Оподаткування доходів фізичних осіб у запитаннях та відповідях

Оподаткування доходів фізичних осіб у запитаннях та відповідях

 

Любов КРАСНОКУТСЬКА, головний державний податковий інспектор Інформаційно-довідкового департаменту ДПАУ

 

ВИКОРИСТАНІ ДОКУМЕНТИ

КЗпП

— Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

Закон про ПДФО

— Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.

Закон № 108

— Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.

Закон № 239 —

Закон України «Про донорство крові та її компонентів» від 23.06.95 р. № 239/95-ВР.

Перелік № 146 —

Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджених постановою КМУ від 26.02.93 р. № 146, в редакції постанови КМУ від 01.07.2002 р. № 869.

Інструкція № 5 —

Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5.

 

Підприємство ліквідується. Як оподатковується ПДФО вихідна допомога та компенсація за невикористану відпустку найманим працівникам?

 

Грошова компенсація за невикористану відпустку

включається до фонду додаткової заробітної плати (п.п. 2.2.12 р. 2 Інструкції № 5) і є об’єктом оподаткування ПДФО. При цьому розмір компенсації зменшується на суму страхових внесків до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, які відповідно до Закону справляються за рахунок доходу найманої особи (п. 3.5 ст. 3 Закону про ПДФО).

Слід нагадати, що податкова соціальна пільга не застосовується в даному випадку, оскільки відповідно до

п. 4 Порядку надання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги, затвердженого постановою КМУ від 26.12.2003 р. № 2035, податкова соціальна пільга не застосовується з податкового місяця, в якому платник податку припинив трудові відносини з працедавцем.

Відповідно до

п. 3.8 р. 3 Інструкції № 5 вихідна допомога при припиненні трудового договору не включається до фонду оплати праці, тому ПДФО оподатковується вся її сума без зменшення на відрахування до фондів.

 

Який порядок утримання податків із сум аліментів працівника за рішенням суду? Чи необхідно з суми аліментів, що виплачуються дружині працівника, утримувати ПДФО та відображати їх у ф. № 1ДФ? За рахунок яких коштів підприємство проводить переказ аліментів?

 

Відповідно до

п. 13 Переліку № 146 утримання аліментів проводиться із суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків, тобто після утримання з його заробітку (доходу) ПДФО і внесків до Пенсійного та соціальних фондів.

Слід врахувати, що діючим законодавством передбачено обмеження розміру відрахувань із заробітної плати. Так,

ст. 128 КЗпП та ст. 26 Закону № 108 передбачено, що при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20 %, а при відрахуванні із заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником має бути збережено 50 % заробітку. Це обмеження не поширюється при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. У цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 %.

Суми отриманих аліментів, що виплачуються дружині працівника згідно з рішенням суду, відповідно до

п.п. 4.3.9 ст. 4 Закону про ПДФО не включаються до складу її загального місячного або річного оподатковуваного доходу і не підлягають відображенню в її річній податковій декларації. Але підприємство повинно показати їх суму в податковому розрахунку за ф. № 1ДФ під ознакою доходу «29». Для відображення перерахованих коштів бухгалтерії підприємства необхідно мати ідентифікаційний номер отримувача аліментів.

Щодо доставки грошових переказів утриманих аліментів через відділення зв’язку зазначимо, що вона провадиться за рахунок платника аліментів (

п. 14 Переліку № 146).

 

Чи застосовується податкова соціальна пільга до лікарняних?

 

Відповідно до

п. 6.1 ст. 6 Закону про ПДФО платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.

Виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (лікарняні) розглядаються як заробітна плата (

п. 1.1, абз. «д» п. 1.3 ст. 1 Закону про ПДФО), і в разі не перевищення загального місячного оподаткованого доходу від одного працедавця в розмірі 890 грн. (на 2008 рік) платник має право на податкову соціальну пільгу.

 

Яким чином оподатковувати заробіток донора за давання ним крові та компенсація вартості харчування за рахунок коштів підприємства?

 

Відповідно до

ст. 124 КЗпП та ст. 9 Закону № 239 у день здавання крові та (або) її компонентів, а також у день медичного обстеження працівник звільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації незалежно від форм власності зі збереженням за ним середнього заробітку. Виплата середнього заробітку здійснюється за рахунок коштів власника підприємства, установи, організації, де працює донор, або уповноваженого ним органу. Підставою є відповідні довідки, видані донору за місцем медичного обстеження чи давання крові та (або) її компонентів. Форми цих довідок та порядок їх видачі затверджуються Міністерством охорони здоров’я України.

Під час розрахунку донору середньої зарплати її обчислюють відповідно до вимог

Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

Відповідно до

п.п. 2.2.12 р. 2 Інструкції № 5 оплата працівникам-донорам днів обстеження, здавання крові та відпочинку, що надаються після кожного дня здавання крові, входять до фонду додаткової заробітної плати.

Діючим законодавством не передбачено будь-яких особливостей стосовно оподаткування зарплати донорів, які працюють. Тому такі виплати

оподатковуються ПДФО та внесками до Пенсійного фонду та інших фондів соціального страхування на загальних підставах.

У день давання крові та (або) її компонентів донор забезпечується безкоштовними сніданком та обідом

за рахунок коштів закладу охорони здоров’я, що здійснює взяття в донора крові та (або) її компонентів. У разі неможливості забезпечення таким харчуванням відповідний заклад охорони здоров’я має відшкодувати донору готівкову вартість відповідних наборів харчування (ст. 9 Закону № 239).

Відповідно до

п.п. 4.3.1 п. 4.3 ст. 4 Закону про ПДФО не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку, не підлягають відображенню в його річній податковій декларації суми компенсацій, що отримуються платником податку з бюджетів згідно із законом.

Ураховуючи, що компенсація вартості харчування донору здійснюється

за рахунок коштів підприємства, то на підставі п.п. 4.2.9 ст. 4 Закону про ПДФО така сума підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб як додаткове благо від працедавця за ставкою 15 %.