Перебіг позовної давності відновиться восени: що це означає?

Для чого бухгалтеру знати про позовну давність?

Позовна давність (ПД) — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав (ст. 256 ЦКУ). Будьте уважні, не плутайте ПД з податковими строками (ст. 102 ПКУ) та строками звернення до суду для оскарження різноманітних рішень держорганів (ст. 122 КАСУ).

Знати про строк ПД, вміти його рахувати, слід не тільки юристу, але й бухгалтеру. Усе тому, що наслідки спливу ПД такі:

— відмова у задоволенні позову (ч. 4 ст. 267 ЦКУ). Це відбувається, якщо у судовому засіданні одна із сторін спору заявить про застосування строку ПД (ч. 3 ст. 267 ЦКУ). Простіше кажучи, одна зі сторін має сказати, що строк ПД минув, бо суд самостійно цього зробити не може. Звідси висновок:

Зауважимо: карантин та воєнний стан додає тут нюансів (про них скажемо трохи пізніше);

— якщо боржник виконав зобов’язання після спливу ПД, то він не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо не знав про сплив ПД (ч. 1 ст. 267 ЦКУ). Це також означає, що в принципі, боржник може виконати зобов’язання і після спливу ПД. Заборони закон не містить;

— визнання заборгованості безнадійною та її списання (п. «а» п.п. 14.1.11 ПКУ, п. 4 НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»). Звісно, цей факт важливий для ПДВ, податку на прибуток, ЄП, ПДФО та військового збору.

Як рахувати позовну давність?

Тривалість ПД. Строки ПД можна поділити, умовно, на 3 групи:

1) загальна — 3 роки (ст. 257 ЦКУ);

2) спеціальна, тобто порівняно із загальною:

— більш тривала (див., наприклад, ч. 5 ст. 258 ЦКУ — 4 роки (щодо визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави), ч. 3 ст. 322 ГКУ — 30 років (щодо відшкодування збитків, завданих замовникові протиправними діями підрядника, які призвели до руйнувань чи аварій) тощо);

— менш тривала (див. ч. 2 ст. 258 ЦКУ — 1 рік (наприклад, за вимогами щодо визнання недійсним рішення загальних зборів товариства), ч. 3 ст. 322 ГКУ — 2 роки (за договором підряду на капітальне будівництво щодо вимог про недоліки некапітальних конструкцій, якщо недоліки не могли бути виявлені при звичайному способі прийняття роботи) та інші);

3) збільшена за домовленістю сторін. Важливо! Договір про збільшення строку ПД має бути у письмовій формі (ч. 1 ст. 259 ЦКУ). Зменшити ж закріплений у нормативці строк не можна.

Також є зобов’язання, на які взагалі не поширюється ПД (див. ст. 268 ЦКУ). Наприклад, цей строк не застосовують для вимоги вкладника до банку (фінустанови) про видачу вкладу (п. 2 ч. 1 ст. 268 ЦКУ).

Зверніть увагу: строки ПД можуть бути встановлені не тільки ЦКУ або ГКУ. Вони також містяться у міжнародних нормативно-правових актах, а також інших українських кодексах. Наприклад, у Кодексі торговельного мореплавства України від 23.05.95 № 176/95-ВР.

Загальні правила обрахунку строку ПД. Старт строку ПД за загальним правилом — від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦКУ).

Проте є більш конкретні правила. Вони залежать від того, чи визначено строк виконання того чи іншого зобов’язання. Зокрема:

— за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг строку ПД починається із закінченням строку виконання зобов’язань (тобто з дня, що настає за граничною датою виконання зобов’язань, — ст. 253 ЦКУ);

— за зобов’язаннями, строк виконання яких не визначено або визначено моментом пред’явлення вимоги, перебіг позовної давності в загальному випадку розпочинається з 8-го дня після пред’явлення кредитором вимоги про виконання зобов’язань (ч. 2 ст. 530 ЦКУ).

Виняток: випадки, коли обов’язок негайного виконання випливає з договору або актів цивільного законодавства. Крім того, для деяких зобов’язань ЦКУ встановлює інші строки.

Наприклад, для повернення позики боржнику дається 30 днів із дня пред’явлення позикодавцем відповідної вимоги (ст. 1049 ЦКУ). За відсутності з боку кредитора таких вимог строк ПД просто не почнеться, оскільки права кредитора не будуть порушені, поки він не звернеться з вимогою виконати зобов’язання.

Отже, висновок:

Приміром, якщо у договорі передбачено, що слід сплатити кошти за товар з 05.09.2025 і боржник цього не зробив, то ПД почне спливати з 06.09.2025.

Зупинка та переривання ПД. Строк ПД може зупинятися (ст. 263 ЦКУ) та перериватися (ст. 264 ЦКУ).

Якщо цей строк зупиняється, то від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення, перебіг ПД продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення (ч. 3 ст. 263 ЦКУ).

Якщо ж строк ПД переривається, то після переривання він починає спливати заново. Час, що минув, до нового строку не зараховується (ч. 2 ст. 265 ЦКУ).

Вплив карантину та воєнного стану. Нагадаємо: строки ПД, передбачені у ЦКУ та ГКУ, були продовжені у зв’язку з карантином, а надалі — з воєнним станом (пп. 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ).

Тобто

* Закон України від 14.05.2025 № 4434-IX.

Про це ми писали коротко у статті «Позовна давність повертається: борги знову ставатимуть безнадійними» // «Податки & бухоблік», 2025, № 45).

Вважаємо, що карантинна зупинка розпочалася саме з 12.03.2020, а не 02.04.2020 (дата набрання чинності Законом України від 30.03.2020 № 540-IX). По-перше, про це каже формулювання «під час дії карантину… на строк дії такого карантину». А по-друге, таке трактування підтверджується практикою Верховного Суду (див. постанови ВС від 02.02.2023 у справі № 916/2767/21 та від 06.09.2023 у справі № 910/18489/20).

Також зауважимо: карантинна зупинка ніби не охоплювала строки ПД, яку було подовжено за допомогою договору. Але Верховний Суд вважає, що продовження строків ПД на період карантину охоплює і «договірну» ПД (див. постанову ВС від 07.09.2022 у справі № 679/1136/21).

Не спливають протягом дії карантину та воєнного стану й строки ПД, передбачені у ГКУ. Але Закон України від 14.05.2025 № 4434-IX передбачає лише скасування відповідного пункту ЦКУ. Тобто з 04.09.2025 строки ПД, передбачені ГКУ, формально не запускаються. Йдеться про позовну давність щодо вимог, пов’язаних із:

— товарами неналежної якості (якщо сторони договору — суб’єкти господарювання) (ч. 8 ст. 269 ГКУ);

— договором підряду на капітальне будівництво (ч. 3 ст. 322 ГКУ);

— договором підряду на проведення проєктних і досліджувальних робіт (ч. 5 ст. 324 ГКУ).

Що очікувати після 04.09.2025? Усе залежить від того, коли виник борг, а отже — коли мав початися строк ПД.

Найпершими спливуть строки по заборгованостях, де останній день граничного строку виконання зобов’язання (сплати / поставки / виконання робіт / надання послуг) — 11.03.2017. Бо позовна давність у цьому випадку «побіжить» з 12.03.2017 і її останній день — 12.03.2020 — як раз припаде на призупинення строку ПД у зв’язку з карантином. Далі ж, 04.09.2025 цей залишок (один день) спливе. За тим же принципом треба рахувати строк позовної давності і за більш пізніми боргами. Який це вигляд матиме, зобразимо графічно. У прикладах загальний строк ПД — 3 роки.

Рис. 1. Докарантинний борг (виник у березні 2018)

Рис. 2. Борг виник у період з 12.03.2020 до 04.09.2025

Коли позовна давність може «побігти» заново?

Як ми вже зазначали вище, є таке явище — переривання перебігу строку ПД. Воно відбувається тоді, коли (ч. 1, 2 ст. 264 ЦКУ):

— боржник вчиняє дії, що свідчать про визнання ним свого боргу або іншого обов’язку. Наприклад, підписання акта звірки або визнання претензії. Зауважте: Верховний Суд у господарських справах визнає акт про звірки взаємних розрахунків, який може складатися у процесі інвентаризації кредиторської та дебіторської заборгованостей**, таким, що перериває позовну давність (див., наприклад, постанову ВС від 15.09.2022 у справі № 908/2828/19). Що досить дивно, бо виходитиме, що у кожної юрособи щороку має перериватися ПД, бо інвентаризацію кредиторської та дебіторської заборгованостей вони мають проводити щорічно.

** Детально про процедуру інвентаризації заборгованостей та її документування можна почитати у «Податки & бухоблік», 2024, № 91. Тільки зверніть увагу: у цій статті не враховано, що строки ПД за ЦКУ запустять з 04.09.2025. В іншому вона актуальна.

До того ж серед рішень Верховного Суду у адміністративних справах зустрічається зовсім інша позиція. Судді, зокрема, зазначають, що саме такий акт звірки не може підтверджувати визнання боргу, а отже, й не буде підставою для переривання позовної давності (див. постанову ВС від 22.05.2018 у справі № 825/1468/17). А рішення Верховного Суду в адміністративних справах у спорах з податківцями — це ключове. Бо саме у межах адміністративного процесу розглядатимуться справи щодо потенційних ППР, якщо платник «неправильно» спише заборгованість через сплив строків ПД;

— кредитор пред’являє позов до одного з кількох боржників або у позові вимагає стягнення лише частини вимоги. Приміром, ви подали позов про стягнення лише основної суми грошового боргу, без врахування «інфляційних» та 3 % річних (на що маєте право згідно зі ч. 2 ст. 625 ЦКУ). Так от, для цих «інфляційних» і відсотків річних перебіг ПД переривається.

