27.10.2025
Умови для різниць. Для цілей визначення процентних різниць під борговими зобов’язаннями за операціями з нерезидентами розуміють зобов’язання за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, операціями РЕПО, зобов’язання за договорами фінансового лізингу та іншими запозиченнями незалежно від їх юридичного оформлення (п. 140.1 ПКУ).
Але чи потрібно взагалі при нарахуванні процентів на користь нерезидентів визначати податкові різниці, залежить від двох умов, наведених у п. 140.2 ПКУ (див. рисунок).
Умови проведення коригувань за процентами на користь нерезидентів
Отже, обмеження щодо процентних витрат спрацьовують тільки за одночасного виконання двох умов:
1) є боргові зобов’язання (кредит, позика тощо), у тому числі такі, що виникли до 01.01.2021 (п. 53 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ), від будь-яких (!) нерезидентів — як пов’язаних, так і непов’язаних осіб;
2) розмір цих боргових зобов’язань (БЗ) перед нерезидентами перевищує величину власного капіталу (ВК) в 3,5 раза. З метою порівняння беруть усереднені (середньоарифметичні — тобто на початок і на кінець звітного податкового періоду з урахуванням процентів з п. 140.3 ПКУ) величини БЗ і ВК (п. 140.2 ПКУ).
Якщо обидві умови дотримуються, то запускається процентна збільшуюча різниця. Якщо ж хоча б одна з зазначених двох умов не виконується, фінрезультат не коригують.
Відтак, високодохідники і малодохідники-добровольці, в яких
сума боргових зобов’язань (у тому числі процентів за ними) перед нерезидентами перевищує власний капітал підприємства більш ніж у 3,5 раза,
розраховують процентні різниці (див. БЗ 102.07, роз’яснення ГУ ДПС у Черкаській обл. від 13.07.2023).