25.09.2014

Іногородній працівник приніс лікарняний листок: прискіпливо вдивляємось у місце його видачі

Працівник згідно з відміткою у паспорті прописаний у місті Рівне, але останні п’ять років він постійно проживає та працює в місті Львів. У вересні цей працівник перебував у щорічній відпустці та захворів. У цьому ж місяці він надав листок непрацездатності, оформлений за місцем своєї прописки. Чи зобов’язана наша установа оплатити такий лікарняний? Чи повинні у листку непрацездатності стояти додаткові реквізити (наприклад, дозвіл головного лікаря рівненської лікарні)?

Почнемо з нагадування: у «власті» комісії із соціального страхування установи (організації, закладу, підприємства) прийняти рішення про оплату лікарняного або ж відмовити в матеріальному забезпеченні. І правильність заповнення листків непрацездатності (далі — ЛН) через хворобу — під її пильним оком. Це стосується й реквізиту ЛН щодо місця знаходження закладу охорони здоров’я, який його видав.

Де найчастіше працівникам видають ЛН? Лікуючим лікарем (фельдшером) в амбулаторно-поліклінічних закладах за місцем проживання чи роботи ( п. 1.9 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 р. № 455, далі — Інструкція № 455).

Зверніть увагу! Видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюється лікуючим лікарем (фельдшером) при пред’явленні паспорта чи іншого документа, який засвідчує особу непрацездатного (п. 1.6 Інструкції № 455).

При цьому зауважимо, що відомості про місце проживання особи зазначені у паспорті громадянина України (п. 1.2 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.11.2012 р. № 1077).

Тобто працівник при оформленні ЛН пред’являє паспорт, в якому міститься відмітка про його прописку. Якщо місце такої прописки співпадає з місцем знаходження закріпленого до нього закладу охорони здоров’я, то йдеться про видачу ЛН за місцем проживання.

Також зауважимо, що лікар обов’язково вказує місце роботи (назву установи або підприємства) в ЛН. Виходить, що працівник, який має відмітку у паспорті про проживання, наприклад, у місті Рівне, може отримати ЛН за місцем роботи — у Львові.

Резюмуємо: працівник самостійно вирішує, до якого закладу охорони здоров’я йому звернутися — за місцем проживання або роботи. Та чи необхідні додаткові реквізити на бланку ЛН, якщо працівник, працюючи в одному населеному пункті, оформлює ЛН за місцем своєї прописки за паспортом? Відповідь однозначна — ні. Причина: п. 1.9 Інструкції № 455 не висуває вимог до додаткових реквізитів (дозволу головного лікаря) при видачі ЛН за місцем проживання чи роботи. Наш висновок підкріплений листом ФСС ТВП від 06.09.2013 р. № 04-29-2393.

Працівник захворів під час відрядження або санаторно-курортного лікування, відпустки в населеному пункті, який відрізняється від місця проживання чи роботи? Тоді для отримання ЛН за місцем настання тимчасової непрацездатності йому доведеться «попотіти». Так, підпису лікуючого лікаря та його печатки, а також печатки закладу охорони здоров’я тут замало.

ЛН за місцем тимчасового перебування працівника видають з дозволу головного лікаря лікувально-профілактичного закладу на число днів непрацездатності. Він в обов’язковому порядку засвідчується підписом головлікаря (підпис проставляється у графі «Видачу листка непрацездатності дозволяю») та круглою печаткою лікувально-профілактичного закладу (п. 1.10 Інструкції № 455 і п. 3.8 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої спільним наказом МОЗ, Мінпраці, ФСС ТВП та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 р. № 532/274/136-ос/1406).

Важливо! Якщо тимчасова непрацездатність настала під час щорічної (основної та додаткової) відпустки, то така відпустка повинна бути перенесена або подовжена (ч. 2 ст. 11 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР).