Відрядження: якщо оплатити не «за правилами»?

Нагадаємо: службове відрядження — це поїздка працівника за розпорядженням керівника держоргану, підприємства (установи, організації) на певний строк для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.

Оплата праці працівників, направлених у службове відрядження, здійснюється:

• або згідно з трудовим (колективним) договором;

• або виходячи із середньоденної зарплати;

залежно від того, який із цих показників буде більше.

Детальніше про те, як правильно оплатити період відрядження, читайте у статті «Дні відрядження: оплачуємо правильно» // «ОП», 2020, № 15.

Увага! Для держслужбовців діють окремі правила — їм дні відрядження завжди оплачують як звичайні робочі дні (ч. 5 ст. 42 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII).

Повернемося до проблеми, що розглядається. Що ж загрожує роботодавцеві, якщо відрядження оплатили як звичайні робочі дні, а повинні були нарахувати середню зарплату (вона виявилася вище)? Будемо відверті: нічого хорошого.

Річ у тому, що контролери дуже люблять підтягувати виплати в меншій, ніж передбачено чинним законодавством, сумі, під порушення мінімальних гарантій у сфері оплати праці.

І тут проти роботодавців працює ст. 12 Закону про оплату праці. У ній прямо прописано, що гарантії та компенсації працівникам, направленим у службові відрядження, вважаються мінімальними державними гарантіями. Це підтверджує і свіжа судова практика, яка якраз грає на руку контролерам (постанова ВС від 22.05.2020 р. у справі № П/811/1996/17).

У цій справі інспекторами праці було встановлено, що підприємство порушило ч. 4 ст. 121 КЗпП, оплативши 4 працівникам роботу в службовому відрядженні в розмірі нижче середнього заробітку. У результаті до підприємства застосували штраф у розмірі 128 тис. грн як за порушення мінімальних гарантій в оплаті праці (станом на 2017 рік). Хоча недоплачена сума становила всього 71,16 грн.

Як бачимо, з гарантіями та компенсаціями працівникам, направленим у службові відрядження, жарти лихі. Але є й радісні новини. Цей спір виник у 2017 році і розглядався за законодавством того часу.

Наразі ж завдяки недавньому оновленню КЗпП:

• зменшено суму штрафу за недотримання мінгарантій у сфері оплати праці до 2 МЗП за кожного «скривдженого» працівника;

• закріплено правило: якщо роботодавець виправив таке порушення у строк, встановлений у приписі, то не штрафуватимуть.

Детальніше читайте у статті «Трудові» штрафи по-новому: чи стане легше роботодавцям» // «ОП», 2020, № 3.

Тому порада така: строго виконуйте вимогу ст. 121 КЗпП.

Оплачуйте дні відрядження за більшою сумою. Якщо ви помилилися — постарайтеся виправитися. Це вбереже вас від штрафних санкцій.