12.08.2021
Почнемо із заповнення дотабличної частини Податкового розрахунку. Зовнішніх сумісників на підставі пп. 2.6 та 3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.2005 р. № 286, не враховують при розрахунку показників «Облікова кількість штатних працівників» і «Середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період».
Але зовнішніх сумісників треба враховувати у показнику «Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату». Працівники, які працюють у одного роботодавця одночасно за основним трудовим договором і за внутрішнім сумісництвом, ураховуються як одна особа.
У табличній частині Податкового розрахунку інформацію про зарплатні нарахування сумісникам відображаємо за загальними правилами.
Інформація про трудові відносини із сумісниками обов’язково відображається роботодавцями в Д5 Податкового розрахунку. І, звісно, при заповненні цього додатка є деякі нюанси.
Так, у Д5 щодо сумісників (у тому числі і внутрішніх) відображаємо прийняття на роботу, звільнення, переведення та переміщення (у межах «сумісницького» трудового договору), три соціальних відпустки (у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до 3 років та з 3 до 6 років), а також окремо роботу за договором ЦПХ (у разі його укладення в період роботи за сумісництвом). Тобто всі події, які стосуються трудових відносин.
Щодо нюансів, то при заповненні інформації на сумісника зазначаємо, зокрема:
• у графі 07 (категорія особи): при прийнятті на роботу, звільненні, переміщенні, переведенні — «2», при виконанні робіт за договорами ЦПХ — «3» (а у графі 06 при цьому зазначаємо «1»), в разі зазначених вище соціальних відпусток — «4», «5», «6» відповідно до виду відпустки*;
* Про відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами внутрішньої сумісниці читайте у статті «Внутрішня сумісниця в декреті: показуємо в Податковому розрахунку» // «ОП», 2021, № 10.
• у графі 11: якщо сумісник внутрішній — «1», в усіх інших випадках (у тому числі й для зовнішнього сумісництва) — «0».
Решта граф заповнюється в загальному прядку. До речі, приклади заповнення Д5 у різних ситуаціях ми розглядали у статті «Д5 Об’єднаного звіту: приклади заповнення» // «ОП», 2021, № 14.
Зверніть увагу, у разі коли сумісник стає основним працівником або навпаки — це не є подією переведення або переміщення, це стосунки за двома різними трудовими договорами. Така ситуація оформлюється через «звільнення-прийняття» й у Д5 відображається за кожним трудовим договором окремо.
Відображення сумісників в 4ДФ також має свої особливості. І що цікаво, інформація щодо внутрішніх і зовнішніх сумісників у цьому додатку звіту зазначається по-різному.
Рядок 04. Зовнішніх сумісників потрібно враховувати в дотабличній частині 4ДФ у рядку 04 «Працювало за трудовими договорами (контрактами) (ознака 101)». А от осіб, які працюють за внутрішнім сумісництвом, у цьому рядку не враховуємо — вони увійдуть до кількості осіб у одного роботодавця як одна одиниця за основним трудовим договором.
Ознака доходу. У табличній частині рядка 06 дохід сумісника відображаємо з ознакою доходу «101» у графі 6, як і для основного працівника. При цьому дохід внутрішнього сумісника включаємо в загальну суму разом із доходом за основним місцем роботи, окремий рядок на внутрішнє сумісництво не формуємо.
Зміна трудового договору. У разі зміни трудового договору в одного роботодавця, наприклад із сумісництва на основний трудовий договір, на таку особу в 4ДФ формуємо два рядки: в одному показуємо інформацію про дохід за сумісництвом (ознака «101») і дату звільнення, а в іншому — інформацію про дохід за основним трудовим договором і дату прийняття.
Прийняття/звільнення внутрішнього сумісника. У разі прийняття на роботу або звільнення особи за внутрішнім сумісництвом, окремий рядок не формуємо і дані про прийняття або звільнення у графу 7 рядка 06 або, відповідно, 8 не вносимо. Адже в цього роботодавця особа не припиняла працювати, ба більше, весь нарахований дохід (за основним трудовим договором та за сумісництвом) такої особи з ознакою «101» відображається одним рядком.
