОП.
Чи в цьому щось сенсаційне? Ні. Ця позиція фіскалів не нова. Вони й раніше вважали, що ФОП зобов’язані надавати їм таку інформацію.
Давайте подивимося, як же вони аргументують свої вимоги?
Як і раніше, вони прикручують усе до того, що ФОП зобов’язаний вести облік на основі первинних документів (п. 44.1 ПКУ). І без таких документів йому навіть заборонено складати податкову звітність.
У свою чергу податківці мають право запитувати первинку під час перевірки та вивчати її (п. 20.1.6 ПКУ). У той час як ФОП зобов’язаний надати всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки (п. 85.2 ПКУ).
Далі податківці доводять, що виписка банку може слугувати первинним документом, що підтверджує списання, зарахування коштів тощо (п. 63 Положення № 75*).
Звідси і фінальний висновок, що оскільки банківські виписки — це первинні документи, значить, ФОП має надати їх перевіряючим, якщо ці документи пов’язані з предметом перевірки.
І все б нічого, якби мова йшла тільки про підприємницькі рахунки ФОП — складно знайти предмет перевірки, який не був би пов’язаний з використанням підприємницького рахунку.
Якщо ж мова йде про «громадянський» рахунок, який відкритий для власних потреб, не пов’язаних з підприємницькою діяльністю, виникає цілком логічне запитання: як цей «громадянський» рахунок може бути пов’язаний з перевіркою підприємницької діяльності?
Коли з податківцями важко сперечатись. Дивіться, в нормативці є доволі чітка заборона на змішування «громадянських» та підприємницьких рахунків фізособи.
Так:
забороняється використовувати власний рахунок фізичної особи для її підприємницької діяльності (п. 24 Інструкції № 162*)
Тобто теоретично на «громадянський» рахунок не можна отримувати ФОП-доходи або оплачувати з нього підприємницькі витрати.
Однак часто ФОП нехтують цією забороною, бо ніякої прямої відповідальності за це в нормативці немає.
І якщо ФОП показує в обліку / декларує підприємницькій дохід, що надійшов на «громадянський» рахунок, то важко сперечатись із тим, що в податківців є право запитати в нього виписку про рух коштів по такому рахунку.
Так само, якщо ФОП показав в обліку / звітності пов’язані з підприємницькою діяльністю виплати, здійснені з «громадянського» рахунку. Наприклад, ФОП купував товари / послуги для бізнесу з оплатою з «громадянського» рахунку (картки).
Чи податківці бачать (мають документальні свідчення), що, наприклад, на сайті ФОП, у рахунках на оплату тощо ФОП пропонує клієнтам для оплати реквізити «громадянського» рахунку.
Чи з якихось інших джерел податківці бачать факт використання «громадянського» рахунку саме у підприємницькій діяльності.
Тобто
якщо є документальні свідчення, що ФОП використовує «громадянський» рахунок у бізнесі, то заявлену в ході відповідної перевірки вимогу податківців надати виписку по цьому рахунку не можна вважати протиправною
Коли з податківцями можна посперечатись. Якщо ж ФОП дотримується законодавчих вимог і його «громадянський» рахунок ніяким чином не бере участі у бізнесі, тоді можна стверджувати, що рух коштів по такому рахунку не пов’язаний з предметом перевірки підприємницької діяльності. Відповідно у ФОП немає обов’язку подавати на перевірку виписку по ньому (п. 85.2 ПКУ).
Наприклад, робимо наголос на тому, що банківська виписка з власного рахунку не є первинним документом ФОП. Бо що таке первинний документ?
Це — «документ, який містить відомості про господарську операцію» (ст. 1 Закону по бухоблік*). А госпоперація призводить до змін у структурі активів, зобов’язань або власного капіталу (ст. 1 Закону по бухоблік).
* Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV.
Звідси зрозуміло, що господарська операція може відбуватися тільки в рамках бізнесу.
Якщо ж витрати та надходження на «громадянський» рахунок фізособи ніяким чином не стосуються її бізнесу, то, звісно, такі операції взагалі не є господарськими. А значить,
банківські виписки по «громадянських» рахунках не є первинними документами ФОП, бо не містять жодної інформації про господарські операції ФОП. Відтак, податківці не мають права її вимагати
Втім, знову ж таки, не факт, що це подіє на податківців. Тож читаємо далі.
Чи не дізнаються податківці про обороти на рахунку в рамках автообміну? Деякі побоювання у ФОП є у зв’язку з тим, що Україна у 2023 році приєдналася до системи CRS (автообмін інформацією про фінансові рахунки громадян). Так от, тут хвилюватися не варто.
Бо, насправді, в рамках такого обміну податківці отримують інформацію про залишки на рахунках громадян (зазвичай — про залишок на рахунку на кінець року). Та і про які рахунки йде мова? Лише про іноземні рахунки українських громадян (резидентів України)*.
