Які листи надходять продавцям від податкової?
Зараз спостерігаємо два варіанти листів від податківців:
1) запит про отримання інформації. Тобто це лист, складений у порядку п. 73.3 ПКУ, в якому фіскали вимагають пояснити, що за гроші отримав платник. Також просять надати, як правило, банківську виписку та інші підтвердні документи (по суті, підтвердити, що платник займається підприємницькою діяльністю без державної реєстрації). У назві документа фігуруватиме слово «запит»;
2) повідомлення про запрошення платника податків, зборів, платежів або його представників до контролюючого органу (далі коротко — повідомлення про запрошення підписати протокол). Цей документ складається за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 18.07.2017 № 644.
Чому податкова надсилає листи онлайн-продавцям?
Запити з вимогами надати роз’яснення та повідомлення про запрошення підписати протокол — це результат контролю за операціями з отримання коштів через небанківських надавачів платіжних послуг. Зокрема, з 01.03.2025 податківці отримують інформацію про такі операції з фіскальних чеків, де значиться П. І. Б. та податковий номер продавця товару через інтернет.
Про це детально ми писали у статті «Як ДПСУ воює з тіньовою інтернет-торгівлею» // «Податки & бухоблік», 2025, № 29. Що ж до необхідності декларування доходів, одержаних від торгівлі на маркетплейсах, — у статті «Продавали на маркетплейсах? Задекларуйте дохід та сплатіть податки» // «Податки & бухоблік», 2025, № 24.
Загалом, система запрацювала на повну.
Громадяни, які продають щось на тому ж OLX чи Prom та не зареєстровані підприємцями (ФОП), знаходяться у зоні ризику
Те, як коментують ситуацію наразі податківці, див. за посиланням. Далі нагадаємо, що нам каже про ситуацію з торгівлею на маркетплейсі без реєстрації ФОП закон? Поговоримо також про те, які маємо ризики через подібні листи.
Чим загрожують листи?
Зіштовхуємося ми з двома ризиками (підкреслюємо: ризиками).
1. Штрафи за підприємництво без реєстрації ФОП. Хоч запит про надання інформації, хоч повідомлення про запрошення підписати протокол — це явне або не дуже ретельно завуальоване звинувачення громадянина у здійсненні підприємницької діяльності без державної реєстрації.
Зокрема, йдеться про штраф у розмірі від 17000 грн до 34000 грн (ч. 1 ст. 164 КУпАП)* за здійснення господарської діяльності без держреєстрації. Податківці складають тільки протоколи (ст. 255 КУпАП). Накладають штрафи безпосередньо суди (ст. 221 КУпАП).
* Санкція також передбачає конфіскацію виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок адмінправопорушення чи без такої конфіскації. Стосовно торгівлі суди, як правило, конфіскацію не застосовують. Тож основна загроза — саме штраф.
2. Штраф за ігнорування запиту про отримання інформації. Увага! Маємо на увазі не запрошення підписати протокол, а саме запит, де податківці вимагають пояснення щодо отриманих доходів.
Отже, якщо платник не надає жодної відповіді на такий запит, то це загрожує штрафом у розмірі 8000 грн (абз. 3 п. 121.2 ПКУ). Він накладається не тільки на ФОП і юридичних осіб (на кшталт ТОВ, ПП та ін.). Притягуватися можуть і звичайні громадяни.
Обговорювати донарахування податків (податок на доходи фізосіб і військовий збір) та відповідні штрафи поки зарано. Податкова має питання до доходів за 2025 рік, декларації за який подаватимемо лише у наступному 2026 році.
Як діяти при отриманні листа від податкової?
Надійшов запит про отримання інформації. Не ігноруйте запит. Краще надати хоча б якусь відповідь. Зважаючи на штраф, ігнорування запиту — не найкраща ідея. Тому «відписка» — можливий варіант. У ній можна нагадати фіскалам про те, що для фізичних осіб ще не настав строк для декларування своїх доходів за 2025 рік. Ще раз нагадаємо: громадяни подають декларацію про доходи за 2025 рік аж навесні 2026 року (до 01.05.2026).
