27.06.2019
Відразу звернемо увагу: за тими відомостями, які у нас є, працівниця за останні 12 місяців заробила страховий стаж менше 6 місяців. Період її роботи в сільраді — 4 місяці (прийнята працівниця на роботу 1 березня).
Це означає, що з метою контролю правильного розрахунку допомоги по вагітності та пологах потрібно враховувати вимоги п. 2 ч. 4 ст. 19, ч. 2 ст. 26 Закону про соцстрахування. Такі норми обмежують розмір виплати допомоги особам, у яких перед виходом у декретну відпустку страховий стаж менше ніж 6 місяців за останній рік (12 місяців).
Але перш ніж застосовувати ці обмеження, потрібно з’ясувати: який страховий стаж має працівниця за рік перед декретом?
Річ у тому, що законодавець не обмежує нас шістьма місяцями стажу в рамках роботи в одного роботодавця. Тому ви повинні розуміти, що якщо працівниця перед виходом у декрет відпрацювала у вас лише 4 місяці — це не привід відразу застосовувати до неї декретні обмеження. Потрібно з’ясувати: чи є в неї ЩЕ стаж за останні 12 місяців. Адже до того, як працівниця працювала у вас, вона могла його заробити в іншого роботодавця.
Відомості про страховий стаж беруться з трудової книжки працівника (до 01.01.2011 р.), з довідок ПФУ і ЄСВ-звітів (з 01.01.2011 р.). ЄСВ-звіти ми можемо подивитися тільки «свої». А ось стаж, зароблений в інших роботодавців, можна «взяти» тільки з довідок ПФУ.
Отримання таких довідок передбачене Положенням про реєстр застрахованих особах Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 18.06.2014 р. № 10-1 (у редакції постанови ПФУ від 27.03.2018 р. № 8-1). До них, зокрема, належать довідки за формою:
• додаток 4 «Форма ОК-5»;
• додаток 5 «Форма ОК-7»;
• додаток 9 «Дані про трудовий та страховий стаж».
Тепер щодо довідки № ОК-7, про яку йдеться в запитанні. Як ми вже відзначили вище, ця довідка нам надає інформацію про страховий стаж застрахованих осіб. Але вимагати її від працівниці саме за обставин, що склалися, не обов’язково.
Річ у тому, що нині роботодавець може самостійно отримати на свого працівника дані про страховий стаж. Якраз для цього й було передбачено додаток 9.
На порталі ПФУ (portal.pfu.gov.ua) є можливість замовити цей додаток і отримати його від імені юридичної особи на кожну застраховану особу, яка перебуває з вами у трудових відносинах.
І ще, не забувайте, відомості про страховий стаж вам також знадобляться для заповнення граф 21 і 22 заяви-розрахунку при замовленні коштів на виплату декретної допомоги у ФСС. Тому контроль «правильного» стажу фонд здійснює вже на етапі перевірки заяви-розрахунку. Тож якщо вам не надали довідку № ОК-7, потурбуйтеся й отримайте додаток 9, тоді є всі шанси, що стаж буде розрахований правильно.
Припустимо, з додатка 9 з’ясувалося, що 4 місяці — це все, що є у працівниці за страховим стажем за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку. Отже, потрібно включити обмежуючий контроль положень п. 2 ч. 4 ст. 19 і ч. 2 ст. 26 Закону про соцстрахування (ср. ).
* Застосовується тільки за основним місцем роботи — див. лист Мінсоцполітики від 13.10.2016 р. № 334/18/99-16 // «ОП», 2016, № 21.
Щоб виконати ці умови, потрібно фактичну зарплату працівниці порівняти з двома показниками (див. рисунок).
Обмеження для розміру декретних
** Розраховується згідно з п. 5 Порядку № 1266: МЗП, поділена на середньомісячну кількість календарних днів, — 30,44.
Якщо працівниця перебувала у трудових відносинах менше 12 календарних місяців за останнім основним місцем роботи, розрахунковий період визначається за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого по перше число) (п. 26 Порядку № 1266). Виходячи з даних запитання фактичну середньоденну зарплату працівниці необхідно розрахувати виходячи із заробітної плати, нарахованої їй за чотири повні місяці, — з березня по червень включно.
Знаходимо загальну суму зарплати:
4173 + 4173 + 4173 + 4173 = 16692 (грн.).
Розраховуємо кількість днів розрахункового періоду:
31 + 30 + 31 + 30 = 122 (к. дн.).
Знаходимо фактичну середньоденну зарплату:
16692 : 122 = 136,82 (грн.).
Порівняємо її з «нижнім» обмеженням:
136,82 < 137,09.
Як бачимо, середньоденна зарплата менше ніж 137,09 грн.
Тому допомогу по вагітності та пологах ми повинні розрахувати виходячи з цієї межі.
Увага!
Допомога по вагітності та пологах розраховується виходячи зі 100 % середньоденної зарплати і не залежить від страхового стажу працівниці.
Загальна сума допомоги по вагітності та пологах складе:
137,09 грн. х 126 к. дн. = 17273,34 грн.,
де 126 к. дн. — кількість днів декретної відпустки, що підлягають оплаті.
Позначимо головні моменти сплати ЄСВ стосовно цієї ситуації, які в обов’язково порядку треба врахувати:
1) нараховуйте ЄСВ на всю суму декретної допомога в місяці нарахування такої допомоги;
2) сума ЄСВ, що сплачується роботодавцем за працівницю-декретницю за основним місцем роботи за місяць, не може бути менше 918,06 грн. (ЄСВ з МЗП);
3) для правильного визначення ЄСВ сума допомоги, нарахована за дні перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, відноситься до того місяця, ЗА який вона нарахована. Тобто суму допомоги потрібно поділити на місяці відповідно до днів перебування працівниці в декретній відпустці.
Отримані в результаті поділу суми щомісячно порівнюємо з розміром МЗП, що діє в такому місяці, — 4173 грн.
Якщо зарплата (дохід) з урахуванням декретної допомоги або сума декретної допомоги за місяць виявилася менше розміру МЗП, потрібно нарахувати і сплатити ЄСВ з МЗП.
Доплату ЄСВ нараховуємо та здійснюємо місяць у місяць.
Якщо зарплата працівниці з урахуванням декретної допомоги у підсумку за місяць дорівнює або більше МЗП, то ЄСВ сплачується з фактичної суми зарплати і суми декретної допомоги.