Відомості про сумісників уключаємо до табличної частини Д1 Податкового розрахунку. При цьому заповнення граф табличної частини Д1 аналогічне до заповнення на основних працівників, але з відмінністю за показниками у деяких графах.
Графа 21. У графі 21 у рядку з відомостями про сумісника (як зовнішнього, так і внутрішнього) зазначаємо «0» (без трудової книжки). Незважаючи на останні зміни щодо діджиталізації трудових книжок і відміну їх обов’язкового паперового варіанту, принцип заповнення графи 21 Д1 залишається незмінним. Тобто у рядках з інформацією на основних працівників у графі 21 зазначаємо «1» (з трудовою книжкою), на сумісників — «0».
Графа 22. Зазвичай робота за сумісництвом — це один із різновидів неповного робочого часу. А інформацію про роботу працівника на умовах неповного робочого часу зазначаємо у графі 22, проставляючи показник «1» (ознака неповного робочого часу). Тобто, в разі встановленого неповного робочого часу суміснику, у графі 22 зазначаємо «1», повного — «0».
Нагадаємо, що для зовнішніх сумісників правило сплати ЄСВ не нижче ніж із мінзарплати не діє. Тому фактичну базу нарахування ЄСВ з мінімальною базою не порівнюємо і нараховуємо ЄСВ на фактичну базу. А от контроль максимальної бази нарахування ЄСВ за зовнішніми сумісниками треба виконувати і ЄСВ нараховувати в межах максимальної величини бази нарахування внеску. Контролюємо цей показник окремо за кожним місцем роботи при зовнішньому сумісництві.
Внутрішні сумісники. Розглянемо особливості відображення в Д1 відомостей щодо внутрішніх сумісників.
1. Інформацію про доходи, нараховані працівнику — внутрішньому суміснику, відображають окремо від доходів, нарахованих за основним місцем роботи. Тобто в Д1 на такого працівника формують окремо рядки з відомостями щодо доходів, нарахованих за основним трудовим договором, і окремо із зарплатою за сумісництвом.
2. У графі 14 кількість календарних днів трудових відносин у рядку із зарплатою внутрішнього сумісника не показуємо. Цей показник зазначаємо тільки в рядку із нарахуваннями йому за основним місцем роботи.
3. Для виконання вимоги про сплату ЄСВ з МЗП з мінзарплатою порівнюємо сукупний дохід працівника за основним місцем роботи + за внутрішнім сумісництвом. Якщо його сума за місяць виявиться меншою за МЗП, то ЄСВ сплачуємо з мінзарплати. А в Д1 на додаткову базу нарахування ЄСВ заводимо окремий рядок (з КТН 13 у графі 09), в якому в графі 21 заповнюємо зазначенням «1» — як для «основного» працівника. Тому що вимогу про сплату ЄСВ з МЗП потрібно виконувати саме за основним місцем роботи. При контролі максимальної величини бази нарахування ЄСВ також порівнюємо її із сукупним доходом працівника в одного роботодавця (основним і внутрішнім сумісництвом). У разі перевищення сукупного доходу працівника над максимальною базою ЄСВ, внесок сплачуємо з максимальної бази.
Розглянемо відображення в Об’єднаному звіті трудових відносин і нарахованого внутрішньому суміснику доходу на прикладі.
