23.03.2023
* Див. статтю цього випуску «Прогул і хвороба: доля лікарняних».
Механізм обчислення лікарняних врегульований Порядком № 1266*.
За загальною формулою суму лікарняних знаходимо множенням денної виплати на кількість днів хвороби. Розмір денної виплати встановлюється у відсотках до середньоденної зарплати залежно від страхового стажу.
Для розрахунку середньоденної зарплати нам треба визначити наступні показники:
а) розрахунковий період;
б) кількість календарних днів, не відпрацьованих у ньому через поважні причини;
в) нараховану суму зарплати у розрахунковому періоді, з якої справляється ЄСВ.
У ситуації, що розглядаємо, маємо справу із працівником-новачком, який не відпрацював у роботодавця і місяця, проте вже встиг прогуляти. Розглянемо це на прикладі.
Приклад. Працівник прийнятий на роботу 08.02.2023, відпрацював 5 робочих днів. З 15 по 17 лютого (3 календарних дні) перебував у відпустці без збереження зарплати. 20 лютого не з’явився на роботу (день прогулу). А з 21 по 28 лютого 2023 року перебував на лікарняному (е-лікарняний). За 5 відпрацьованих днів лютого йому нарахована зарплата у сумі 3700 грн. За останні 7 місяців офіційно ніде не працював, загальний страховий стаж 3 роки.
Для розрахунку середньоденної зарплати спочатку треба визначити розрахунковий період.
Який розрахунковий період буде у випадку, що розглядається, для працівника-новачка, вказує п. 27 Порядку № 1266.
УВАГА!
Якщо працівник перебував у трудових відносинах менше ніж календарний місяць за останнім основним місцем роботи, то розрахунковим періодом буде фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку.
Зауважте, у розрахунку лікарняної середньої братимуть участь фактичні календарні дні перебування працівника у трудових відносинах перед днем настання хвороби.
Виходячи з даних прикладу, розрахунковим періодом буде час з 8 по 20 лютого 2023 року. Тобто 13 календарних днів.
Йдемо далі. З розрахункового періоду маємо виключити дні, не відпрацьовані з поважних причин. Вичерпаний перелік поважних причин наведений у п. 3 Порядку № 1266.
У нашій ситуації маємо виключити 3 календарних дні. Це час перебування працівника у відпустці без збереження зарплати (з 15 по 17 лютого). Зверніть увагу, день прогулу 20 лютого залишаємо у розрахунку.
Таким чином, кількість календарних днів у розрахунковому періоді становитиме:
13 - 3 = 10.
Розрахуємо середньоденну зарплату шляхом ділення нарахованої у розрахунковому періоді зарплати на кількість календарних днів цього періоду:
3700,00 : 10 = 370,00 (грн).
Далі обчислимо денну зарплату відповідно до загального страхового стажу.
Денна виплата визначається у відсотках від середньої зарплати. Для страхового стажу від 3 до 5 років такий показник становить 60 %.
За умовами наведеного прикладу загальний страховий стаж працівника становить 3 роки. Тоді денну виплату розраховуємо шляхом множення середньоденної зарплати на 60 %.
Розрахуємо денну виплату:
370,00 х 60 % = 222,00 (грн).
Наступним кроком розрахунку буде застосування спеціального обмеження.
Якщо протягом останніх 12 місяців перед настанням страхового випадку працівник мав страховий стаж менше 6 місяців, то лікарняні нараховуються з урахуванням обмежень. А саме, виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачується ЄСВ, але в розрахунку на місяць не вище за розмір МЗП, установлений законом у місяці настання страхового випадку (п. 29 Порядку № 1266).
Розраховується цей обмежуючий показник так:
6700 : 30,44 = 220,11 (грн),
де 30,44 — середньомісячна кількість календарних днів. Його використовуємо відповідно до п. 5 Порядку № 1266.
До речі, дізнатися про розміри обмежуючих показників для лікарняних і декретних для основних працівників у 2023 році ви можете у статті «Довідник зарплатних показників — 2023» // «Оплата праці», 2023, № 1.
За умовами наведеного прикладу працівник до прийняття на роботу до останнього роботодавця 7 місяців ніде не працював. Відповідно страховий стаж у нього менше 6 місяців протягом останніх 12-ти. Проте це має бути підтверджено документально.
Для цього можна використовувати дані про страховий стаж, зазначений у формі ОК-5. Її може надати роботодавцю сам працівник. Крім того, в загальному випадку роботодавець може використовувати дані про страховий стаж, зазначений у додатку 9 до Положення, затвердженого постановою правління ПФУ від 18.06.2014 № 10-1. Ці дані він сам може замовити на порталі ПФУ на своїх працівників, на яких вже подавався Об’єднаний звіт.
Повернемося до умов прикладу. Оскільки страховий стаж у працівника протягом останніх 12 місяців менший за 6 місяців, треба застосовувати спеціальне обмеження.
Порівняємо суму денної виплати (222,00 грн) із сумою обмежуючого показника (220,11 грн). Зверніть увагу, що з обмежуючим показником треба порівнювати саме суму денної виплати (тобто середньоденну зарплату з урахуванням процента оплати лікарняного), а не середньоденну зарплату.
У результаті порівняння сума денної виплати виявилася більшою за суму обмеження. Тоді маємо брати до розрахунку обмежуючий показник 220,11 грн.
Врешті-решт маємо всі показники для розрахунку лікарняних. Перші п’ять днів оплачує роботодавець, а починаючи з шостого дня допомогу надає ПФУ.
Обчислимо лікарняні за перші п’ять днів хвороби (з 21 по 25 лютого), які виплачує роботодавець:
220,11 х 5 = 1100,55 (грн).
Обчислимо суму допомоги за 3 дні хвороби за рахунок ПФУ (з 26 по 28 лютого):
220,11 х 3 = 660,33 (грн).