Отримали повідомлення про запрошення для підписання протоколу. Iгнорування повідомлення про запрошення для підписання протоколу про адмінправопорушення — не завжди дієвий механізм. Хоча податківці все одно іноді запізнюються з поданням матеріалів справи до суду. Щодо протоколів про адмінправопорушення часто радять просто ігнорувати запрошення про підписання протоколу. Мов, спливе строк притягнення до відповідальності — 3 місяці з дня вчинення правопорушення** (ст. 38 КУпАП) — і про штраф можна забути.
** Оскільки адміністративний штраф накладають безпосередньо суди, то строк складає саме 3 місяці. У більшості випадків він має відлічуватися саме від дня вчинення правопорушення, бо ми вважаємо, що наша ситуація — разове правопорушення. Хоча трапляються випадки, коли суд розцінює обставини справи як триваюче правопорушення і тоді відлічує строк у 3 місяці з дня його виявлення (див. постанову Подільського районного суду м. Києва від 10.01.2025 у справі № 758/12792/24).
Але податківці можуть відправити вам протокол поштою та зробити помітку у своєму екземплярі про відмову у його підписанні. Далі спокійнесенько направити матеріали справи до суду. Чи це законно? До цих дій є великі питання. Проте на практиці буває, що якщо протокол та матеріали адмінсправи складено якісно (опускаючи момент з підписом), а «порушник» пропустив / ігнорує судове засідання, то ризик таки отримати штраф за ст. 164 КУпАП дуже високий.
Однак іноді податківці таки не встигають вчасно передати матеріали справи до суду, що доводить існування судової практики на користь громадян (див., наприклад, постанову Вижницького районного суду Чернівецької області від 12.05.2025 у справі № 713/1416/25).
Загальні поради. Пам’ятайте: звинувачення у підприємницькій діяльності без держреєстрації може бути тоді, коли така діяльність є систематичною. Визначення систематичності — це, звісно, біль законодавця. Її ознаки у нормативці, на жаль, не встановлені. Але на практиці застосовують постанову Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» від 25.04.2003 № 3. З неї випливає, що систематичною є діяльність, яка здійснюється не менше ніж три рази протягом одного календарного року. Хоча попередимо: іноді судді ігнорують цей нюанс, не кажучи вже про фіскалів (про що говорять історії з практики).
На систематичності роблять акцент і податківці у листі ДПСУ від 26.02.2025 № 166/2/99-00-24-01-03-02, хоча й не зазначають про кількість «разів». У своєму ж роз’ясненні за посиланням фіскали взагалі кажуть, що ознакою підприємницької діяльності є не просто систематичний продаж, але й одночасно однорідний асортимент товарів. Хоча стаття на сайті податкової — це не документ, до справи, як то кажуть, не пришиєш…
Якщо громадянин все ж таки займається підприємницькою діяльністю і отримав запит, то варто задуматися про реєстрацію ФОП або про легалізацію іншим чином своєї діяльності.
Висновки
- Отримання доходу від продажів через небанківських надавачів платіжних послуг без реєстрації ФОП може розцінюватися як підприємницька діяльність із ризиком штрафу 17000 — 34000 грн за ст. 164 КУпАП. Інформацію податківці отримують з фіскальних чеків, які складають небанківські надавачі платіжних послуг.
- Відсутність відповіді на запит про надання інформації (не повідомлень про запрошення для підписання протоколів, а саме запитів) тягне за собою штраф 8000 грн — навіть для звичайних громадян (п. 121.2 ПКУ).
- Уникнення відповідальності за адмінправопорушення можливе, якщо податківці не передадуть справу до суду протягом 3 місяців з моменту вчинення правопорушення, однак сподіватися на це ризиковано.
- Для обвинувачення у здійсненні підприємницької діяльності податківці та суди апелюють до поняття «систематичність» — три і більше однотипних операції на рік можуть бути достатніми.
- У разі регулярних продажів товарів через онлайн-майданчики доцільно зареєструватися як ФОП, щоб уникнути адмінштрафів і податкових ризиків у майбутньому.
