Загальний порядок оплати
Відповідно до Закону про соцстрахування* нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання є страховим випадком. А раз так, то працівник, постраждалий внаслідок нещасного випадку, має повне право на отримання страхових виплат. Зокрема, й допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві.
* Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV.
Зауважте, що підставами для виплати такої допомоги є (п. 1 розд. IV Порядку № 4-1*):
— листок непрацездатності з відповідною причиною тимчасової непрацездатності («11» або «12» — для електронного, «2» або «4» — для паперового);
— акт розслідування (спецрозслідування) нещасного випадку (за формою Н-1/П) або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) (за формою П-4) (ч. 3 ст. 30 Закону про соцстрахування).
Зверніть увагу, протокол (рішення, наказ, розпорядження) про призначення страхових виплат складати не потрібно. Це не передбачено ані Законом про соцстрахування, ані Порядком № 4-1.
На підставі вказаних документів працівнику виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності (ч. 3 ст. 36 Закону про соцстрахування, п. 1 розд. IV Порядку № 4-1):
— у розмірі 100 % середньої зарплати (тобто незалежно від загального страхового стажу працівника);
— за перші 17 днів тимчасової непрацездатності — за рахунок роботодавця, з 18 дня — за рахунок ПФУ.
А ось якщо за результатами розслідування було складено акт за формою Н-1/НП (нещасний випадок або захворювання, не пов’язані з виробництвом), допомога по тимчасовій непрацездатності оплачується в загальному порядку (перші 5 днів — за рахунок роботодавця, починаючи з 6-го дня — за рахунок ПФУ).
Зверніть увагу! Законодавством не передбачено, що обов’язок із виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності за «нещасним» лікарняним покладається виключно на того роботодавця, під час роботи у якого стався нещасний випадок (профзахворювання) із працівником.
Тому побачивши у своєму кабінеті страхувальника е-лікарняний з відповідною «нещасною» причиною непрацездатності (або отримавши відповідний паперовий лікарняний від працівника), роботодавець має оплатити перші 17 днів непрацездатності працівника за свій рахунок. Навіть якщо нещасний випадок на виробництві / профзахворювання сталися із таким працівником під час виконання ним трудових обов’язків у попереднього роботодавця (листи ПФУ від 15.06.2023 № 2800-030402-8/3305 та від 06.06.2023 № 2800-030402-8/309605).
А як повинні оплачувати «нещасні» лікарняні роботодавці за сумісництвом?
Дії роботодавця за сумісництвом
Всі ми пам’ятаємо, що 1 січня 2023 року Закон про соцстрахування було викладено у новій редакції. Через що сумісники втратили право отримувати допомогу по тимчасовій непрацездатності одночасно і за основним місцем роботи, і за сумісництвом.
А як щодо допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання? Чи можуть працівники й надалі отримувати таку допомогу як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом?
На жаль, ані у розд. V Закону про соцстрахування, ані у розд. IV Порядку № 4-1 немає відповіді на ці запитання. Тому ми звернулися за відповідними роз’ясненнями до ПФУ. І ось що відповіли нам спеціалісти цього відомства.
У своєму листі від 18.06.2024 № 24884-33720/К-03/8-2800/24 вони звернули увагу на те, що Закон про соцстрахування визначає правові, фінансові та організаційні засади за декількома видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, зокрема:
— у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності;
— від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
Тому не треба плутати допомогу по тимчасовій непрацездатності, що надається за загальнообов’язковим державним соцстрахуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (звичайні лікарняні), та допомогу по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Перша надається відповідно до вимог розд. ІV Закону про соцстрахування, в той час як друга — відповідно до розд. V Закону про соцстрахування.
І на відміну від розд. ІV Закону про соцстрахування, розділом V цього документа не визначені окремі умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у разі працевлаштування застрахованої особи за основним місцем роботи та за сумісництвом. Тому спеціалісти ПФУ доходять висновку:
допомога по тимчасовій непрацездатності за страхуванням від нещасного випадку виплачується страхувальниками за основним місцем роботи ТА за сумісництвом. При цьому перші 17 днів тимчасової непрацездатності оплачуються за рахунок роботодавця
Інакше кажучи, роботодавець за сумісництвом має нараховувати та виплачувати працівникам допомогу по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на загальних підставах (тобто як і роботодавець за основним місцем роботи).
Проте оскільки допомога внаслідок нещасного випадку надаватиметься працівнику за сумісництвом, роботодавець повинен пам’ятати про наступне.
Нюанс 1. Документи, що є підставою для виплати. Підставами для виплати допомоги за сумісництвом будуть:
— цифрова копія е-лікарняного (з номером, що закінчується на «.1») з причиною тимчасової непрацездатності «11» або «12» або копія паперового листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи з причиною непрацездатності «2» або «4»;
— копія акта розслідування (спецрозслідування) нещасного випадку (за формою Н-1/П) або копія акта розслідування професійного захворювання (отруєння) (за формою П-4). Адже потерпілому видається лише один примірник акта за формою Н-1 (П-4) (пп. 50 та 119 Порядку № 337*).
Зауважте, протокол (рішення, наказ, розпорядження) про призначення страхових виплат складати не потрібно. Це не передбачено ані Законом про соцстрахування, ані Порядком № 4-1.
Нюанс 2. Довідка про середню зарплату. Середню зарплату для оплати «нещасних» лікарняних визначають у загальному порядку відповідно до вимог Порядку № 1266*.
Проте п. 30 цього документа вимагає від роботодавця за сумісництвом виплачувати допомогу по тимчасовій непрацездатності лише за наявності довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи.
Для чого? Щоб виконати вимоги абз. 3 п. 30 Порядку № 1266. Адже відповідно до цієї норми сумарна зарплата, з якої розраховуються виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ.
Поки сумісник не надасть відповідну довідку, роботодавець за сумісництвом не може провести розрахунок оплати за листком непрацездатності.
Висновки
- Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку виплачується за основним місцем роботи ТА за сумісництвом.
- При цьому перші 17 днів тимчасової непрацездатності оплачуються за рахунок роботодавця, а починаючи з 18-го дня — за рахунок ПФУ.
- Для розрахунку оплати за листком непрацездатності за сумісництвом працівник має надати довідку про середню заробітну плату за основним місцем роботи.
