11.07.2019
Питання оплати праці медичних працівників врегульовані Умовами оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затвердженими спільним наказом Мінсоцполітики та МОЗ від 05.10.2005 р. № 308/519 (далі — Умови).
Зокрема, п. 2.19 додатка 3 до Умов медичним працівникам лабораторій установлено підвищені на 15 % посадові оклади за роботу з живими збудниками інфекційних захворювань та за роботу з хімічними речовинами, віднесеними до алергенів (перелік алергенів наведено у додатку 7 до Умов).
Крім того, посадові оклади (тарифні ставки) працівників закладів (підрозділів), які працюють з вірусом імунодефіциту людини, підвищуються на 60 % за безпосереднє обслуговування хворих на СНІД та ВІЛ-інфікованих (п.п. 2 п.п. 2.4.5 Умов та додаток 4 до Умов).
Для працівників лабораторій, на які органами охорони здоров’я покладено функції з дослідження крові та біологічних рідин від хворих на СНІД та ВІЛ-інфікованих, застосовується п. 4 додатка 4 до Умов, згідно з яким оплата праці цих працівників здійснюється за підвищеними на 60 % погодинними ставками за кожну годину роботи в умовах, зазначених у графі 2 цього додатка. Тобто посадові оклади підвищуються пропорційно безпосередньо відпрацьованому з хворими на СНІД та ВІЛ-інфікованими часу.
У кожному закладі керівником за погодженням із профспілкою у колективному договорі затверджується перелік структурних підрозділів та посад працівників, яким здійснюються вищезазначені підвищення посадових окладів (п.п. 12 п.п. 2.4.5 Умов). При цьому слід зазначити, що атестація робочих місць для встановлення підвищених посадових окладів у зв’язку зі шкідливими та важкими умовами праці не проводиться.
За роз’ясненням Міністерства праці, погодженого з МОЗ, безпосереднім обслуговуванням хворих вважається робота, виконання якої здійснюється в умовах контакту медичного працівника і пацієнта, зокрема виконання ним діагностичних і лікувальних процедур, заходів по догляду за хворими, створення відповідного лікувально-оздоровчого режиму тощо (лист Мінпраці від 04.12.96 р. № 06/1-4088).
Погодинні ставки визначаються шляхом ділення суми посадових окладів, визначених за Єдиною тарифною сіткою (ЄТС) з урахуванням підвищень за рік, на річну кількість годин робочого часу, встановленого для цієї групи працівників.
Наведемо приклади.
Приклад 1.
Місячний посадовий оклад завідувача лабораторією (лікар-лаборант з вищою категорією) становить:
4797 грн. (13-й тарифний розряд за ЄТС + 10 % за завідування)
та з урахуванням підвищень
8395 грн. (4797 грн. + 720 грн. (15 % за алергени) + 2878 грн. (60 % за СНІД)).
Погодинна ставка завідувача з урахуванням усіх підвищень дорівнює:
55,97 грн. (8395 грн. х 12 міс. : 1800 год (норма робочого часу за рік)),
а без підвищень за СНІД
36,78 грн. ((4797 грн. + 720 грн. ) х 12 міс. : 1800 год).
Завідувач лабораторії проводив обстеження населення на ВІЛ-інфекцію протягом місяця всього 120 годин при встановленій місячній нормі — 168 годин.
Його заробітна плата за місяць становитиме:
55,97 грн. х 120 год + 36,78 грн. х 48 год = 8481,84 грн.
Приклад 2.
Посадовий оклад лаборанта з першою категорією становить
3323 грн. (9-й тарифний розряд за ЄТС),
а з урахуванням підвищень
5815 грн. (3323 грн. + 498 грн. (15 %) + 1994 грн. (60 %)),
без підвищень за СНІД
3821 грн. (3323 грн. + 498 грн. (15 %)).
Погодинна ставка лаборанта дорівнює
38,77 грн. (5815 грн. х 12 міс. : 1800 год (норма робочого часу за рік)),
без підвищень за СНІД
25,47 грн. (3821 грн. х 12 міс. : 1800 год).
За місяць лаборант 100 годин здійснював дослідження крові на ВІЛ-інфекцію при встановленій місячній нормі — 168 годин.
Заробітна плата лаборанта за такий місяць становитиме:
5608,96 грн. (38,77 грн. х 100 год + 25,47 грн. х 68 год).
Отже, працівники лабораторій закладів охорони здоров’я, які здійснюють дослідження крові та біологічних рідин від хворих на СНІД, мають право на підвищення посадових окладів за двома підставами:
• на 15 % за роботу хоча б з однією хімічною речовиною, віднесеною до алергенів, та
• на 60 % погодинної ставки (окладу) за кожну годину роботи в умовах, зазначених у графі 2 додатка 4 до Умов.
Щомісячний облік фактично відпрацьованого працівником часу в цих умовах ведеться у журналі за підписом завідувача відділення (пп. 2 та 3 приміток додатка 4 до Умов).
Водночас працівники лабораторій, які виконують роботи з миття посуду, тари, технологічного обладнання вручну із застосуванням кислот та інших хімічних речовин, віднесені до шкідливих і важких умов праці, мають право на доплату в розмірі до 12 % тарифної ставки за результатами атестації робочих місць (п. 15 додатка 6 до Умов).
Працівникам закладу (у тому числі й молодшим медичним сестрам), які використовують у роботі дезінфікувальні засоби, а також працівникам, зайнятим прибиранням туалетів, передбачено доплату у розмірі 10 % посадового окладу (п.п. 3.4.7 Умов). Конкретний перелік посад працівників, яким установлюється вказана доплата, має затверджуватися у колективному договорі (без проведення атестації робочих місць), а виконання таких робіт повинно бути передбачено у посадових обов’язках працівників.
Працівники лабораторій, кабінетів, відділів, відділень та закладів охорони здоров’я, на які покладено органами охорони здоров’я обстеження населення з ВІЛ-інфекцій та дослідження крові, біологічних рідин, отриманих від хворих на СНІД та ВІЛ-інфікованих, мають право на щорічну додаткову відпустку тривалістю 18 календарних днів (п. 72 розд. XVII «Охорона здоров’я, освіта та соціальна допомога» Списку № 2, затвердженого постановою КМУ «Про затвердження Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці» від 17.11.97 р. № 1290).
Порядок застосування цих Списків затверджений наказом Мінсоцполітики від 30.01.98 р. № 16. Згідно з пп. 9 та 10 якого додаткова відпустка за роботу в умовах підвищеного нервово-емоційного та інтелектуального навантаження надається пропорційно фактично відпрацьованому в цих умовах часу. У розрахунок часу, що дає право на додаткову відпустку, зараховуються дні, коли працівник фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, установленого для працівників цих підрозділів. Облік часу, відпрацьованого працівником, здійснюється власником або уповноваженим ним органом.
Підтвердження права на додаткову відпустку висновками атестації робочих місць за умовами праці не потребується. Достатнім є підтвердження виконання робіт у визначених списком виробництвах, роботах, професіях і посадах не менше 50 % робочого часу.
Щодо норми робочого часу працівників зазначених лабораторій, то вони мають право на скорочену тривалість робочого тижня 36 годин (розд. 32 «Охорона здоров’я, освіта та соціальна допомога» постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня» від 21.02.2001 р. № 163). Порядок застосування цього Переліку затверджений наказом Мінсоцполітики від 23.03.2001 р. № 122, згідно з п. 9 якого скорочена тривалість робочого тижня встановлюється колективним договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 р. № 442.
Згідно зі ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.91 р. № 1788-ХІІ робота у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров’я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.