Надбавка за вислугу років медичним працівникам

На сьогодні в нас існують державні заклади охорони здоров’я (ЗОЗ), які повністю фінансуються з бюджету, та медзаклади, які після автономізації набули статусу комунальних некомерційних підприємств (КНП) з розширеними правами господарювання. Державні ЗОЗ зобов’язані керуватися бюджетним законодавством, визначеним КМУ щодо встановлення «вислужної» надбавки своїм працівникам. А КНП у питанні оплати праці більш незалежні і можуть як прямо орієнтуватись на «бюджетну нормативку», так і розширити її. Наприклад, надбавку за вислугу років встановити у більших розмірах, ніж зазначено Порядком № 1418.

У цій статті розглянемо обов’язкові для державних медзакладів правила, розміри і нюанси встановлення «вислужної» надбавки.

Кому виплачується

Виплата «вислужної» надбавки медичним та фармацевтичним працівникам урегульована Порядком № 1418¹. Відповідно до вимог цього документа його дія поширюється на медичних та фармацевтичних працівників:

¹ Порядок виплати надбавки за вислугу років медичним та фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів охорони здоров’я, затверджений постановою КМУ від 29.12.2009 р. № 1418.

• які працюють на посадах, зазначених у п. 3 Порядку № 1418. Це, зокрема, керівний медперсонал, лікарі усіх спеціальностей, професіонали з вищою немедичною освітою, що допущені до медичної діяльності в ЗОЗ, керівний фармперсонал, провізори усіх спеціальностей, фахівці з базовою вищою та неповною вищою медичною і фармацевтичною освітою усіх спеціальностей та помічники ентомолога. Номенклатуру спеціальностей професіоналів з вищою немедичною освітою, які працюють у системі охорони здоров’я, затверджено наказом № 588². Номенклатуру спеціальностей фахівців з базовою вищою та неповною вищою медичною освітою затверджено наказом № 742³ (згідно з Класифікатором професій (ДК 003:2010) і Довідником № 117⁴, до них належать професії, які вимагають від працівника кваліфікації за дипломом про вищу освіту, що відповідає рівню молодшого спеціаліста, бакалавра або спеціаліста, який проходить післядипломну підготовку (стажування або інтернатуру));

² Наказ МОЗ «Про атестацію професіоналів з вищою немедичною освітою, які працюють в системі охорони здоров’я» від 12.08.2009 р. № 588.

³ Наказ МОЗ «Про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою» від 23.11.2007 р. № 742.

⁴ Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 78. Охорона здоров’я), затверджений наказом МОЗ від 29.03.2002 р. № 117.

• будь-яких державних та комунальних установ, закладів, організацій незалежно від підпорядкування. Перелік ЗОЗ затверджено наказом № 385⁵;

⁵ Наказ МОЗ «Про затвердження переліків закладів охорони здоров’я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров’я» від 28.10.2002 р. № 385.

• оплата праці яких здійснюється відповідно до Умов № 308/519⁶.

⁶ Умови оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затверджені спільним наказом МОЗ та Мінсоцполітики від 05.10.2005 р. № 308/519.

До зазначених категорій також належать медпрацівники державних і комунальних закладів освіти, установ соціального захисту населення та закладів охорони здоров’я, підпорядкованих іншим органам державної влади. Але обов’язковою умовою для них є те, що оплата праці таких працівників повинна здійснюватися відповідно до Умов № 308/519 (ср. ).

Порядок виплати

Надбавка за вислугу років:

• обчислюється виходячи з посадового окладу (з підвищеннями) працівника без урахування інших надбавок і доплат (п. 6 Порядку № 1418);

• виплачується щомісяця за фактично відпрацьований час за основним місцем роботи та за сумісництвом (п. 7 Порядку № 1418);

• обчислюється виходячи з посадового окладу за основною посадою (місцем роботи), у разі коли працівник тимчасово заміщує відсутнього працівника (п. 8 Порядку № 1418);

• установлюється або змінюється за розміром з початку місяця, що настає за місяцем роботи, в якому виникло таке право (п. 9 Порядку № 1418). Відповідно до п. 2 Порядку № 1418 «вислужна» надбавка установлюється медичним та фармацевтичним працівникам державних і комунальних ЗОЗ залежно від стажу роботи у відсотках до посадового окладу. Відсоткові розміри надбавки наведено у таблиці нижче.

Розмір «вислужної» надбавки

«Надбавочний» стаж

Відповідно до п. 4 Порядку № 1418 до стажу роботи, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років, включаються:

1) час роботи, зокрема, у державних та комунальних закладах охорони здоров’я України, СРСР і союзних республік СРСР на посадах, визначених у п. 3 Порядку № 1418. До таких посад належать:

• керівники закладів охорони здоров’я, їх заступники з числа лікарів;

• заступники головного лікаря з медсестринства;

• керівники структурних підрозділів з числа лікарів, провізорів і фармацевтів;

• головні медичні сестри;

• лікарі усіх спеціальностей;

• професіонали з вищою немедичною освітою, що допущені до медичної діяльності в закладах охорони здоров’я, керівники фармацевтичних (аптечних) закладів, їх заступники;

• фахівці з базовою вищою та неповною вищою медичною і фармацевтичною освітою усіх спеціальностей та помічники ентомолога;

2) час, відведений на підвищення кваліфікації з відривом від роботи, якщо працівник до і після направлення на підвищення кваліфікації працював на посадах, визначених у п. 3 Порядку № 1418;

3) час навчання у клінічній ординатурі;

4) час строкової військової служби, якщо працівник до призову на військову службу працював на посадах, визначених у п. 3 Порядку № 1418, і протягом трьох місяців після звільнення з військової служби був прийнятий на роботу на одну із зазначених посад у державному або комунальному ЗОЗ;

5) час військової служби, служби в органах і підрозділах цивільного захисту, служби у Держспецзв’язку, служби у підрозділах Держспецтрансслужби, служби осіб рядового і начальницького складу на зазначених у п. 3 Порядку № 1418 посадах у Збройних Силах, інших військових формуваннях та правоохоронних органах України і колишнього СРСР;

6) час відпустки для догляду за дитиною до 3 років, від 3 до 6 років (за медвисновком), до 16 років (якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу);

7) час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та зарплата.