11.01.2024
У ст. 33 Закону про держбюджет-2024* встановлено, що у 2024 році відпустки, визначені п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про відпустки**, на які працівник держоргану набув право за останній відпрацьований робочий рік, мають бути використані ним до кінця 2024 року.
* Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX.
** Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР.
У разі невикористання працівником держоргану відпусток йому в межах затверджених видатків на оплату праці відповідного держоргану має бути виплачено грошову компенсацію за всі дні невикористаної відпустки, на які він набув право за останній відпрацьований робочий рік.
Нагадаємо, що за загальним правилом отримати відпускну компенсацію без звільнення можна на умовах, визначених у ч. 5 ст. 24 Закону про відпустки. При цьому тривалість наданих працівнику відпусток має бути не менше 24 календарних днів. Тобто працівник обов’язково повинен використати для відпочинку у відпустці 24 к. дн. А ось решту днів (якщо такі є), за його бажанням, можна компенсувати грошима (детальніше про це читайте у статті «Відпускна компенсація: коли можна без звільнення?» // «Оплата праці», 2023, № 7).
Наразі ж у ст. 33 Закону про держбюджет-2024 встановлено особливу умову, і вона стосується лише працівників держорганів. Для решти роботодавців зазначена норма не діє.
Крім того, фахівці Мінфіну у листі від 16.11.2023 № 08040-11-3/31395 зазначають, що в бюджетних установах оплата відпусток провадиться за рахунок бюджетних асигнувань на їх утримання. Тому з метою ефективного та раціонального використання коштів на оплату праці, а також зважаючи на те, що компенсаційні виплати є додатковим навантаженням на фонд оплати праці, керівники держорганів мають забезпечити використання працівниками протягом 2024 року всіх відпусток, на які працівники набули право за останній відпрацьований робочий рік.
В умові, визначеній у ст. 33 Закону про держбюджет-2024, йдеться про працівників держорганів. При цьому конкретна категорія працівників не зазначена.
Тож виходить, що обов’язок використати до кінця 2024 року відпустки за останній робочий рік стосуються як держслужбовців, так і працівників патронатної служби, працівників, які виконують функції з обслуговування держорганів, та інших.
У п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про відпустки згадуються щорічні відпустки (основні та додаткові). Нагадаємо, що до щорічних додаткових відпусток належать відпустки:
— за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці;
— за особливий характер праці;
— інші відпустки, передбачені законодавством (сюди відносимо і додаткову відпустку за стаж державної служби, передбачену ч. 1 ст. 58 Закону про держслужбу*).
* Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII.
І на цьому — все. На решту видів відпусток умова, зазначена ст. 33 Закону про держбюджет-2024, не поширюється. Таким чином, керівники держорганів мають забезпечити використання працівниками щорічної основної і додаткової відпусток за останній відпрацьований робочий рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону про відпустки відпрацьований робочий рік для надання щорічної основної відпустки відлічується з дня укладення трудового договору. Так само визначається відпрацьований робочий рік і для щорічних додаткових відпусток.
Але що слід розуміти у контексті ст. 33 Закону про держбюджет-2024 під поняттям «відпустка за останній відпрацьований робочий рік»? На наш погляд, це відпустка за той робочий рік, дата закінчення якого припадає на період з 01.01.2024 по 31.12.2024.
Для того, щоб зрозуміти зазначене, наведемо приклад.
Приклад. Працівника прийнято до державного органу 12.07.2021. За перший робочий рік (12.07.2021 — 11.07.2022) він використав щорічну відпустку повної тривалості. За другий робочий рік (12.07.2022 — 11.07.2023) було використано лише 14 календарних днів відпустки. За третій робочий рік (12.07.2023 — 11.07.2024) працівник відпусткою не користувався.
У цій ситуації керівник держоргану має забезпечити використання працівником щорічної відпустки за третій робочий рік (12.07.2023 — 11.07.2024) до кінця 2024 року. Якщо працівник не використає таку відпустку протягом 2024 року, то йому потрібно виплатити компенсацію.
У свою чергу, до відпустки за другий робочий рік (12.07.2022 — 11.07.2023) умова, встановлена у ст. 33 Закону про держбюджет-2024, не застосовується. Так само вона не діє й для відпустки за четвертий робочий рік, який почне відлік з 12.07.2024.
Розрахунок відпускних та компенсації за невикористану відпустку проводимо згідно з вимогами Порядку № 100*. З відпускними все просто — розрахунковий період становлять останні 12 календарних місяців, що передують місяцю початку відпустки.
* Порядок обчислення середньої зарплати, затверджений постановою КМУ від 08.09.95 № 100.
Що стосується відпускної компенсації, то при її розрахунку в 2024 році враховуємо рік набуття права на відпустку. Для відпустки, право на яку набуто до 31.12.2023, розрахунковий період складуть місяці 2023 року (абз. 2 п. 2 Порядку № 100).
Для відпустки, яка накопичилась з 01.01.2024, розрахунковий період — останні 12 календарних місяців роботи (абз. 1 п. 2 Порядку № 100). Тобто фактично це означає, що при розрахунку відпускної компенсації з лютого 2024 року та пізніше потрібно буде обчислювати дві різні середні зарплати. Більше інформації з цього приводу ви знайдете у статті «Компенсація відпустки у 2024 році: граємо за новими правилами» // «Оплата праці», 2024, № 1.