26.12.2024
* Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV.
Перша, найголовніша та найочікуваніша зміна, передбачена законопроєктом № 10017, — абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону про соцстрахування буде викладено у новій редакції.
Нарешті в цій нормі буде зазначено, що
допомога по тимчасовій непрацездатності, допомога по вагітності та пологах надається застрахованим особам за основним місцем роботи ТА за місцем роботи за сумісництвом
А отже, вдопомога по тимчасовій непрацездатності та декретні сумісникам надаватимуться як за основним місцем роботи, так і за місцем роботи за сумісництвом (як це було до 01.01.2023).
Нагадаємо, що з 01.01.2023 законодавці обмежили сумісникам можливість отримувати лікарняні від ПФУ та декретні за кількома місцями роботи. У зв’язку із змінами, внесеними в Закон про соцстрахування, застраховані особи зараз можуть отримати допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу по вагітності та пологах або за основним місцем роботи, АБО за місцем роботи за сумісництвом.
Причому, за роз’ясненнями ПФУ, першочергово реалізувати право на допомогу по тимчасовій непрацездатності та допомогу по вагітності та пологам застраховані особи мають за основним місцем роботи.
І тільки коли отримати лікарняні / декретні за основним місцем роботи застрахована особа не може, вона отримує право зробити це за сумісництвом. Для цьоготака особа має надати роботодавцю, в якого працює за сумісництвом, вмотивоване рішення страхувальника або уповноважених ним осіб про відмову в призначенні страхової виплати за основним місцем роботи.
Такий стан речей викликає здивування. Адже незважаючи на те, що Закон про соцстрахування передбачає виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності / декретних сумісникам лише за одним місцем роботи, у кабмінівських підзаконних актах йдеться про інше. Так:
— п. 2 Порядку № 440* досі передбачає оплату днів тимчасової непрацездатності застрахованої особи (за рахунок роботодавця) за основним місцем роботи ТА за місцем роботи за сумісництвом;
— у п. 30 Порядку № 1266** йдеться про призначення лікарняних / декретних страхувальниками окремо за основним місцем роботи, за сумісництвом ТА за місцем (місцями) провадження іншого виду (видів) діяльності застрахованої особи.
Ба більше, ЄСВ (частиною якого є внесок на страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності) нараховується на зарплату працівників як за основним місцем роботи, так і за місцем роботи за сумісництвом.
Через це виходить дуже цікава ситуація. Отримавши від працівника лікарняний лист, страхувальник або уповноважені ним особи за сумісництвом повинні:
— з одного боку — прийняти рішення щодо оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності такого працівника за рахунок роботодавця (якщо не було підстав для відмови в призначенні таких виплат). Адже цього вимагає Порядок № 440;
— з іншого — відмовити в призначенні лікарняних за рахунок ПФУ / декретних суміснику на підставі абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону про соцстрахування. І тільки в тому разі коли працівник надасть повідомлення про відмову в призначенні допомоги з основного місця роботи, призначити допомогу по тимчасовій непрацездатності.
На щастя, законопроєктом № 10017 ця ситація буде нарешті виправлена. Роботодавці зможуть призначати лікарняні від ПФУ та декретні працівникам-сумісникам нарівні з основними працівниками.
Проте зверніть увагу! Законопроєкт № 10017 лише прийнятий ВРУ. До того, як він набере чинності, ще повинно пройти багато часу.
Так, у розділі «Прикінцеві та перехідні положення» цього документа зазначено, що
«цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування»
Тому поки (до набрання чинності відповідними змінами в Закон про соцстрахування) працюємо за старими правилами щодо нарахування та виплати лікарняних та декретних. Коли нові правила запрацюють і якс амо за ними працювати — ми обов’язково попередимо вас та розкажемо у наших статтях.
Законопроєктом № 10017 також планується уточнити умови та порядок призначення страхових виплат для осіб, які стали жертвами нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Зараз пояснимо чому.
Через те, що з 01.01.2023 сумісники втратили право отримувати лікарняні / декретні і за основним місцем роботи, і за сумісництвом, постійно виникало запитання — чи не втратять такі працівники право отримувати допомогу по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку за кількома місцями роботи?
