26.01.2023
Для того, щоб розрахувати суму компенсації за невикористану відпустку при звільненні, треба знати кількість днів відпустки, що підлягає компенсації, та середньоденну зарплату. Зосередимося на останній.
Механізм обчислення середньоденної зарплати при розрахунку відпускної компенсації (відпускних) прописаний у Порядку № 100*.
* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100.
Формульно розрахунок відпускної середньоденної зарплати виглядає так:
СЗП = ЗПрп : (КДрп - СДрп - НДрп),
де СЗП — середньоденна зарплата;
ЗПрп — зарплата, нарахована у розрахунковому періоді;
КДрп — кількість календарних днів у розрахунковому періоді;
СДрп — святкові і неробочі дні у розрахунковому періоді;
НДрп — календарні дні, невідпрацьовані з поважних причин.
Розрахунковим періодом для обчислення відпускної середньоденної зарплати в загальному випадку є 12 місяців, що передують місяцю нарахування і виплати відпускної компенсації.
Показник ЗПрп. У ньому враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у п. 4 Порядку № 100. При цьому суми нарахованої заробітної плати, крім премій (у тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані.
Окремої уваги приділено врахуванню премій. Про механізм їх урахування ви можете прочитати у статті «Премії при розрахунку середньої за Порядком № 100: квітневі зміни» // «Оплата праці», 2022, № 10. Практичний приклад врахування квартальних премій у розрахунку відпускних ви можете побачити у статті «Квартальна премія у розрахунку відпускних» // «Оплата праці», 2023, № 1 (ср. ).
Також при розрахунку відпускної середньоденної зарплати включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службового відрядження, вимушеного прогулу тощо), та допомога по тимчасовій непрацездатності. Сюди також можна віднести виплати за час простою, оплаченого за середнім заробітком.
Не включаються у розрахунок виплати разового характеру (виплати, пов’язані зі святковими та ювілейними датами, днем народження, премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, виплати за виконання окремих доручень, які не входять у обов’язки працівника, матеріальна допомога, компенсація за невикористану відпустку різного роду тощо). Також не включаються до розрахунку виплати за період, який виключається з розрахунку. Це, наприклад, виплати за період простою, оплаченого з розрахунку 2/3 окладу.
Показник КДрп. Він ні в кого не викликає запитань. Бо тут просто враховуємо усі календарні дні, які припали на розрахунковий період. Проте нагадаємо, що у 2022 і 2023 календарних роках маємо по 365 календарних днів. Тому якщо розрахунковий період складає 12 календарних місяців, що передують місяцю звільнення, то кількість календарних днів за розрахунковий період треба брати саме 365.
Показник СДрп. Підходимо до наболілого. Святкові і неробочі дні визначені у ст. 73 КЗпП. І їх треба виключати із розрахункового періоду. Проте починаючи з 24 березня 2022 року у період дії воєнного стану не застосовуються норми ст. 73 КЗпП. Кажучи простіше, свята відмінені до припинення воєнного стану.
Тому у 2022 календарному році ми мали тільки 3 святкові і неробочі дні (1 і 7 січня та 8 березня). Наприклад, якщо в розрахунковий період січень — грудень 2022 року, то виключити ми маємо тільки 3 святкові і неробочі дні.
Наступному показнику НДрп присвятимо цілий розділ. Бо він наразі викликає більшість запитань.
Відповідно до абз. 6 п. 2 Порядку № 100 з розрахункового періоду виключаємо такі періоди.
1. Виключаємо час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково.
Тож якщо працівник перебував у відпустці без збереження зарплати на підставі ст. 25 або 26 Закону про відпустки* або у неоплачуваній відпустці для ВПО і працівників за кордоном на підставі ч. 4 ст. 12 Закону № 2136**, то ці періоди сміливо виключаємо з розрахунку. Адже відсутнім працівник був згідно із законодавством.
* Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР.
** Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX.
Також виключайте з розрахунку час, коли працівник боронив Батьківщину (мобілізований, призваний, за контрактом тощо) і цей час був неоплачений або оплачений за рішенням роботодавця частково, тобто нижче середнього заробітку після 19.07.2022. А от час воєнної служби до 19.07.2022 залишається в розрахунку, оскільки він оплачувався в обов’язковому порядку виходячи із середньої зарплати, тобто не частково. До речі, на більшість питань, «включати чи не включати» різні періоди у розрахунок середньої зарплати, ви можете швидко знайти відповідь у матеріалі «Відпускний стаж VS розрахунковий період для середньої».
Період призупинення дії трудового договору під час війни припадає на розрахунковий період — виключаємо, бо таке призупинення врегульовано законодавством. Але у випадку, коли працівник був відсутній з нез’ясованих причин або для роботодавця вони зрозумілі і працівник, наприклад, пояснив, що ховався від обстрілів, а роботодавець визнав цю причину поважною, то такі випадки не підпадають під вислів «згідно із законодавством». Тому виключати період відсутності працівника в такій ситуації немає підстав.
2. Виключаємо час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану. Тобто якщо підприємство нараховувало зарплату працівникам, але внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану не має доступу до цих відомостей, то при розрахунку середньої зарплати за Порядком № 100 виключаємо час, за який такі відомості відсутні. А коли у роботодавця є доступ, але просто невідомо, де був працівник (нез’ясовані причини відсутності), то виключити з розрахунку цей період на законних підставах не можемо.