13.08.2015

Обов’язкова допомога на оздоровлення для медиків: уточнюємо деталі

У закладі охорони здоров’я працюють медики на 0,75 (0,5 і 0,25) ставки. У якому розмірі необхідно виплатити їм обов’язкову допомогу на оздоровлення: у розмірі повного окладу чи в розмірі окладу з урахуванням зайнятості? Чи потрібно рішення про виплату обов’язкової матдопомоги головлікарю лікарні погоджувати з органом вищого рівня?

Норму про обов’язкову виплату допомоги на оздоровлення в системі охорони здоров’я прописано в абз. 4 п. 2 постанови КМУ «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 11.05.2011 р. № 524 (далі — постанова № 524):

медичним і фармацевтичним працівникам державних і комунальних закладів (установ) виплачується допомога на оздоровлення в розмірі посадового окладу під час надання щорічної основної відпустки.

Підкреслимо: допомога на оздоровлення, передбачена постановою № 524, є обов’язковою виплатою для медпрацівників при наданні їм щорічної основної відпустки (або її частини). Таку допомогу виплачують тільки за основним місцем роботи*.

* Позиція з приводу виплати допомоги на оздоровлення, передбаченої постановою № 524, тільки за основним місцем роботи далеко не нова. І раніше фахівці МОЗ озвучували її у своїх консультаціях. Також її наведено у спільному листі МОЗ і ЦК Профспілки працівників охорони здоров’я від 23.03.2012 р. № 10.01.67/773|03-93. Проте такий висновок досить суперечливий, оскільки в абз. 4 п. 2 постанови № 524 не сказано жодного слова про заборону такої виплати за сумісництвом. — Прим. ред.

Розмір допомоги на оздоровлення визначаємо з урахуванням підвищень і зайнятості працівника

Одразу уточнимо одну деталь: при визначенні розміру допомоги на оздоровлення, передбаченої постановою № 524, слід брати до уваги посадовий оклад з урахуванням підвищень, що зазначений у графі 12 тарифікаційного списку**.

** Нагадаємо, що форму такого списку наведено в додатку 1 до Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я і установ соціального захисту населення, затверджених спільним наказом Мінпраці та МОЗ від 05.10.2005 р. № 308/519.

Пояснимо такий висновок. Річ у тім, що тарифікаційний список використовують при складанні штатного розпису та в результаті — при формуванні фонду оплати праці, що затверджується кошторисом. Отже, величини посадового окладу, зазначені в тарифікаційному списку і штатному розписі (форму останнього затверджено наказом Мінфіну «Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету» від 28.01.2002 р. № 57), повинні збігатися. Для повної ідентичності у графі «Посадовий оклад» штатного розпису зазначають посадовий оклад з урахуванням підвищень або, інакше кажучи, — величину графи 12 тарифікаційного списку. Тому й розмір допомоги на оздоровлення визначають виходячи із зазначеної графи тарифікаційного списку.

Проте в такому питанні слід пам’ятати і про інші моменти. Зазначимо, що в абз. 4 п. 2 постанови № 524 при вказівці про розмір допомоги на оздоровлення немає прив’язки до місячного посадового окладу. Водночас немає й інших уточнень з приводу її розміру.

Важливо! Допомогу на оздоровлення виплачують у розмірі посадового окладу, установленого при тарифікації, тобто з урахуванням обсягу робіт, що виконуються працівником.

Це означає: якщо працівник працює на 0,75 (0,5 або 0,25) ставки, то й допомогу на оздоровлення йому виплачують у відповідному розмірі посадового окладу, а саме 0,75 (0,5 або 0,25) посадового окладу.

Підкреслимо: допомога на оздоровлення виплачується в розмірі посадового окладу, що діє на момент виходу у відпустку. Якщо до кінця року у працівника підвищиться посадовий оклад, то підстав для доплати допомоги на оздоровлення (як різниці між посадовими окладами до і після підвищення) немає.

Приклад 1. У січні — липні 2015 року медпрацівник працював на 0,5 ставки, а з 01.08.2015 р. — на 0,75 ставки. Щорічну основну відпустку повної тривалості за поточний робочий рік він бере з 17.08.2015 р. Такому медпрацівнику слід виплатити допомогу на оздоровлення в розмірі 0,75 посадового окладу.

Приклад 2. Лікарю першої кваліфікаційної категорії виплатили допомогу на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки в червні 2015 року. У серпні 2015 року йому встановлено вищу кваліфікаційну категорію, внаслідок чого підвищився розмір його посадового окладу. Підстав для перерахунку допомоги на оздоровлення немає, оскільки на момент виходу у відпустку у лікаря була перша кваліфікаційна категорія.

Виплачуємо допомогу на підставі заяви та наказу, без додаткових погоджень

Перш за все зазначимо щодо загального порядку надання допомоги на оздоровлення, передбаченої постановою № 524. Таку допомогу виплачують згідно з наказом керівника закладу на підставі заяви працівника. Працівник подає заяву при оформленні щорічної відпустки із зазначенням про виплату допомоги на оздоровлення.

Оскільки посада «головний лікар» є лікарською посадою*, то виплата допомоги на оздоровлення згідно з постановою № 524 є обов’язковою виплатою для головлікаря. Отже, її надання керівнику медзакладу не потрібно погоджувати з органом вищого рівня. Оформляють виплату такої допомоги головлікарю в загальному порядку (заява + наказ). Єдина відмінність — підписує таку заяву орган вищого рівня, проте відмовити в наданні допомоги на оздоровлення (при виконанні всіх вимог для її виплати) він не може.

* Перелік лікарських посад у закладах охорони здоров’я, затверджений наказом МОЗ від 28.10.2002 р. № 385.