Наразі існує декілька законних підстав для перебування працівника у відпустці за свій рахунок:
— ст. 25 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. 504/96-ВР (далі — Закон № 504) — роботодавець зобов’язаний надати відпустку за свій рахунок особам, зазначеним у ст. 25 Закону № 504 на їх прохання або у зв’язку з обставинами, що виникли у них;
— ст. 26 Закону № 504 — працівник повинен погодити з роботодавцем можливість піти у відпустку за свій рахунок;
— п. 9 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 р. № 76-VIII (далі — Закон № 76) — керівники органів виконавчої влади та інших державних органів (крім органів, що беруть участь в АТО, здійсненні заходів щодо забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройних нападів або спроби насильницького заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою) можуть за своїм рішенням відправляти працівників у відпустку без збереження заробітної плати.
Водночас незалежно від підстави перебування працівника у відпустці за свій рахунок, оплата лікарняного листа, за яким частина періоду хвороби припала на відпустку за свій рахунок, у всіх цих випадках буде однакова.
То які ж вимоги щодо оплати листка непрацездатності працівника, який перебуває у відпустці за свій рахунок, висунуті Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV (далі — Закон № 1105)?
Так, згідно зі ст. 23 цього Закону визначено, що допомога по тимчасовій непрацездатності не надається за період перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати.
Вторить йому в цьому питанні й Порядок оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця, затверджений постановою КМУ від 26.06.2015 р. № 440. У цьому Порядку є посилання на положення ст. 23 Закону № 1105.
Висновок! Період хвороби працівника, що припадає на відпустку за свій рахунок, не оплачується ані роботодавцем, ані ФСС з ТВП.
Але якщо хвороба працівника припадає також і на період, коли працівник уже повинен був вийти на роботу, цей період має бути оплачено роботодавцем / ФСС з ТВП на загальних підставах.
Що це означає? Це означає, що відлік перших п’яти днів тимчасової непрацездатності має бути здійснено, починаючи з першого дня хвороби працівника. А оплату лікарняного чи то за рахунок роботодавця, чи то за рахунок ФСС з ТВП (з шостого дня хвороби) потрібно здійснити за тими днями хвороби, що припадають на період, коли працівник повинен був вийти на роботу.
З умов наведеної в запитанні ситуації випливає:
— календарні дні хвороби, що припадають на 12, 13, 14 вересня, не оплачуються, оскільки в цей період працівник перебував у відпустці за свій рахунок;
— 15 і 16 вересня оплачуються за рахунок роботодавця;
— 17, 18, 19 вересня оплачуються за рахунок ФСС з ТВП.