10.03.2025
Проблеми з розрахунками на практиці, коли треба сплатити певну (зазвичай, велику) суму коштів, наприклад при продажу / придбанні нерухомості, авто, інших основних засобів, коштовностей, техніки тощо, виникають зазвичай з причини певних розрахункових обмежень. Нагадаємо: у теперішній час застосовуються обмеження в розрахунках як готівкою, так і деякі — безготівковими коштами (картками і не тільки).
Для госпсуб’єктів. Готівкові обмеження в розрахунках установлені в п. 6 касового Положення № 148*.
Згідно з ним суб’єкти господарювання** мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або декількома платіжними документами:
— між собою — у розмірі до 10 тис. грн включно;
— із фізичними особами — у розмірі до 50 тис. грн включно.
** Термін «суб’єкти господарювання» (див. п. 1 Положення № 148) поєднує в собі, зокрема, юридичних осіб та їх відокремлені підрозділи, а також фізосіб-підприємців (ФОП).
Але при цьому:
кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується
Ці обмеження стосуються також розрахунків під час оплати за товари, придбані на госппотреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою платіжного інструменту (тобто знятої з корпоративної картки).
У разі зняття готівкових коштів із рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізособами госпсуб’єкти зобов’язані надавати на запит надавачів платіжних послуг підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі розрахунки (для перевірки клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу)!
Для фізосіб. Пункт 7 Положення № 148 звичайним фізособам також обмежує готівкові розрахунки сумою до 50 тис. грн (уключно): але не тільки із госпсуб’єктами, а й між собою (звичайними фізособами) — за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню!
Розрахунки готівкою між звичайними фізособами за договорами, які не підлягають нотаріальному посвідченню, не обмежуються (БЗ 109.13).
«Незалежні професіонали». Якщо фізособа, яка здійснює незалежну професійну діяльність (приватні нотаріуси, адвокати тощо), не зареєстрована як ФОП, то на готівкові розрахунки з такою особою не поширюється обмеження в розмірі 10 тис. грн. Водночас на розрахунки з такою особою поширюється «50-тисячне» обмеження (БЗ 109.13).
Понадлімітні платежі. Положенням № 148 визначено, що платежі понад установлені граничні суми (10 чи 50 тис. грн — залежно від «іпостасі» сторони розрахунку) проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг (банків та інших фінустанов) для подальшого їх переказу на рахунки!
Оплата карткою (зокрема, через термінал) також є переказом «із рахунку на рахунок» і не підпадає під готівкові ліміти (БЗ 109.13)!
Обмеження в розрахунках картками P2P (person-to-person). Нагадаємо, що постановою Правління НБУ від 27.08.2024 № 102 з 1 жовтня 2024 року до 31 березня 2025 року банкам заборонено здійснювати перекази в межах України з усіх рахунків фізосіб на карткові рахунки інших фізосіб (P2P), що в сумі перевищують 150 тис. грн на місяць. Водночас це обмеження стосується розрахунків між звичайними фізособами. При оплаті на IBAN-реквізити банківського рахунку обмеження застосовуватися не повинно. Детальніше про це обмеження читайте у нашому коментарі: «Ліміт для фізосіб на перекази з картки на картку: 150 тис. грн» // «Податки & бухоблік», 2024, № 70.
Обмеження за Меморандумом. Нагадуємо, що у грудні 2024 року дві банківські асоціації (НАБУ й АУБ) та чотири основні банки (ПриватБанк, Ощадбанк, Райффайзен Банк і Банк Універсал (Monobank)) підписали Меморандум про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг (далі — Меморандум), до якого приєдналися ще близько 30 банків та фінансових компаній.
Згідно з цим Меморандумом фінустанови-учасники, використовуючи власний ризик-орієнтований підхід, якщо у фізособи немає документального підтвердження доходів, застосовують до безготівкових розрахунків фізособи такі обмеження:
1) для клієнтів «високого» рівня ризику — ліміт у сумі до 50 тис. грн/міс.;
2) для клієнтів «середнього» та «низького» рівня ризику:
з 01.02.2025 — у сумі до 150 тис. грн/міс.;
з 01.06.2025 — у сумі до 100 тис. грн/міс.
На відміну від НБУ-обмеження, яке поширюється лише на перекази з картки на картку P2P, ці ліміти Меморандуму поширюються також на усі перекази «ризикових» фізосіб, зокрема і за реквізитами IBAN! Але на перекази з рахунків ФОП ці ліміти не поширюються!
Зазначимо, що
безготівкові обмеження (на відміну від готівкових) установлені в загальній сумі переказів на місяць
Детальніше про ці обмеження читайте в матеріалі «Нові обмеження переказів для фізосіб та нюанси для ФОП» // «Податки & бухоблік», 2025, № 15.
За «готівкові» порушення. Відповідно до ст. 16315 КУпАП порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, тягне за собою накладення штрафу на ФОП, посадових осіб юрособи від 100 до 200 нмдг (від 1700 до 3400 грн). За таке саме порушення, вчинене особою, яку протягом року вже оштрафували, розмір штрафу складе від 500 до 1000 нмдг (8500 — 17000 грн).
Під цей адмінштраф можуть потрапити винні особи обох (!) сторін: як і тієї, що сплачує, так і тієї, що одержує понадлімітні суми. Водночас до звичайних (!) фізосіб та «незалежних професіоналів» за порушення розрахунків готівкою цей адмінштраф не застосовується
За цими адмінпорушеннями саме фіскали і складають протоколи, і приймають щодо них рішення (ст. 2342 КУпАП, п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП)!
Ніяких звільнень від цих адмінштрафів під час воєнного стану не передбачено.
Детальніше про ці та інші санкції читайте в матеріалі «Касові порушення: коли боятися штрафів, а коли — ні? » // «Податки & бухоблік», 2025, № 20.
Тож на сьогодні встановлена лише згадана адміністративна відповідальність для винних фізосіб (посадових осіб та ФОП), а якихось спеціальних фінансових (чи інших) санкцій для госпсуб’єктів за недотримання лімітів розрахунків готівкою не передбачено.
Щодо безготівкових обмежень. Тут для фізосіб якихось спеціальних штрафних санкцій не встановлено. Адже банк чи інша фінустанова просто не здійснюватиме (заблокує) перекази в сумах, які перевищують установлені місячні обмеження. А якщо комусь і вдасться «проскочити», то відповідальність можлива лише у випадках, коли банкірів документально ввели в оману. Та у такому разі (підробка документів, подання свідомо викривлених даних тощо) порушення вже може потягнути на кримінальну відповідальність…
Але якщо у переказуванні надлімітних сум буде винна фінустанова, то НБУ за це має покарати її, а не фізособу, яка ініціювала такий заборонений переказ.
Оплата через касу банку. Найбільш простий спосіб, до якого підштовхує і постанова № 148, — внесення готівкових коштів до банку або небанківської фінустанови для подальшого їх переказу на поточний рахунок отримувача. При цьому кількість банків, через які можна провести такі розрахунки, не обмежується. Але зазвичай банки за таке обслуговування беруть комісію: певний відсоток від суми та/або якусь фіксовану суму. Цей розмір залежить від банку, але переважно не менше за 1 % від суми*. Нерідко на практиці отримувачі коштів (продавці) сплачують цю комісію за власний рахунок…
* Можливо, щоб зекономити на комісії за такі операції, варто зателефонувати у найближчі банки і поцікавитись щодо її конкретного розміру (яка ще може залежати й від того, до якого банку надсилатимуться кошти)?
Якщо платник має гроші на картці і підпадає під безготівкові обмеження, то теж можна піти таким шляхом, але попередньо доведеться ще зняти з картки (іншого рахунку) необхідні суми готівкою. Але тут, по-перше, більшість банків обмежує щоденні суми зняття з карток готівки (тож, можливо, доведеться накопичувати певну суму кілька днів), а по-друге, таке «оготівкування» може теж коштувати платнику якоїсь комісії (і це — окрім тієї комісії, яку доведеться сплатити при внесенні готівки в касу банку / іншої фінустанови отримувача коштів). Водночас при згаданих вище доволі малих місячних сумах безготівкових обмежень на практиці вдаються й до такого способу: спочатку щоденне зняття готівки, а потім, коли набереться необхідна сума, — оплата нею отримувачу через касу банку / іншої фінустанови.
