19.06.2025
У загальному випадку розірвання трудового договору в період тимчасової непрацездатності працівника за ініціативою роботодавця заборонено (ч. 3 ст. 40 КЗпП). Причому навіть у ситуації, коли лікарняний лист відкрито в день звільнення працівника (див. п. 17 постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.92 № 9).
Винятки із загального правила такі:
— повна ліквідація підприємства (без правонаступника);
— працівник не з’являється на роботу протягом більше 4 місяців поспіль внаслідок тимчасової непрацездатності (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами), якщо законодавство не встановлює більш тривалий строк збереження місця роботи.
Зазначимо, що ч. 1 ст. 5 Закону № 2136* допускає під час дії воєнного стану звільнення працівника за ініціативою роботодавця в період його тимчасової непрацездатності.
* Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ.
Однак у такому випадку
датою звільнення є перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності працівника
Крім того, врахуйте, що продовжує діяти заборона на звільнення за ініціативою роботодавця (ст. 184 і 186¹ КЗпП):