Питання встановлення доплати за науковий ступінь врегульовано Умовами оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затвердженими спільним наказом Мінпраці та МОЗ від 05.10.2005 р. № 308/519 (далі — Умови № 308/519).
У п.п. 3.3.1 цих Умов визначено: працівникам щомісячно встановлюються доплати за науковий ступінь доктора наук у граничному розмірі 25 %, кандидата наук — у граничному розмірі 15 % посадового окладу.
Доплати за науковий ступінь провадяться як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом залежно від обсягу фактично виконаної роботи (п.п. 3.3.2 Умов № 308/519). Доплати за науковий ступінь встановлюються до посадового окладу з урахуванням підвищень (п. 3.5 Умов № 308/519).
Зазначені доплати встановлюються працівникам, якщо їх діяльність за профілем (медична, фармацевтична, наукова тощо) збігається з наявним науковим ступенем. Відповідність наукового ступеня профілю діяльності працівника на займаній посаді визначається керівником установи, закладу (п.п. 3.3.1 Умов № 308/519).
Основними нормативними актами з цього питання є:
— Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.92 р. № 2801-XII (далі — Закон № 2801);
— наказ МОЗ «Про затвердження Переліку вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, підготовка і отримання звання в яких дають право займатися медичною і фармацевтичною діяльністю» від 25.12.92 р. № 195 (далі — наказ № 195);
— наказ МОЗ «Про подальше удосконалення атестації лікарів» від 19.12.97 р. № 359 (далі — наказ № 359);
— Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 «Охорона здоров’я», затверджений наказом МОЗ від 29.03.2002 р. № 117 (далі — Довідник);
— Перелік наукових спеціальностей, затверджений наказом МОНмолодьспорту від 14.09.2011 р. № 1057 (далі — Перелік № 1057).
У ст. 74 Закону № 2801 вказано: медичною і фармацевтичною діяльністю можуть займатися особи, які мають відповідну спеціальну освіту і відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам. Єдині кваліфікаційні вимоги до осіб, які займаються певними видами медичної і фармацевтичної діяльності, встановлюються МОЗ. Такі ж самі вимоги встановлені наказом № 195 і Довідником.
Так, робота на посадах лікарів вимагає від працівника наявності повної вищої освіти за напрямом підготовки «Медицина», за однією з лікарських спеціальностей, передбачених Номенклатурою лікарських спеціальностей, затвердженою наказом № 359, проходження інтернатури за відповідною спеціальністю з отриманням сертифіката лікаря-спеціаліста, що підтверджує зайняття медичною діяльністю.
Відповідність наукового ступеня профілю діяльності працівника на займаній посаді визначається на підставі Переліку № 1057 (ср. ). Цим Переліком під шифром 14 передбачено розділ «Медичні науки», до складу якого включено медичні спеціальності.
Лікарям за будь-якою лікарською спеціальністю (посадою) здійснюється доплата за науковий ступінь кандидата або доктора медичних наук, якщо наукова спеціальність, за якою працівник захистив дисертацію, передбачена розділом «Медичні науки» Переліку № 1057.
Наприклад, лікар-кардіолог, який займається медичною діяльністю у кардіологічному диспансері, захистив кандидатську дисертацію та отримав науковий ступінь за спеціальністю «клінічна фармакологія» (шифр 14.01.28), яка передбачена Переліком № 1057 як медична галузь. Цьому лікарю встановлюється доплата за науковий ступінь кандидата медичних наук у розмірі до 15 % посадового окладу з урахуванням підвищень.