28.03.2019
У разі зміни власника підприємства, а також реорганізації підприємства (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору триває (ч. 3 ст. 36 КЗпП). Трудові відносини з працівниками тривають на підставі раніше укладених трудових договорів, положення яких обов’язкові для нового роботодавця.
Як реорганізація підприємства позначиться на наданні відпусток працівникам, розглянемо далі. Запам’ятайте тут такі головні моменти.
1. У разі перетворення підприємства, установи, організації немає підстав для виплати працівникам компенсації за невикористану відпустку при звільненні, оскільки трудові відносини з ними не припиняються.
2. До стажу роботи, що надає працівникам право на чергову оплачувану відпустку, включають періоди роботи до й після реорганізації.
3. Розрахунковий період для розрахунку відпускних визначається з урахуванням періоду роботи у «старого» роботодавця.
4. У разі підвищення окладів виплати в розрахунковому періоді до підвищення (у тому числі й у «старого» роботодавця) коригуйте на коефіцієнт підвищення окладу (коефіцієнти, якщо підвищень було декілька).
Тобто середню зарплату для виплати відпускних розраховуйте в загальному порядку, виходячи з виплат за 12 місяців, що передують місяцю початку відпустки. Крім того, якщо в розрахунковому періоді або в періоді, коли за працівником зберігався середній заробіток, були підвищені оклади, застосовуйте коефіцієнт коригування, як це передбачено п. 10 Порядку № 100.
Приклад. З 1 листопада 2018 року відбулася реорганізація шляхом перетворення Комунального закладу в Комунальне некомерційне підприємство. З 11 березня 2019 року працівник йде в щорічну основну відпустку тривалістю 14 календарних днів. При цьому в такого працівника з 1 листопада 2018 року підвищився посадовий оклад. До 1 листопада 2018 року був 2079 грн., з 1 листопада 2018 року — 5960 грн.
У загальному випадку розрахунок середньої заробітної плати для оплати часу відпустки здійснюється виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки (п. 2 Порядку № 100).
Працівник іде у відпустку у березні 2019 року, отже, розрахунковим періодом буде березень 2018-го — лютий 2019 року. Як бачите, до розрахункового періоду входять місяці роботи як до, так і після реорганізації. Реорганізація підприємства на розрахунковий період у цьому випадку не впливає, оскільки трудові відносини з працівником не припинялися.
Водночас у розрахунковому періоді відбулося підвищення окладів. А це є підставою для коригування відпускних (див. п. 10 Порядку № 100).
Механізм коригування полягає в такому: зарплату, нараховану в розрахунковому періоді до підвищення, потрібно помножити на коефіцієнт підвищення посадового окладу (коефіцієнт коригування) або декілька коефіцієнтів, якщо зарплата підвищувалася кілька разів. З урахуванням скоригованої зарплати визначають середньоденну зарплату, за якою оплачується період відпустки. При цьому коефіцієнт підвищення розраховуйте так: поділіть посадовий оклад, установлений після підвищення, на посадовий оклад до підвищення. Для кожного працівника необхідно розраховувати свої коефіцієнти коригування.
Дані для коригування середньої зарплати при виході працівника у відпустку в березні 2019 року наведемо в таблиці нижче.
Розрахуємо середньоденну заробітну плату:
109224,80 грн. : 354 к. дн. = 308,54 грн.
Сума відпускних складе:
308,54 грн. х 14 к. дн. = 4319,56 грн.
Зверніть увагу: оклад працівника підвищений більш ніж у 2 рази. У зв’язку з цим відкоригований заробіток у місяцях розрахункового періоду вийшов високим. Працівника таке підвищення радує, а ось для роботодавця воно може виявитися обтяжливим у фінансово-економічному плані. Але тут є вихід.
Так, у разі скрутного фінансового становища госпрозрахункове підприємство має право зменшити коефіцієнт коригування. Така можливість передбачена п. 10 Порядку № 100. Для цього необхідно видати відповідний наказ (розпорядження) і погоджувати його з профкомом. Причинами, що не дозволяють провести коригування в повному обсязі, можуть бути: зниження рентабельності, обсягів виробництва; недостатність обігових коштів тощо. При цьому зауважте: не проводити коригування взагалі підприємство не має права (див. лист Мінсоцполітики від 27.10.2016 р. № 1491/13/8416).