* Вас може зацікавити стаття «Автоматичний обмін інформацією щодо рахунків: як це буде» // «Податки & бухоблік», 2023, № 36.
А от щодо рахунків, відкритих в Україні, то доступ до них не забезпечується через CRS. Тому їх перевірити можна, тільки запросивши документи у ФОП або за рішенням суду.
Тобто
податківці не отримають інформацію про обороти на українських рахунках громадян через автообмін
Чи не зроблять запит прямо в банк? Тут у фіскалів зв’язані руки, бо є таке поняття, як банківська таємниця. Хоча останнім часом вона стає дедалі більш доступною для ширшого кола користувачів, але все, насправді, ще не так погано.
На сьогоднішній день податківці можуть запросити у банків інформацію тільки про наявність у ФОП банківських рахунків / електронних гаманців (п.п. 20.1.5 ПКУ, п.п. «а» п. 4 ч. 1 ст. 62 Закону № 2121*).
* Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121-III.
Про обороти на рахунках їм банк інформацію не надасть, бо це — банківська таємниця (ст. 60 Закону № 2121)
Розширення підстав для розкриття банківської таємниці у 2023 році торкнулося, в основному, нерезидентів.
Тож щоб отримати інформацію про обороти на «громадянському» рахунку ФОП, податківцям доведеться звертатися до суду.
Тільки на підставі рішення суду банк може розкрити банківську таємницю (п.п. 20.1.5, п. 73.4 ПКУ, п. 2 ст. 62 Закону № 2121)
А якщо через суд? Тут для фіскалів все досить непросто, тим більше якщо мова йде про «громадянські» рахунки ФОП. Суди досить жорстко вимагають від податківців доводити, що банківська таємниця їм дійсно необхідна. Ба більше, навіть щодо розкриття інформації за ФОП-рахунками фіскали часто отримують у суді відмову. Що вже там казати про «громадянські» рахунки.
Тож
якщо ФОП сам не надасть контролерам виписки зі своїх особистих рахунків, їм буде досить складно докопатися до такої інформації
Еталоном у таких справах досі виступає хоча і старенька, але все ще актуальна постанова Пленума Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.09.2011 № 10 «Про судову практику в цивільних справах про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб».
Як у ній, так і в більшості справ 2019 — 2024 рр., суди погоджуються, що однієї лише допитливості фіскалів мало, щоб звернутися до суду за розкриттям банківської таємниці.
Якщо податківцям так уже кортить перевірити правильність сплати податків, або навіть якщо ФОП щось порушив (наприклад: не подав декларацію чи, як варіант, не надав документи на запит фіскалів), у податківців для цього є інший спосіб реагування — податкові перевірки (постанови ВСУ від 01.08.2024 у справі № 758/11379/23, від 26.10.2022 у справі № 686/17917/21, рішення Іллічевського міського суду від 04.01.2024 у справі № 501/5336/23).
Саме тому,
щоб звернутися в суд за розкриттям банківської таємниці, контролерам треба довести, що:
— перевірка неможлива: тобто особа, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, не знаходиться за місцем своєї реєстрації; підтверджена неможливість вручення повідомлення з копією наказу про проведення документальної перевірки тощо, або
— є інша об’єктивна потреба в розкритті такої таємниці!
Тобто якщо ФОП у ході перевірки лише відмовиться надати виписку з «громадянського» рахунку, аргументуючи це тим, що він не використовує цей рахунок у підприємницькій діяльності, то взагалі не факт, що суд дозволить розкриття банківської таємниці. Хіба що податківці зможуть довести в суді якусь іншу об’єктивну потребу в цьому (як мінімум, маючи якісь документальні докази використання «громадянського» рахунку в бізнесі ФОП).
Тож
в умовно середньостатистичному випадку (тобто коли виписку в ході перевірки запросять «про всяк випадок» / немає доказів використання «громадянського» рахунку в бізнесі) податківці вочевидь не будуть звертатися до суду за розкриттям банківської таємниці
Але тут слід звернути увагу на такий нюанс.
Штрафонебезпечний запит. Не слід забувати, що окрім власне перевірок, в податківців є такий інструмент, як запит на надання інформації та її документального підтвердження. Так, п. 73.3 ПКУ наразі дозволяє податківцям направляти запити платникам і у випадку виявлення фактів, які лише можуть свідчити про порушення платником податків вимог законодавства. Тобто
зараз для направлення запиту податківцям зовсім не обов’язково наводити факти вчинення платником порушення. Достатньо того, що податківці вважають, що таке порушення може бути
І податківці такі запити наразі активно розсилають.
При цьому згідно з п. 121.2 ПКУ за неподання / подання не у повному обсязі документів / інформації можна отримати штраф розміром в 1 мінзарплату (станом на 1 січня податкового (звітного) року). Тобто станом на сьогодні — 7100 грн.
Тож, у принципі, податківці зможуть «потайливому» ФОП «насолити» хоча б цим штрафом.