Увага! Після переривання перебіг ПД починається заново. Час, що минув до цієї події, до нового строку не зараховується. Таке правило встановлене у ч. 3 ст. 264 ЦКУ.

А воєнне та карантинне продовження строків ПД ніяк не заважають цьому механізму. Тобто

Тепер на прикладах. Відобразимо їх графічно та з поясненнями.

Рис. 3. Приклад 1: сторони підписали акт звірки у період карантину

Це означає, що 3-річна ПД почала спливати 22.08.2019. Далі, на період карантину та воєнного стану цей строк припинив спливати. Проте 18.06.2025 сторони підписали акт звірки щодо заборгованості. За таких обставин з 04.09.2025 строк ПД у 3 роки почне спливати заново. Тобто він закінчиться аж 04.09.2028 (якщо, звісно, не відбудеться якихось інших специфічних подій: змін у законодавстві, підстав для зупинення (ст. 263 ЦКУ) або переривання (ст. 264 ЦКУ) перебігу ПД).

Рис. 4. Приклад 2: сторони підписали акт звірки до початку карантину

Відповідно строк давності почав заново спливати вже 12.02.2020. Далі, карантин та воєнний стан завадили спливу цього строку. У такому випадку строк позовної давності має завершитися 04.08.2028. Чому? Бо у період з 12.02.2020 і до початку карантину в нас сплив усього лише місяць. А строк, що залишився (35 місяців), ми відлічуємо від 04.09.2025.

Позовна давність у ЗЕД: є особливості!

Важливо пам’ятати, що щодо строків позовної давності у ЗЕД положення міжнародних нормативно-правових актів мають пріоритет. ЦКУ так само може застосовуватися, але лише за певних умов.

І ніяких суперечностей тут немає, бо міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана ВРУ, є частиною українського законодавства (ч. 1 ст. 9 Конституції України, ч. 1 ст. 19 Закону № 1906*).

* Закон України «Про міжнародні договори України» від 29.06.2004 № 1906-IV.

Наприклад, у питаннях міжнародної купівлі-продажу товарів строки ПД та правила їх розрахунку слід шукати у Конвенції про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів від 14.06.74 (далі — Конвенція), набула чинності для України 01.04.94.

Тож у ЗЕД, зокрема щодо міжнародної купівлі-продажу, воєнне та карантинне продовження строків ПД, передбачене у ЦКУ, не працює. Точніше, не завжди.

У цьому випадку варто врахувати такі факти.

По-перше, Конвенцію ми застосовуємо тільки у тих випадках, коли наш контрагент перебуває у державі-учасниці цієї Конвенції (п. 1 ст. 3 Конвенції). Перелік таких держав можна знайти у листі МЗС від 17.12.2007 № 72/19-612/1-3811. Якщо країна вашого контрагента не потрапила до переліку, то орієнтуємося на законодавство тієї країни, яке обрано у вашому контракті (виходячи зі ст. 35 Закону № 2709*). Наприклад,

* Закон України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005 № 2709-IV.

По-друге, згідно зі ст. 8 Конвенції строк позовної давності складає 4 роки. За загальним правилом цей строк починає спливати від дня, коли сталося порушення умов договору (ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 10 Конвенції). Тобто, наприклад, якщо експортер мав поставити товар до 25.04.2024, то спливати він почне з 26.04.2024. Звісно, приклад умовний. Можуть бути нюанси.

Зокрема, ст. 21 Конвенції передбачає можливість подовження строку позовної давності. Проте зауважте: йдеться не про автоматичне продовження. Якщо ми кажемо про воєнний стан та/або карантин, на відміну від ЦКУ, у Конвенції зазначено, що якщо кредитор не може призупинити перебіг позовної давності через незалежні від нього обставини, яких він не може уникнути або подолати, то строк позовної давності не буде вважатися тим, що минув, до закінчення одного року від дня припинення дії відповідної обставини.

Простіше кажучи,

Однак форс-мажором прикриватися вічно також не вдасться. Згідно зі ст. 23 Конвенції строк позовної давності у будь-якому випадку минає не пізніше ніж через 10 років від дня його старту.

Тобто схема розрахунку така: позовна давність = період дії підтверджених форс-мажорних обставин + 1 рік, але не більше 10 років з початку спливу строку.

По-третє, у торговому ЗЕД-договорі сторони можуть передбачити, що Конвенція взагалі не застосовується до їх відносин (п. 3 ст. 3 Конвенції). Це має бути прямо та чітко закріплено у тексті такого контракту. Якщо подібний пункт є, то ми, знову ж таки, маємо орієнтуватися на законодавство тієї країни, яке обрано у вашому контракті. Тож може так статися, що таким законодавством буде саме законодавство України. А отже, ми можемо застосовувати ЦКУ та автоматичне призупинення строків ПД через карантин та воєнний стан. При цьому таке призупинення припиниться з 04.09.2025.