23.03.2023
Право на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності виникає у застрахованої особи з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом (ч. 1 ст. 12 Закону про соцстрахування*).
* Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV.
Отже, під час перебування у трудових відносинах працівник має право на матзабезпечення у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.
А тепер розглянемо умови, при яких лікарняний підлягає оплаті.
Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання тимчасової непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві… (п. 1 ч. 1 ст. 15 Закону про соцстрахування).
Випадки, коли у наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі відмовляють, передбачені ст. 16 Закону про соцстрахування. До них належать, зокрема, періоди хвороби, яка почалася і дні якої припадають на період відпустки без збереження заробітної плати, творчої відпустки, додаткової відпустки у зв’язку з навчанням, періоди хвороби за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи, , що сталася внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних із таким сп’янінням тощо.
Також відсутні підстави для оплати лікарняного, коли немає втрати заробітку. Вони не прописані прямо в Законі про соцстрахування, але щодо їх неоплати маємо офіційні роз’яснення. До них, зокрема, належать:
— хвороба під час призупинення дії трудового договору (роз’яснення ФСС);
— хвороба у період простою, якщо працівник не зобов’язаний перебувати на робочому місці (лист Мінсоцполітики від 05.07.2022 № 2063/0/290-22/45).
Як бачимо, прогул, що передує хворобі, не є підставою для відмови у виплаті лікарняних працівнику.
Працівник не зник, причина його відсутності на роботі перед лікарняним з’ясована, визнана неповажною і кваліфікована як прогул (оформлений належним чином). Проте якщо працівника ще не встигли звільнити, то лікарняні треба оплатити у цьому випадку на загальних підставах. Для звичайного лікарняного перші п’ять днів оплачує роботодавець, а починаючи із шостого дня хвороби — ПФУ. Про те, як вплине факт прогулу на розрахунок лікарняної середньої, ми розкажемо в наступній статті «Лікарняна» середня новачка: робочі дні — прогул — хвороба» цього випуску.