Не знайшовши відповіді на це запитання у Законі про соцстрахування, ми навіть направляли до ПФУ відповідний запит, на що отримали таку відповідь. У своєму листі від 18.06.2024 № 24884-33720/К-03/8-2800/24 пенсійники заявили, що «нещасні» лікарняні виплачується застрахованим особам за основним місцем роботи ТА за сумісництвом*.
* Див. статтю «Лікарняний унаслідок нещасного випадку: як оплатити суміснику» // «Оплата праці», 2024, № 16.
Мабуть, для того щоб у страхувальників більше не виникало таких запитань, законодавці вирішили підкоригувати ч. 3 ст. 36 Закону про соцстрахування законопроєктом № 10017.
Тепер у цій нормі буде зазначено, що:
у разі перебування потерпілого у трудових відносинах із іншими страхувальниками (за місцями роботи, іншими ніж місце роботи, на якому настав страховий випадок) допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується відповідно до розд. IV Закону про соцстрахування
Тобто в тому ж порядку, що і звичайні лікарняні.
Враховуючи те, що завдяки законопроєкту № 10017 лікарняні / декретні виплачуватимуться як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом (див. вище), то і допомогу по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку роботодавці виплачуватимуть за всіма місцями роботи застрахованої особи.
Причому в загальному порядку, а саме:
— у розмірі 100 % середньої зарплати (тобто незалежно від загального страхового стажу працівника);
— за перші 17 днів тимчасової непрацездатності — за рахунок роботодавця, з 18-го дня — за рахунок ПФУ.
Страхові виплати у разі форс-мажору. Також законопроєктом № 10017 буде уточнено абз. 5 ч. 1 ст. 22 Закону про соцстрахування. Ця норма визначає порядок здійснення страхових виплат працівникам у разі, якщо роботодавець (страхувальник) не виконав обов’язків щодо нарахування та здійснення страхових виплат таким особам.
Зверніть увагу, що після внесення змін страхові виплати таким особам здійснюватиме територіальний орган ПФУ за місцем проживання / перебування застрахованої особи в таких випадках:
— якщо немає можливості встановити місцезнаходження страхувальника;
— якщо страхувальник не зміг нарахувати та виплатити працівнику страхові виплати внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного чи надзвичайного стану (!).
Але таку інформацію ще доведеться підтвердити даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування. А ось надавати акти перевірки Держпраці вже не потрібно (вказана норма більше цього не вимагає).
Для того, щоб отримати страхові виплати в зазначених вище випадках, застрахована особа має подати заяву до відповідного органу ПФУ в паперовій або електронній формі.
Страхові виплати для ВПО. Тут треба звернути увагу на 2 нововведення, передбачені законопроєктом № 10017.
1. Окремий порядок здійснення страхових виплат для ВПО.
У п. 9 розд. VІ Закону про соцстрахування планується зазначити про те, що особливості здійснення страхових виплат ВПО та застрахованим особам, що перебувають за кордоном, які мають право на страхові виплати, визначатимуться Кабміном. А отже, невдовзі слід очікувати відповідний документ від КМУ.
2. Призначення страхових виплат органами ПФУ.
У ч. 11 ст. 7 Закону про ВПО* планується передбачити, що право на отримання страхових виплат і соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і від нещасного випадку мають:
— як ВПО з тимчасово окупованої території;
— так і ВПО з територій, на яких ведуться (велися) бойові дії;
— а також особи, у яких внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, знищене або пошкоджене (до ступеня, непридатного для проживання) жиле приміщення.
* Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII.
Такі страхові виплати призначатимуться:
— за наявності необхідних документів, що підтверджують право на такі виплати;
— у разі їх відсутності — на підставі отриманих шляхом електронної інформаційної взаємодії між інформаційно-комунікаційними системами органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій відомостей.
Увага!
У разі відсутності необхідних відомостей страхові виплати призначатимуться у мінімальному розмірі, встановленому правлінням ПФУ
Якщо після цього до ПФУ надійдуть документи, що підтверджують право застрахованої особи на отримання виплат, їх сума буде перерахована.