Санітарка-прибиральниця з інвалідністю: чи може працювати в нічний час

Нічним вважається час із 10 години вечора до 6 години ранку (ч. 3 ст. 54 КЗпП). При залученні жінки з інвалідністю до роботи у нічний час стикаємося одразу із двома особливостями, запровадженими КЗпП: застосуванням праці осіб з інвалідністю у нічний час та обмеженням праці жінок у нічний час. Розглянемо кожну із них окремо.

Застосування праці осіб із інвалідністю у нічний час. Робота осіб з інвалідністю у нічний час допускається лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям (ч. 2 ст. 55 і ч. 2 ст. 172 КЗпП).

Тобто робітник з інвалідністю може працювати у нічний час виключно за умови, що він надав роботодавцю згоду на «нічну» роботу. При цьому згода на роботу в нічний час складається робітником із інвалідністю в письмовій формі. Це може бути заява на ім’я керівника установи з таким змістом: «Згодна на роботу у нічний час згідно із встановленим мені графіком роботи».

Якщо ж робітник з інвалідністю таку згоду не надавав, то роботодавець не має права залучати такого робітника до роботи в нічний час або наполягати на його «нічній» роботі.

Проте навіть за наявності згоди робітника з інвалідністю на роботу в нічний час роботодавець обов’язково має перевірити, чи не заборонена цьому робітнику «нічна» робота медичними рекомендаціями.

Медичні рекомендації з приводу умов та характеру праці містяться у довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою № 157-1/о, затвердженою наказом МОЗ від 30.07.2012 р. № 577. Копія такої довідки обов’язково має зберігатися в роботодавця.

Якщо в медичних рекомендаціях зазначено про заборону на роботу в нічний час для особи з інвалідністю, то роботодавець не може залучати цього робітника з інвалідністю до «нічної» роботи навіть за наявності згоди робітника на таку роботу.

Отже, робітника з інвалідністю можна залучити до роботи в нічний час, якщо така робота не заборонена йому медичними рекомендаціями і він надав згоду на роботу в нічний час.

Обмеження праці жінок у нічний час. За будь-яких обставин забороняється залучення до роботи в нічний час вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до 3 років (п. 1 ч. 1 ст. 55 і ст. 176 КЗпП). Навіть якщо вагітна жінка або жінка, яка має дитину віком до 3 років, згодна працювати в нічний час, роботодавець не може залучати робітниць цих категорій до роботи в нічну частину доби.

Що стосується інших категорій робітниць, то у ч. 2 ст. 55 КЗпП зазначено: робота жінок у нічний час не допускається, за винятком випадків, передбачених ст. 175 КЗпП.

При цьому в ч. 1 і 2 ст. 175 КЗпП вказано: «Залучення жінок до робіт у нічний час не допускається, за винятком тих галузей народного господарства, де це викликається особливою необхідністю і дозволяється як тимчасовий захід.

Перелік цих галузей і видів робіт із зазначенням максимальних термінів застосування праці жінок у нічний час затверджується Кабінетом Міністрів України».

На сьогодні галузі і види робіт, де допустиме застосування праці жінок у нічний час, не визначені на нормативно-правовому рівні. У зв’язку із цим зараз вважається: за згодою сторін (робітниці і роботодавця) жінку, яка не є вагітною жінкою / матір’ю дитини віком до 3 років, можна залучити до роботи в нічний час. На користь цієї думки виступають й останні тенденції з ліквідації дискримінації праці жінок.

Проте рекомендуємо отримати від жінки письмову згоду на її залучення до роботи в нічний час. Вважаємо: якщо такої згоди жінка не надала, то роботодавець не може наполягати на роботі жінки в нічний час. Також бажано про можливість залучення жінок до роботи в нічний час вказати в колективному договорі.

Зауважимо: у ситуації, що розглядається, йдеться про жінку з інвалідністю. Тож від неї достатньо отримати одну згоду на роботу в нічний час як підтвердження того, що вона згодна працювати в нічний час як жінка і як особа з інвалідністю.

Підсумовуємо: якщо жінка надала згоду на роботу в нічний час, то роботодавець може її залучити до такої роботи. При цьому до роботи в нічний час категорично заборонено залучати вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років, навіть за наявності їх згоди на це.