Звільнення за прогул у воєнний час

Прогулом вважається відсутність працівника на роботі без поважних причин понад 3 години (безперервно чи сумарно) протягом робочого дня (п. 24 постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.92 № 9).

Не може вважатися прогулом:

— відсутність працівника на своєму робочому місці, якщо він при цьому знаходився на території підприємства;

— невихід працівника на роботу у зв’язку з незаконним переведенням;

— відсутність на роботі через виклик до органів, явка до яких є обов’язковою (наприклад, до ТЦК та СП, прокуратури, суду тощо);

— відмова від роботи, не передбаченої трудовим договором, або у зв’язку зі станом здоров’я;

— невихід на роботу після закінчення строку попередження при розірванні трудового договору з ініціативи працівника.

Звільнення за прогул передбачено п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП. Розривати трудовий договір на цій підставі в період дії воєнного стану не заборонено. Але пам’ятайте, що це є заходом відповідальності за порушення трудової дисципліни. Тому при розірванні трудового договору у зв’язку з прогулом слід дотримуватися процедури застосування дисциплінарних стягнень. Про неї розповімо далі.