30.01.2025
Визначення заробітної плати міститься у ст. 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 № 108/95-ВР (далі — Закон про оплату праці). Так, заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Складовими зарплати є основна, додаткова зарплата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Аналогічні наведеному визначення терміна зарплата знаходимо в п.п. 14.1.48 ПКУ та абзаці першому п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі — Закон № 2464).
Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат роботодавці встановлюють самостійно (див. ст. 97 КЗпП). Зазвичай все це фіксується в колективному договорі. Якщо ж колективний договір не укладено, роботодавець погоджує оплатні питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності — з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.
Щодо складових зарплати, то є виплати, що: