18.09.2025
Ідеться про:
— законопроєкт № 14025 (проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, від 09.09.2025 № 14025);
— законопроєкт № 14026 (проєкт Закону про внесення змін до статті 50 Цивільного кодексу України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, від 09.09.2025 № 14026).
Зазначені законопроєкти не є альтернативними, а доповнюють один одного.
Усе те ж саме, що і минулого разу.
Глобальна ідея. Залучити до належного оподаткування доходи фізичних осіб, які не є ані ФОП, ані зареєстрованими «незалежними професіоналами», але заробляють якісь кошти за допомогою цифрових платформ.
| Про яку діяльність фізосіб ідеться | Про які цифрові платформи йдеться |
| Будь-який з таких видів діяльності фізичної особи через цифрову платформу за винагороду: а) надання в оренду нерухомого майна, у тому числі житлової та нежитлової нерухомості, а також будь-якого іншого нерухомого майна та місць для паркування; б) особисті послуги (які можуть виконуватися фактично або онлайн); в) продаж товарів; г) надання в оренду транспортних засобів | Це ті ж маркетплейси (наприклад, Prom.ua), сервіси оголошень (OLX), платформи для оренди житла (Airbnb, Booking), сервіси таксі (Uber, Bolt) та інші онлайн-майданчики, що виступають посередниками між продавцем / орендодавцем / надавачем особистих послуг та покупцем / орендарем / замовником |
Ще раз. Це
не про ФОП і не про зареєстрованих у податковій «незалежних професіоналів». Для них правила оподаткування не змінюються! Навіть якщо вони здійснюють діяльність через цифрові платформи
Це про економічно активних фізосіб, які отримують дохід без такої реєстрації (!) — десь законно (здавання в оренду, епізодичні продажі, продаж власних б/в речей тощо, коли ФОП-реєстрація дійсно не потрібна), а десь ні (здійснення саме підприємницької діяльності без ФОП-реєстрації).
Реалізація ідеї. Через призначення операторів цифрових платформ податковими агентами таких фізосіб. Саме вони «зістригатимуть» ПДФО та ВЗ з відповідних доходів, подаватимуть податківцям відповідну звітність тощо.
Від самих же фізосіб (які заробляють через цифрові платформи) здебільшого не буде вимагатися навіть подання окремої декларації. Такий собі податковий сервіс — усе зробить податковий агент. Ба більше, для них пропонується ставка ПДФО 5 % (у той час як базова становить 18 %) і скасування вимоги про необхідність ФОП-реєстрації.
Цільова аудиторія — це фізособи із заробітками через цифрові платформи від умовно 1 гривні (тобто мінімуму як такого немає) до (не більше) 834 розмірів мінзарплати на рік (у 2026 році ≈ 7,2 млн грн). Без найманих працівників. Без реалізації підакцизних товарів (тобто товарів зі ст. 215 ПКУ). Не зареєстровані як ФОП / «незалежні професіонали».
При цьому для незначних заробітків (не більше ≈ 40 тис. грн на рік) саме від продажу товарів цього разу уряд передбачив звільнення від оподаткування. Що є власне новацією (але про це детальніше дещо пізніше)
Так от, якщо ти за масштабами своєї діяльності / заробітків такий умовно невеличкий, то з тебе (твоїх доходів) цифрова платформа буде утримувати ПДФО за ставкою 5 % та ВЗ за ставкою 5 % (чи, може, 1,5 %, якщо до того часу вже скасують воєнний стан). І на цьому з оподаткуванням усе. Тобто жодного тобі додаткового податкового обліку / облікових регістрів. Жодного додаткового декларування. Жодної ФОП-реєстрації з усіма відповідними наслідками тощо.
Фактично все, що від тебе буде вимагатися, то:
1) відкрити в банку спеціальний поточний рахунок, повідомивши банк про свій спеціальний статус та надавши згоду на розкриття банківської таємниці про рух коштів на такому рахунку на запит податківців;
2) повідомити цифрову платформу про цей рахунок;
3) здійснювати розрахунки виключно в грошовій формі — у готівковій або безготівковій через цей рахунок.
До речі,
якщо йдеться про продаж товарів не більше 3 разів на рік на загальну суму не більше еквіваленту 2000 євро, то для цих цілей узагалі підійде звичайний поточний рахунок у банку, відкритий для власних потреб, який слід повідомити цифровій платформі
Цифрова платформа як податковий агент буде сама утримувати та сплачувати ПДФО з ВЗ. Подібно до того як це робить роботодавець за найманого працівника з належних йому доходів. А якщо розрахунки з продавцем здійснюються, наприклад, готівкою або без участі цифрової платформи, то продавцю, вочевидь, доведеться перерахувати ПДФО з ВЗ цифровій платформі, а та їх далі сплатить у бюджет.
А якщо взагалі не повідомити цифрову платформу про вищезгадані рахунки? Не проблема. Але вона все одно буде утримувати з доходу ПДФО та ВЗ. При цьому ставка ПДФО вже буде не 5, а 18 %.
Під час попереднього обговорення проєкту критику викликала вимога сплачувати ПДФО та ВЗ навіть із доходів від дрібних продажів. У новій редакції уряд врахував ці зауваження та прописав, що дохід від продажу товарів (саме товарів, а не оренди чи послуг), отриманий через платформи, який не перевищує 12 розмірів прожиткового мінімуму, не оподатковується. Тобто, якщо виходити з планових показників на 2026 рік (прожитмінімум — 3328 грн),
дохід від продажу товарів через цифрові платформи до ≈ 40 тис. грн на рік не буде оподатковуватися ПДФО та ВЗ
Але є родзинка. Цифрова платформа буде утримувати із цих доходів ПДФО та ВЗ за стандартними правилами. А фізособа вже буде повертати утриманий ПДФО та ВЗ із бюджету як переплату через подання декларації про майновий стан і доходи.
Як і раніше, передбачається, що процес стартує з початку 2026 року. Втім, знов-таки, це якщо відповідний закон на базі законопроєкту буде проголосовано. Тож слідкуємо за розвитком подій.