24.07.2014

Вихідна допомога та ПСП

Підприємство планує звільнити декількох працівників у зв’язку зі скороченням штату. Серед тих, посади яких будуть скорочені, є працівники, котрі мають право на ПСП. Чи потрібно враховувати суму вихідної допомоги, яка буде виплачена таким працівникам, при визначенні їх права на ПСП у місяці звільнення?

Податкова соціальна пільга (далі — ПСП) — це сума, на яку може бути зменшено загальний місячний оподатковуваний дохід платника податку, отриманий від одного роботодавця у вигляді заробітної плати.

Згідно з п.п. 14.1.48 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ) заробітна плата — це основна й додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, що виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму. Докладнішого переліку виплат, які обкладаються ПДФО у складі заробітної плати, ПКУ не містить.

Водночас можна зауважити, що визначення заробітної плати, надане в ПКУ, практично повторює визначення заробітної плати, наведене в Законі України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР (далі — Закон про оплату праці). У свою чергу, відповідно до цього Закону було розроблено Інструкцію зі статистики заробітної плати, затверджену наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5 (далі — Інструкція № 5). У ній наведено
розширений перелік складових заробітної плати. Тому для визначення переліку виплат, що входять до складу заробітної плати, платники податків можуть використовувати Інструкцію № 5, але тільки в частині, що не суперечить ПКУ.

Річ у тім, що для цілей обкладення ПДФО ПКУ розглядає заробітну плату ширше, ніж Закон про оплату праці та Інструкція № 5. Так, відповідно до норм ПКУ деякі виплати, які не включаються до складу заробітної плати згідно з Інструкцією № 5, для цілей обкладення ПДФО прирівняні до заробітної плати. Це:

лікарняні (див. абзац третій п.п. 169.4.1 ПКУ);

— дивіденди на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями чи іншими корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів або суми більшої, ніж сума виплат, розрахована на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану платником податку (див. п.п. 153.3.7 ПКУ).

Суми вихідної допомоги в разі припинення трудового договору віднесено до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці(п. 3.8 Інструкції № 5).

Відповідно до п.п. 164.2.19 ПКУ до загального оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім визначених у ст. 165 ПКУ. Доходи у вигляді вихідної допомоги, що виплачується працівникові згідно зі ст. 44 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. у разі припинення трудового договору, не входять до переліку доходів, визначених ст. 165 ПКУ.

Ураховуючи викладене, зазначена вихідна допомога включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку відповідно до п.п. 164.2.19 ПКУ у складі інших доходів та обкладається ПДФО за ставками,установленими п. 167.1 ПКУ.

Оскільки застосування податкової соціальної пільги до доходів платника податку інших, ніж заробітна плата, у ПКУ не передбачено, суму вихідної допомоги не враховують при визначенні права працівника на ПСП.

Також звертаємо вашу увагу на те, що вихідна допомога не включається до бази для справляння ЄСВ, оскільки ця виплата, як зазначалося вище, не входить до фонду оплати праці та зазначена в Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженому постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170.