19.06.2025
Такий розвиток подій був цілком передбачуваним. Ба більше, головні фіскали відверто попереджали, що саме так і буде. У роз’ясненні ДПСУ від 02.04.2025 йшлося, зокрема про те, що з 1 березня поточного року встановлено контроль не тільки за звичайними «фізиками» (про них ми розповідали у статті «Продав речі через інтернет і отримав лист від податківців: що робити?» // «Податки & бухоблік», 2025, № 43), а й за фізособами — підприємцями, які отримують кошти на свої рахунки як післяплату за товари, продані через інтернет, однак не мають зареєстрованих РРО/ПРРО.
Суто технічно такий контроль здійснюється через небанківських надавачів платіжних послуг (ННПП). Зауважте, що вони роблять це не зі своєї волі, а тому, що законодавство змушує їх це робити. Після останніх змін, унесених Мінфіном до форми і змісту розрахункових документів, інформацію про зарахування інтернет-торговцям післяплати за відвантажений ними товар податківці отримують з фіскальних чеків за формою № ФКЧ-3. Їх ННПП зобов’язані видавати за кожною операцією й одночасно надсилати на сервер ДПСУ. При цьому такий чек містить суму переказу, а також інформацію про його отримувача, тобто про продавця: прізвище, ім’я, по батькові та податковий номер.
Це дає змогу податківцям ідентифікувати ФОП, що торгують через інтернет, і з’ясувати, є в них РРО/ПРРО чи ні. Якщо немає, то, на думку фіскалів, такі ФОП порушують порядок проведення розрахунків. Та чи так це насправді?
Для більшої конкретики говоритимемо про ФОП, що продають товар за післяплатою із залученням як перевізника «Нової пошти». При цьому післяплату від покупця отримує і перераховує продавцеві NovaPay — фінансовий партнер «Нової пошти». Відповідно, податкова завдяки описаному вище механізму отримує інформацію про кожну таку транзакцію.