23.03.2023

Матдопомога спеціалісту ОМС: як обчислювати після простою?

Головний спеціаліст селищної ради написав 09.03.2023 заяву з проханням надати йому матдопомогу для вирішення соціально-побутових питань. Голова ради погодив таку виплату у розмірі середньомісячної зарплати. З 01.09.2022 по 28.02.2023 працівник перебував у простої з оплатою у розмірі 2/3 окладу. Як визначити розмір матдопомоги?

Підстави для виплати матдопомоги

Головний спеціаліст органу місцевого самоврядування (далі — ОМС) є посадовою особою. Виплата матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань для зазначеної категорії працівників передбачена п.п. 3 п. 2 постанови № 268*.

* Постанова КМУ «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09.03.2006 № 268.

Така матдопомога надається:

1) за заявою працівника, у якій він зазначає обставини для її надання (скрутне матеріальне становище, необхідність лікування, сімейні обставини тощо);

2) у розмірі, що не перевищує середньомісячної зарплати (нижню межу для її виплати на нормативному рівні не встановлено);

3) один раз на календарний рік (якщо працівник протягом календарного року отримав допомогу на соцпобут у розмірі, меншому за середньомісячну зарплату, то вдруге на таку допомогу в цьому році він не має права);

4) у межах затвердженого фонду оплати праці.

Майте на увазі: на відміну від допомоги на оздоровлення, матдопомога на соцпобут не є обов’язковою. Право приймати рішення про її надання працівникам надано керівнику відповідного ОМС. Він приймає таке рішення виходячи з обставин, викладених у заяві працівника (див. лист Мінсоцполітики від 16.10.2009 № 620/13/84-09).

Детальніше про порядок надання матдопомоги на вирішення соціально-побутових питань працівникам ОМС читайте у статті «Допомога на соцпобут в ОМС» // «Оплата праці», 2021, № 18 (ср. ).

Обчислюємо середню

Якщо рішення про надання матдопомоги у розмірі середньої прийнято, то варто знати, як правильно обчислити її розмір. Для цього слід звернутись до Порядку № 100*.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100.

Середньомісячну зарплату обчислюють множенням середньоденного заробітку на середньомісячну кількість робочих днів у розрахунковому періоді (абз. 3 п. 8 Порядку № 100).

Для того щоб визначити середньоденний заробіток, потрібно зарплату за фактично відпрацьовані в розрахунковому періоді робочі дні поділити на число відпрацьованих робочих днів у цьому періоді. При цьому до розрахунку включаються тільки ті виплати, які безпосередньо пов’язані із відпрацьованим часом: оклад, надбавки, виробничі премії та винагороди, що не мають разового характеру.

Середньомісячне число робочих днів розраховують діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два місяці згідно з графіком роботи установи.

Розрахунковим періодом для визначення суми матдопомоги у розмірі середньої є останні 2 календарних місяці, що передують місяцю, в якому відбулася подія, що стала причиною для надання такої виплати (абз. 3 п. 2 Порядку № 100).

ВАЖЛИВО!

Подією, від якої слід відштовхуватися при визначенні розрахункового періоду, є дата видання наказу (розпорядження) керівником ОМС про виплату матдопомоги на соцпобут (див. лист Мінсоцполітики від 12.09.2016 № 1290/13/84-16).

У запитанні зазначено, що голова селищної ради погодив надання матдопомоги працівнику, хоча і не зрозуміло, у який спосіб. Утім малоймовірно, що видання відповідного розпорядження змусить себе довго чекати. Тож розрахунковим періодом для обчислення середньої має бути січень-лютий 2023 року.

Але протягом цього періоду працівник не працював. Мало того, за останні 6 місяців перед наданням матдопомоги (з вересня 2022 по лютий 2023 року) він не відпрацював жодного дня, адже перебував у простої. При цьому «простійні» виплати не беруть участі у розрахунку середньоденної зарплати, адже вони не пов’язані з відпрацьованим часом. Тож як бути?

У такому разі:

— розрахунок проводимо виходячи зі встановленого працівнику в трудовому договорі посадового окладу або розміру МЗП, визначеного на час розрахунку (залежно від того, який показник вище);

— за розрахунковий період приймаємо умовний період — два календарні місяці, що передують місяцю надання допомоги на соцпобут (абз. 2 п. 8 Порядку № 100).

Розглянемо приклад за умовами запитання.

Приклад. Головному спеціалісту селищної ради у березні 2023 року має бути виплачена допомога на соцпобут у розмірі середньомісячної зарплати. Припустимо, що оклад працівника становить 5100 грн (додатки 50 та 51 до постанови № 268).

Оклад працівника не перевищує розміру МЗП, діючого у березні 2023 року (5100 < 6700), тож розрахунок проводимо виходячи з мінзарплати.

Розрахунковою виплатою буде:

6700 х 2 = 13400 (грн).

Кількість робочих днів в умовному розрахунковому періоді (січень — лютий 2023 року) становить:

22 + 20 = 42 (роб. дн.),

де 22 — кількість робочих днів у січні 2023 року згідно з графіком роботи ОМС;

20 — кількість робочих днів у лютому 2023 року згідно з графіком роботи ОМС.

Середньомісячна кількість робочих днів становить:

42 : 2 = 21 (роб. дн.).

Сума допомоги на оздоровлення дорівнює:

13400 : 42 х 21 = 6700 (грн).

Висновки

  • Матдопомога на соцпобут не є обов’язковою і надається за рішенням керівника ОМС.
  • Розрахунковий період для обчислення середньої зарплати — два попередні місяці.
  • Точкою відліку для обчислення середньої є дата видання наказу (розпорядження) керівника про надання допомоги.
  • Оплата за час простою не бере участі у розрахунку середньої для виплати матдопомоги.