Оплата за роботу у вихідні дні працівникам з ненормованим робочим днем

Оплата за роботу у вихідні дні працівникам з ненормованим робочим днем

 

Неля СИНЬКО, начальник відділу організації заробітної плати та вдосконалення законодавства з оплати праці Департаменту з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці Міністерства праці та соціальної політики України

 

Чи необхідно провадити оплату за роботу у вихідні дні працівникам з ненормованим робочим днем?

(м. Суми)

 

Чинне в Україні законодавство розрізняє нормальну, скорочену або ж неповну тривалість робочого часу. Існує також таке поняття «ненормований робочий день».

Ненормований робочий день

— це особливий режим робочого часу, що встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу (п. 1 Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.10.97 р. № 7). У разі потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (ця робота не вважається надурочною). Міра праці в цьому випадку визначається не тільки тривалістю робочого часу, але й колом обов’язків і обсягом виконуваних робіт (навантаженням).

Виходячи із зазначеного можна стверджувати, що поняття «ненормований робочий день» стосується тривалості робочого дня.

Отже,

у випадку залучення працівника з ненормованим робочим днем до роботи у вихідний день (згідно з наказом по підприємству) компенсація за роботу в цей день провадиться на загальних підставах відповідно до норм ст. 72 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП): за згодою сторін наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі за правилами ст. 107 КЗпП.

Компенсація працівникам за роботу у вихідний день у грошовій формі здійснюється:

— відрядникам — за подвійними відрядними розцінками;

— працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, — у розмірі подвійної годинної або денної ставки;

— працівникам, які одержують місячні оклади, — у розмірі одинарної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота у вихідний день провадилась у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота провадилась понад місячну норму.

Оплата у зазначених розмірах провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий або неробочий день.

Наведемо умовний

приклад. Працівник з ненормованим робочим днем відпрацював за розпорядженням керівника підприємства понад місячну норму 7 годин у вихідний день у жовтні 2008 року. Місячний оклад зазначеного працівника становить 1700 грн.

Заробітна плата цього працівника за жовтень 2008 року розраховуватиметься таким чином:

1. Необхідно розрахувати годинну ставку працівника. Для цього місячний оклад необхідно розділити на число робочих годин у жовтні 2008 року:

1700 грн. : 184 р. год. = 9,24 грн.

2. Годинну ставку необхідно помножити на 2 і на фактично відпрацьовані у вихідний день години:

9,24 грн. х 2 х 7 год. = 129,36 грн.

3. Заробітна плата за травень становитиме:

1700 грн. + 129,36 грн. = 1829,36 грн.