Право на оплачувану додаткову відпустку мають: жінка, яка працює і має двох і більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або усиновила дитину, одинока мати, батько, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальній установі), особа, яка взяла дитину під опіку, а також один з прийомних батьків (ст. 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки).
Отже, для того щоб у вашої працівниці, шановний читачу, виникло право на таку відпустку, їй недостатньо мати дітей віком до 15 років, вона ще повинна працювати (виконувати свої трудові обов’язки). Якщо ж вона весь календарний рік перебувала у відпустці для догляду за другою дитиною і не працювала, то право на відпустку на дітей у неї за такий рік не виникло, а отже, компенсувати нічого. Це підтверджують фахівці Мінсоцполітики (див. лист Мінсоцполітики від 20.10.2011 р. № 307/13/133-11 // «ОП», 2011, № 24, с. 3).
Водночас, якщо в поточному календарному році після переведення на інше підприємство ця жінка вийде на роботу (у тому числі й на умовах неповного робочого часу), то в неї виникне право на додаткову відпустку на дітей за такий рік. Проте щоб скористатися цим правом, їй потрібно отримати відповідну довідку на вашому підприємстві (тобто на тому, з якого вона звільняється). У цій довідці слід зазначити, що такій працівниці при звільненні не виплачувалася компенсація за невикористану відпустку на дітей за поточний рік, оскільки в неї не виникло право на таку відпустку в період роботи на вашому підприємстві (вона перебувала у відпустці для догляду за дитиною і не працювала).
Навіщо такі складнощі? Уся справа в особливому порядку надання додаткової відпустки на дітей новоприйнятим працівникам у перший рік їх роботи. Розглянемо його.
1. Працівник у поточному календарному році (наприклад, у 2014-му) до працевлаштування працював в іншого роботодавця і мав право на додаткову відпустку на дітей. У цьому випадку нинішній роботодавець додаткову відпустку на дітей за поточний (2014-й) календарний рік не надає, незалежно від того, скористався такий працівник на попередньому місці роботи своїм правом на відпустку на дітей за цей рік чи ні. Адже в цьому випадку обов’язок з нарахування та виплати компенсації за невикористану додаткову відпустку на дітей за 2014 рік покладається на попереднього роботодавця.
2.Працівник, який має право на додаткову відпустку на дітей, у поточному (2014-му) календарному році до працевлаштування на це підприємство ніде не працював або працював в іншого роботодавця, але права на отримання додаткової відпустки на дітей тоді ще не мав,і таке право виникло в нього на новому місці роботи. У такій ситуації нинішній роботодавець зобов’язаний надати працівнику додаткову відпустку на дітей за поточний (2014-й)
рік. Підставою для її надання якраз і буде ваша довідка і заява працівниці.
Розібравшись з першим запитанням, переходимо до наступних.
Стаття 24 Закону про відпустки вирішує за бажанням працівника, який звільняється у зв’язку з переведенням на інше підприємство, перерахувати його новому роботодавцю грошову компенсацію тільки за невикористані ним дні щорічних відпусток. Додаткова відпустка на дітей є соціальною і не належить до виду щорічних відпусток. Таким чином, компенсація за невикористані дні додаткової відпустки на дітей має бути
виплачена працівнику в день звільнення. Іншого не дано ☹.
Надають додаткову відпустку на дітей за календарний рік, а не за відпрацьований робочий рік. Виходить, що відпрацювавши хоча б один день (у тому числі на умовах неповного робочого часу) працівниця матиме право на додаткову відпустку на дітей за такий рік повної тривалості. Зазначимо, що з 1 січня 2010 року тривалість такої відпустки становить 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів, перелічених у ст. 73 Кодексу законів про працю України. За наявності декількох підстав для надання такої відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів (ст. 19 Закону про відпустки).
Якщо ж працівниця, яка має право на відпустку на дітей, з будь-яких причин не скористалася цим правом у будь-якому році або ж за декілька попередніх років, то вона має право використовувати цю відпустку пізніше. Річ у тім, що строку давності, після якого втрачається право на додаткову відпустку на дітей, чинним законодавством не передбачено (див. лист Мінпраці від 19.02.2010 р. № 48/13/116-10 // «ОП», 2010, № 6, с. 15).
Урахуйте, якщо ви надаєте невикористані відпустки на дітей за роки, що передують 2010 року, їх тривалість має визначатися згідно з нормами законодавства, що діяли на той час. Інформацію про тривалість додаткової відпустки на дітей у період з 1997 року по сьогодні див. на с. 32 цього номера.