23.04.2020
2 квітня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» від 30.03.2020 р. № 540-IX (далі —Закон № 540). Він вніс зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема і до КЗпП.
Так, Законом № 540 були внесені зміни до ч. 1 ст. 113 КЗпП. Нова редакція цієї норми встановлює, що час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого КМУ, оплачується з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Зазначимо, що у цій нормі йдеться про найнижчий рівень оплати простою, у зв’язку з карантином. У галузевих нормативних документах та колективних договорах може встановлюватися більший розмір.
Так, наприклад, для працівників закладів освіти у п.п. 8.3.3 Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України і ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2016 — 2020 роки передбачено, що оплата простою здійснюється у розмірі середньої заробітної плати, але не менше тарифної ставки (посадового окладу).
Отже, давайте розглянемо, як треба розраховувати мінімальний розмір оплати за період простою.
Правила такого розрахунку не нові, але деякі роботодавці застосовують їх уперше. Тому є необхідність нагадати їх.
Тобто не беруться до уваги жодні доплати, надбавки, премії. Але деяким категоріям працівників нормативними актами передбачені підвищення посадового окладу, після застосування яких утворюється, так би мовити, новий посадовий оклад. У такому разі у розрахунок оплати простою треба брати оклад з усіма підвищеннями.
Зауважте: обчислення оплати простою з розрахунку 2/3 тарифної ставки (окладу) провадять з тарифної ставки (окладу), встановленої працівнику на день початку простою. Але якщо протягом часу такого простою йому підвищено тарифну ставку (оклад) — з моменту підвищення розрахунок провадять з її нового розміру.
Але за неповністю відпрацьований час доплату до МЗП обчислюються пропорційно до виконаної норми праці.
Тому якщо в місяці є оплата за відпрацьований час та за час простою — у порівнянні з МЗП за відпрацьований час оплату за час простою враховувати не треба.
Розглянемо найпоширеніші ситуації оплати за час простою з розрахунку 2/3 тарифної ставки (окладу) на умовних прикладах.
Приклад 1. Працівник працює у режимі повного робочого дня (п’ять днів на тиждень з двома вихідними у суботу та неділю). Його посадовий оклад становить 7200,00 грн. З 23.03.2020 р. по 24.04.2020 р. працівник не працював у зв’язку з простоєм не зі своєї вини. Таким чином, на період простою припадає: за березень — 7 роб. дн., за квітень — 17 роб. дн. Норма робочих днів березня 2020 року — 21 роб. дн., квітня 2020 року — 21 роб. дн. Простій згідно з наказом по підприємству оплачують з розрахунку 2/3 посадового окладу.
Розраховуємо оплату за час простою:
• у березні:
7200,00 грн х 2/3 х 7 роб. дн. : 21 роб. дн. = 1600,00 грн;
• у квітні:
7200,00 грн х 2/3 х 17 роб. дн. : 21 роб. дн. = 3885,71 грн.
Приклад 2. В установі, що розташована у населеному пункті зі статусом гірського, працівник працює у режимі повного робочого дня (п’ять днів на тиждень з двома вихідними у суботу та неділю). Його посадовий оклад становить 5087,00 грн. Підвищення посадового окладу згідно зі статусом населеного пункту, де розташована установа, становить 25 %. З 18 березня по 24 квітня 2020 року в установі запроваджено простій. Таким чином, на період простою припадає: за березень — 10 роб. дн., за квітень — 17 роб. дн. Норма робочих днів березня 2020 року — 21 роб. дн., квітня 2020 року — 21 роб. дн. За наказом керівника оплата за час простою здійснюється з розрахунку 2/3 посадового окладу.
Спочатку розрахуємо розмір окладу, який братиме участь в обчисленні виплати за час простою:
5087,00 грн х 1,25 = 6358,75 грн.
Тепер розраховуємо виплати за час простою:
• у березні:
6358,75 грн х 2/3 х 10 роб. дн. : 21 роб. дн. = 2018,65 грн;
• у квітні:
6358,75 грн х 2/3 х 17 роб. дн. : 21 роб. дн. = 3431,71 грн.
Приклад 3. Працівник із посадовим окладом 7600,00 грн обіймає 0,5 штатної одиниці (з відпрацюванням по 4 години 5 днів на тиждень із двома вихідними у суботу та неділю). У квітні 2020 року при нормі 21 роб. дн. не відпрацьовано 17 роб. дн. з причини простою не з вини працівника. Згідно з наказом керівника оплата за час простою становить 2/3 посадового окладу.
Розрахунок проводимо з посадового окладу працівника з урахуванням зайнятості. У прикладі зайнятість становить половину денної норми.
Розрахунок виплати за період простою:
7600,00 грн х 0,5 х 2/3 х 17 роб. дн. : 21 роб. дн. = 2050,79 грн.
Приклад 4. Працівнику встановлена відрядна оплата праці. Норма виробітку втулок за годину становить 10 шт. Відрядна розцінка за одну втулку — 4,35 грн. Не відпрацьовано через простій 120 годин.
Для обчислення оплати за час простою необхідно визначити годинну тарифну ставку. Для цього відрядну розцінку треба помножити на норму виробів за годину:
4,35 грн/шт. х 10 шт./год = 43,50 грн/год.
Маючи ці дані, розрахувати оплату простою — діло не хитре:
43,50 грн х 2/3 х 120 год = 3480,00 грн.
Приклад 5. Працівник (основне місце роботи, без інвалідності) працює у режимі повного робочого дня (п’ять днів на тиждень з двома вихідними у суботу та неділю). Його посадовий оклад становить 4456,00 грн, доплат і надбавок немає. У квітні 2020 року йому нарахований заробіток за 4 відпрацьованих робочих дні у сумі 848,76 грн (місячна норма — 21 роб. дн.), та виплата за час простою у сумі 2404,83 грн за 17 невідпрацьованих робочих днів з розрахунку 2/3 посадового окладу.
Перевіримо, чи відповідає фактичний заробіток державній гарантії щодо рівня МЗП. Рівень МЗП з урахуванням відпрацьованого часу:
4723, 00 грн х 4 роб. дн. : 21 роб. дн. = 899,62 грн.
У порівнянні бере участь тільки заробіток за відпрацьований час (848,76 грн < 899,62 грн).
Тож є необхідність донарахування до рівня МЗП. Сума донарахованого заробітку за квітень 2020 року:
899,62 - 848,76 = 50,86 (грн).
Усього буде нараховано заробітку за квітень 2020 року:
848,76 + 2404,83 + 50,86 = 3304,45 (грн).
Нараховуючи ЄСВ, бачимо, що база нарахування менша за мінімальну (3304,45 грн < 4723,00 грн). Різниця (додаткова база для нарахування ЄСВ) складає 1418,55 грн (4723 - 334,45).
Тому суму ЄСВ розраховуємо так:
(3304,45 грн х 22 %) + (1418,55 грн х 22 %) = 1039,06 грн.