Приклад. Лисенко Євген Іванович (без інвалідності) був прийнятий на основне місце роботи на повну зайнятість звукооператором (код КП 3132) з 15.04.2021 р. Наказ від 14.04.2021 р. № 41-ос. Із 24.06.2021 р. він прийнятий до цього ж роботодавця за сумісництвом (неповна зайнятість) диск-жокеєм (код КП 3472). Наказ від 23.06.2021 р. № 58-ос. ПСП за жодним із місць роботи не користується. А 30.06.2021 р. він звільнений за угодою сторін на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП з обох місць роботи. Накази від 30.06.2021 р. № 63-ос (за основним трудовим договором) та № 64-ос (за сумісництвом). За весь цей час працівнику нараховано зарплати:
• за квітень — 3272,73 грн (ПДФО — 589,09 грн, ВЗ — 49,09 грн), ЄСВ — 720,00 грн;
• за травень — 6000,00 грн (ПДФО — 1080,00 грн, ВЗ — 90,00 грн), ЄСВ — 1320,00 грн;
• за червень — 5871,43 грн (ПДФО — 1056,86 грн, ВЗ — 88,07 грн), ЄСВ — 1320,00 грн, в тому числі 5271,43 грн — за основним місцем роботи (ЄСВ — 1159,71 грн) і 600,00 грн (ЄСВ — 132,00 грн) — за сумісництвом.
Із 7 по 14 червня (8 календарних днів) — відпустка без збереження зарплати.
Зарплата виплачена у встановлені строки.
За умовами прикладу маємо внутрішнього сумісника. Відразу нагадаємо, що на обидва прийняття на роботу роботодавець мав подати Повідомлення про прийняття на роботу до податкової.
Додаток 5. У Д5 відображаємо інформацію про прийняття на роботу та звільнення працівника за другий квартал 2021 року. Формуємо три рядки:
• у першому зазначаємо інформацію про прийняття на основне місце роботи;
• у другому — інформацію про прийняття та звільнення з роботи за сумісництвом. Це випадок, коли ці дві події показуємо в одному рядку, оскільки вони припадають на один місяць;
• у третьому — інформацію про звільнення з основного місця роботи.
На рис. 1 зображено заповнення відомостей на цього працівника в Д5 за 2 квартал 2021 року.
Рис. 1. Фрагмент Д5: прийняття/звільнення внутрішнього сумісника
Додаток 4. У 4ДФ дохід червня 2021 року за основним трудовим договором і за внутрішнім сумісництвом показуємо загальною сумою. Також дату прийняття і звільнення у 4ДФ за умов наведеного прикладу в одного роботодавця показуємо тільки за основним трудовим договором — відповідно у квітні (прийняття — 15.04.2021 р.) та у червні (звільнення — 30.06.2021 р.).
На рис. 2 зображено заповнення відомостей на працівника в 4ДФ за 2 квартал 2021 року.
Рис. 2. Зарплата за основним місцем роботи і внутрішнім сумісництвом у 4ДФ
Додаток 1. У Д1 за 2 квартал 2021 року відомості щодо доходів працівника за основним місцем роботи і за сумісництвом у червні 2021 року показуємо в окремих рядках.
Зазначаємо інформацію про відпустку без збереження зарплати у червні за основним місцем роботи: до графи 13 вносимо 8 календарних днів відпустки.
Виконуємо контроль щодо нарахування ЄСВ з МЗП:
• у квітні (місяці прийняття) це правило не діє, оскільки повного календарного місяця трудових відносин немає (п.п. 6 п. 2 розділу III Інструкції № 449*);
* Інструкція про порядок нарахування і сплати ЄСВ, затверджена наказом Мінфіну від 20.04.2015 р. № 449.
• у травні фактична база нарахування ЄСВ вписується в граничний мінімальний розмір бази нарахування;
• у червні (місяці звільнення) це правило треба виконати, оскільки працівник весь місяць перебував у трудових відносинах з роботодавцем і звільняється в останній день місяця. Тут порівнювати з МЗП доведеться загальний дохід за основним місцем роботи і внутрішнім сумісництвом. У результаті фактична база нарахування ЄСВ 5871,43 грн (5271,43 грн — за основним місцем роботи і 600,00 грн — за сумісництвом) виявилася меншою за МЗП на 128,57 грн (6000,00 - 5871,43). Тому ЄСВ нараховуємо з МЗП, а у Д1 показуємо додаткову базу нарахування ЄСВ (128,57 грн) і нарахований на неї внесок (28,29 грн).
Як відомості на працівника — внутрішнього сумісника показати в Д1, зображено на рис. 3.
Рис. 3. Зарплата за основним місцем роботи і внутрішнім сумісництвом у Д1