Сплата суми готівкою з порушенням ліміту. Якщо з якихось причин (велика комісія тощо) платник та/або отримувач не бажають здійснити оплату шляхом внесення готівки до каси банку (іншої фінустанови) або немає бажання сплачувати кілька днів поспіль «долімітними» сумами, то
сторони просто свідомо йдуть на порушення цих готівкових обмежень
Тобто оплата понадлімітною сумою готівки проводиться через РРО/ПРРО/РК або у касі (коли це дозволено: наприклад, при продажу власних основних засобів*) отримувача коштів. Також оплата може проводитись шляхом внесення готівки до термінала (iBox тощо) з перерахуванням її за реквізитами отримувача. Але такий розрахунок теж підпадає під готівкові обмеження…
* ДПС-підтвердження цьому див. у консультації БЗ 109.02.
Коли розрахунки з перевищенням готівкового ліміту проводяться однією «завеликою» сумою через РРО, то податківці можуть автоматично відловити порушення через Z-звіти, які надсилаються до фіскального сервера ДПС, і одразу прийти на перевірку. Тому якщо є можливість, проводять такі оплати через РРО на день декількома сумами, кожна з яких не перевищує відповідний ліміт,— або в різні дні…
Таке порушення може «коштувати» кожній зі сторін надлімітних розрахунків (якщо обидві сторони — госпсуб’єкти) згаданого адмінштрафу за ст. 16315 КУпАП. Суму цього штрафу (максимальну — 3400 грн) бажано попередньо порівняти з втратою на комісії банку при внесенні готівки через касу банку, а вже потім приймати рішення.
Зважуючи можливі штрафні наслідки, пам’ятайте, що цей адмінштраф:
— по перше, як ми вже акцентували вище, — до звичайних фізичних осіб і навіть до фізосіб, що провадить незалежну професійну діяльність, які порушать ліміт готівкових розрахунків, незастосовний! Тож покараною за ст. 16315 КУпАП може бути або посадова особа юрособи, від імені якої здійснювався платіж чи приймалися кошти, або ФОП, який сплачував чи приймав надлімітні суми;
— по друге,
урятувати від покарання може закінчення строку притягнення до адмінвідповідальності, яке встановлене в ст. 38 КУпАП
Відповідно до цієї статті адмінштраф може бути накладений на винну особу не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніше ніж через два місяці з дня його виявлення. Однак такі розрахункові порушення не можна кваліфікувати триваючими, тож якщо з моменту надлімітного готівкового розрахунку мине два місяці, цей адмінштраф вже фіскали застосувати не зможуть!
Як правило, накладають такі штрафи під час фактичної перевірки, хоча перевищення готівкових лімітів може бути виявлено і на плановій або позаплановій документальній перевірці. Тож певні шанси «пересидіти» два місяці строку давності у порушника є… Та навіть якщо «номер не пройде і доведеться сплатити штраф, то його розмір не такий вже великий. Особливо, коли разом з відповідними банківськими комісіями такі «штрафні витрати» можуть бути порівнянними чи навіть вигіднішими…
Щодо безготівкових обмежень. Зараз мову ведемо не про 150-тисячне обмеження P2P (які стосуються лише розрахунків між фізособами), а про жорсткіші ліміти для «ризикових» фізосіб-клієнтів за Меморандумом, які поширюються також на будь-які перекази таких фізосіб, у тому числі і за реквізитами IBAN. Нагадуємо, що за наявності документально підтверджених доходів клієнта, що перевищують установлений на дату ліміт, банки здійснюватимуть перекази в межах підтвердженого доходу. Тож такі особи зазвичай завчасно турбуються щодо документального підтвердження доходу і звертаються із такими документами до фінустанови — учасника Меморандуму із запитом для підвищення встановленого ліміту…