25.04.2019

Лікарняний лист: чи обов’язкова відмітка про діагноз?

Працівник хворіє протягом 4 місяців (загальне захворювання). За цей час він надав 5 лікарняних листів. У двох із них не зазначений діагноз. Зараз працівник приніс направлення на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК) — форму № 088/о*. В ній від роботодавця вимагається заповнити графи «12. Частота і тривалість тимчасової непрацездатності (відомості за останні 12 місяців)» і «13. Зміна професії або умов роботи за останній рік:». Графа 12 заповнюється на підставі інформації, що міститься в лікарняних листах, наданих працівником за останній рік. Зокрема, містить колонку «найменування хвороби», яку можна заповнити тільки за умови наявності відмітки про діагноз у лікарняному листі. Чи можна приймати у працівника та оплачувати лікарняні листи без зазначення діагнозу у такому разі? Чи обов’язково заповнювати у формі № 088/о колонку «найменування хвороби»?

* Форма первинної документації № 088/о «Направлення на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), затверджена наказом МОЗ від 14.02.2012 р. № 110.

З приводу виплати допомоги на підставі наданих працівником лікарняних листів-продовжень без діагнозу поспішаємо заспокоїти.

Їх оплачувати можна. Це випливає з положень п.п. 3.2 Інструкції № 532**, в якому передбачено:

** Інструкція про порядок заповнення листка непрацездатності, затверджена спільним наказом МОЗ, Мінсоцполітики, ФСС з ТВП, ФСС від НВВ від 03.11.2004 р. № 532/274/136-ос/1406.

• у графі «Діагноз первинний» лікар зазначає первинний діагноз у перший день видачі листка непрацездатності;

• у графі «Діагноз заключний» — остаточний діагноз;

• у графі «шифр МКХ-10» — шифр діагнозу відповідно до Міжнародної статистичної класифікації хвороб і споріднених проблем охорони здоров’я десятого перегляду, прийнятої 43-ю Всесвітньою асамблеєю охорони здоров’я 01.01.93 р. (далі — шифр МКХ-10).

• діагноз первинний, діагноз заключний і шифр МКХ-10 наводяться в лікарняному листі виключно за письмовою згодою хворого.

Важливо!

у разі, якщо хворий не дав письмової згоди, первинний і заключний діагнози, а також шифр МКХ-10 у лікарняному листі не зазначають.

Відмовити в призначенні допомоги працівникові страхувальник має право тільки у випадках, позначених ст. 23 Закону про соцстрахування. Серед таких випадків відсутність діагнозу в лікарняному листі не зазначена. А це означає, що комісія із соціального страхування має право призначити допомогу з лікарняних листів без відмітки про діагноз.

Але у випадку, що розглядається нами, паралельно виникає ще одне запитання: як оплачувати лікарняні, що йдуть підряд один за одним, — скільки днів повинно бути оплачено за рахунок роботодавця, а скільки за рахунок ФСС?

Відповідь залежить від того, вважається захворювання, вказане в цих листах, одним страховим випадком чи різними.

Згідно з п. 1.3 Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженого наказом МОЗ від 09.04.2008 р. № 189 (далі — Положення № 189): якщо особа стала непрацездатною в результаті одного і того ж захворювання, то випадок тимчасової непрацездатності не уривається.

Лікар встановлює діагноз захворювання, стежить за його динамікою, а надалі враховує цей факт при виписуванні листків непрацездатності.

Якщо захворювання одне, але «розтягнуте» на декілька лікарняних листів, то зрозуміти це можна за інформацією з полів: «ПРОДОВЖЕННЯ ЛИСТКА № », «СТАТИ ДО РОБОТИ» «Шифр МКХ-10» і «Діагноз первинний», «Діагноз заключний». Якщо діагноз у лікарняних листах-продовженнях все-таки зазначений, то він зазвичай буває однаковим або взаємопов’язаним (у разі ускладнень) (але ви, звичайно, розбиратися в цьому не повинні).

Як зрозуміти, що страховий випадок один, якщо діагнозу немає? Орієнтуватися треба на інформацію з полів «ПРОДОВЖЕННЯ ЛИСТКА № » і «СТАТИ ДО РОБОТИ».

У першому лікарняному листі в полі «СТАТИ ДО РОБОТИ» повинно бути зазначено, що особа продовжує хворіти. У другому — в полі «ПРОДОВЖЕННЯ ЛИСТКА № » вказують серію і номер попереднього (першого) лікарняного листа. У подальших лікарняних повинен дотримуватися такий же принцип заповнення цих полів.

У цьому випадку лікар, керуючись п. 1.3, п.п. 5.1.11 Положення № 189 (про безперервність тимчасової непрацездатності) і пп. 3.1 та 3.13 Інструкції № 532, виписав 5 лікарняних листів, які стосуються одного страхового випадку. Як сказано в запитанні — загальне захворювання. Тобто оплату перших п’яти днів за рахунок роботодавця потрібно здійснювати тільки за одним — першим лікарняним листом. Інші дні хвороби оплачуються ФСС.

Переходимо до другого запитання.

Відповідно до п. 4.1 Інструкції № 455*** лікарсько-консультаційна комісія (ЛКК) лікувально-профілактичної установи за місцем проживання або лікування повинна направити хворого на МСЕК для огляду, якщо працівник хворів протягом 4 місяців з дня настання тимчасової непрацездатності.

*** Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена наказом МОЗ від 13.11.2001 р. № 455.

У цьому випадку так і сталося: працівник хворів протягом 4 місяців, його направляють на МСЕК.

Після огляду МСЕК може прийняти рішення про визнання хворого: працездатним; непрацездатним (що потребує доліковування); інвалідом певної групи і категорії.

Такий висновок МСЕК є підставою для продовження або закриття листка непрацездатності. Інформація, зазначена роботодавцем у графах 12 та 13 форми № 088/о, допомагає МСЕК прийняти таке рішення.

Графа 12 форми № 088/о заповнюється на підставі інформації, що міститься в лікарняних листах, наданих працівником за останні 12 місяців. Зокрема, містить колонку «найменування хвороби», яку можливо заповнити тільки за умови наявності відмітки про діагноз в лікарняному листі (листах).

Увага!

Якщо в лікарняних листах відміток про діагноз немає, то заповнювати колонку «найменування хвороби» роботодавець не має права.