24.07.2025
ВИСНОВОК ДОКУМЕНТА
Указом Президента затверджено рішення РНБО, яким доручено Кабміну встановити обмеження на проведення перевірок для госпсуб’єктів з незначним ступенем ризику. Виняток: ті, хто здійснює діяльність, пов’язану з обігом підакцизних товарів.
Також доручили переглянути ризик-орієнтований підхід, зосередившись на перевірках у ділянках з високим рівнем ризику порушень або контрабанди
Указ, що коментується (далі — Указ № 538), набирає чинності з дня його опублікування.
В умовах воєнного стану для ФОП та юросіб — радісна новина. Проте, на нашу думку, із застосуванням Указу № 538 у цій частині можливі складнощі. Далі пояснимо чому.
1. Норми ПКУ мають вищу юридичну силу (тобто мають пріоритет), ніж укази Президента, рішення РНБО та нормативно-правові акти КМУ або ДПСУ. Виходячи з Указу № 538/2025, ніби має бути певний нормативно-правовий акт від Кабміну щодо обмежень на перевірки. Проте питання заборони або дозволу на ті чи інші фіскальні заходи контролю регулює саме ПКУ. Як наразі виглядає мораторій на податкові перевірки, читайте в статті «Податкові перевірки, штрафи і Ко: підсумки 2024, прогнози для 2025» // «Податки & бухоблік», 2024, № 105.
Отже, розширити заборону на перевірки можна лише за допомогою закону. А це означає, що формально може йтися хіба що про розробку відповідного законопроєкту, яким би вносилися зміни до ПКУ. Зауважимо: РНБО рекомендувала ВРУ прискорити розгляд законопроєкту від 25.06.2025 № 13415 щодо компенсації інвестицій через податки. Але поки що в цьому законопроєкті про мораторій на перевірки не йдеться.
Тим не менш, на практиці ми бачили приклад дії постанови КМУ від 13.03.2022 № 303, яка вводила заборону на певні перевірки ще на початку повномасштабного вторгнення рф. І деякі держоргани дійсно дотримувалися цього правила.
2. Не зовсім зрозуміло, про які критерії йдеться, коли говоримо про незначний ступінь ризику для госпсуб’єктів та значний ступінь ризику для «ділянок». Офіційно у відкритому доступі наразі існують:
— критерії ризиковості для платників ПДВ (див. додаток 1 до Порядку № 1165*). Вони явно у випадку із забороною на перевірки працювати не повинні. Усе тому, що ці критерії стосуються процедури блокування ПН/РК. А вона не є податковою перевіркою. Більш того, Верховний Суд у своїх рішеннях зазначав, що процедура блокування ПН/РК не може підміняти собою податкову перевірку (див., наприклад, постанову ВС від 24.04.2025 у справі № 380/18173/22);
— критерії ризиковості для включення платників у план-графік перевірок (див. розд. ІІІ Порядку № 524*). Це вже більш імовірний варіант. Але ці критерії застосовуються виключно до планових документальних перевірок. Формально до позапланових та фактичних перевірок їх застосувати не можна.
Не виключаємо, що Кабмін сформулює свої критерії для застосування цього мораторію.
ВИСНОВОК ДОКУМЕНТА
Держрегуляторна служба спільно з іншими контролюючими органами (Держпродспоживслужбою, Держпраці тощо) мають у місячний строк проаналізувати нормативку щодо перевірок і надати КМУ пропозиції щодо мінімізації перевірочного навантаження на госпсуб’єктів та перегляду ризик-орієнтованого підходу
У цій частині Указу № 538 ще менше конкретики, ніж щодо податкових перевірок. Також лишаються ті ж проблеми щодо юридичної сили: постанови КМУ мають нижчу юридичну силу, ніж закони. Хоча повторимо: на практиці ми бачили дію постанови КМУ від 13.03.2022 № 303.
Загалом, чекаємо на реакцію з боку ДПСУ та інших держорганів, бо поки до мораторію на перевірки, задекларованого в Указі № 538, більше запитань, ніж відповідей. Тобто фактично сам Указ не є підставою для миттєвого скасування податкових чи інших перевірок. Потрібні додаткові нормативно-правові акти, щоб усе це реалізувати.