Реорганізація навчального закладу: доля контрактників і декретників

Розпочнемо з юридичних тонкощів.

У разі реорганізації шляхом приєднання юрособа припиняється (припиняє свою діяльність). Але при цьому майно, права і зобов’язання переходять до правонаступника (ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV).

Крім того, у ч. 4 ст. 36 КЗпП передбачено: у разі реорганізації підприємства (зокрема, шляхом приєднання) трудовий договір працівника продовжує діяти. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу дозволяється тільки у разі скорочення чисельності або штату працівників (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП).

Виходить, трудові відносини з усіма працівниками установи, реорганізованої шляхом приєднання, продовжують діяти автоматично. Звільняти їх і заново приймати на роботу до нового роботодавця не потрібно. Оформляти накази (розпорядження) про продовження трудових відносин між працівниками реорганізованої установи і правонаступником також не знадобиться.

Але в результаті реорганізації змінюється роботодавець. Цей факт потрібно відобразити в «трудових» документах. Тому новий роботодавець повинен:

• включити «приєднаних» працівників до штатного складу нової установи (видає відповідний наказ);

• внести до трудових книжок працівників записи про зміну назви роботодавця. Це можна зробити за аналогією з перейменуванням установи згідно з п. 2.15 Інструкції № 58 (лист Мінсоцполітики від 10.05.2012 р. № 75/06/186-12)*.

* Детальніше — у статті «Змінилися особисті дані працівника: вносимо правки до трудової книжки» // спецвипуск «ОП», 2019, № 16/1.

Якщо штатна чисельність працівників новоствореного закладу (правонаступника) менше ніж у реорганізованих закладів, то частину персоналу доведеться звільнити. У цьому випадку з працівниками, не задіяними в нового роботодавця, припиняють трудові відносини на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП. Причому з обов’язковим дотриманням усіх вимог КЗпП, зокрема, що передбачають особливий порядок звільнення окремих категорій працівників (прописані в ст. 119, 184 і 186¹ КЗпП).

Нагадаємо: згідно з ч. 3 ст. 184 КЗпП не допускається звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до 3 років (до 6 років).

Також заборонено звільняти осіб, які служать за контрактом у військовій частині і для яких ст. 119 КЗпП передбачені гарантії у вигляді збереження місця роботи, посади та середнього заробітку.

Такі особи можуть бути звільнені на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП тільки у разі повної ліквідації підприємства (установи) та з обов’язковим працевлаштуванням. Оскільки реорганізація установи шляхом приєднання не є його повною ліквідацією, то працівників «захищених» категорій переводять до штату правонаступника (продовжують з ними трудовий договір) в обов’язковому порядку.

Отже, таких працівників треба включити до штатного складу нової установи, а до їх трудових книжок внести запис про зміну назви роботодавця.